Справа № 145/1541/23
Провадження №1-кп/145/68/2024
"01" квітня 2024 р. смт Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Тиврів кримінальне провадження №12023020080000097 від 17.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт Вороновиця Вінницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє 25.09.2023 Тульчинським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна,
у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , на посаді хіміка відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту групи радіаційного, хімічного, біологічного захисту загону радіаційного, у військовому званні солдат, в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, маючи не зняту та не погашену судимість, повторно вчинив крадіжки за наступних обставин.
16.05.2023, близько 17:00 год., у ОСОБА_5 , знаходячись поблизу Гніванської дитячої музичної школи по вул. Соборній, 77, в м. Гнівань Вінницького району Вінницької області , у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, підійшов до велосипедної стоянки, що розташована біля приміщення дитячої музичної школи.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, умисно та протиправно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливу мету наживи, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку велосипеду марки «Outdoor», моделі «Classic 26» чорно-сірого кольору, належного ОСОБА_6 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №4484/23-21 від 28.07.2023 загальна ринкова вартість досліджуваного велосипеда торгової марки «Outdoor», моделі «Classic 26» чорно-сірого кольору, бувшого у використанні, станом на момент вчинення злочину 16.05.2023, складала 3011,00 грн.
З викраденим велосипедом ОСОБА_5 з місця злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_6 матеріального збитку на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 на посаді хіміка відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту групи радіаційного, хімічного, біологічного захисту загону радіаційного, у військовому званні солдат, в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, повторно вчинив крадіжку за наступних обставин.
16.05.2023, близько 17:12 год. у ОСОБА_5 , який перебував біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », по АДРЕСА_3 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою виконання свого злочинного умислу, направленого на таємне заволодіння чужим майном, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, підійшов до велосипедної стоянки, що розташована ліворуч від входу до приміщення магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , маючи умисел на викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, умисно та протиправно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи корисливу мету наживи, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку велосипеду марки «Pegasus» моделі «Тeam 26», синьо-білого кольору, належного ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №4579/23-21 від 02.08.2023 загальна ринкова вартість досліджуваного велосипеда торгової марки ««Pegasus» моделі «Тeam 26», синьо-білого кольору, бувшого у використанні, станом на момент вчинення злочину 16.05.2023, складала 2769,00 грн.
З викраденим велосипедом ОСОБА_5 з місця злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_7 матеріального збитку на вказану суму.
01.09.2023 між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 з одного боку та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 і його захисником ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ч.4 ст.185 КК України та істотних для даного кримінального провадження обставин.
Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, у скоєному розкаявся. Просив затвердити дану угоду.
Вказаною угодою погоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 4 ст.185 КК України - у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просить затвердити угоду про визнання винуватості, та уточнив щодо призначення міри покарання, а саме просить призначити покарання узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості з урахуванням не відбутої частини покарання за вироком Тульчинського районного суду від 25.09.2023, та призначити остаточне покарання - у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 71 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що уклав угоду про визнання винуватості добровільно за участі свого захисника. Вину визнає повністю, просить затвердити угоду про визнання винуватості, не заперечує щодо врахування вироку Тульчинського районного суду при обранні йому остаточного покарання.
Захисник ОСОБА_4 просить затвердити угоду про визнання винуватості, не заперечує щодо врахування вироку Тульчинського районного суду при обранні остаточного покарання обвинуваченому, оскільки угода про визнання винуватості була укладена 01.09.2023, а вирок Тульчинським районним судом винесено 23.09.2023, тому при погоджені покарання обвинуваченому його враховано не було.
Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, відмовити в затвердженні угоди.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Суд, дослідивши матеріали додані до обвинувального акту, вважає, що оскільки Тульчинським районним судом Вінницької області винесено вирок 25.09.2023, а ОСОБА_5 вчинив дані злочини 16.05.2023, тобто до винесення вироку, тому суд вважає, що неможливо затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому покарання з урахуванням ч.1 ст.71 КК України на строк, який не узгоджений сторонами угоди, а саме 5 років 6 місяць позбавлення волі.
Крім того, угодою про визнання винуватості від 01 вересня 2023 року не враховано вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2023 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Наявність вказаного вироку вимагає при призначенні покарання ОСОБА_5 застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, що не було зроблено під час укладення угоди про визнання винуватості.
Суду не надано уточнену угоду про визнання винуватості, після набрання законної сили вироком Тульчинського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні достатні підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора про затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання неузгодженого сторонами в угоді з урахуванням ч.1 ст.71 КК України.
На підставі вищевикладеного та керуючисьст. ст. 468-476 КПК України, -
У затвердженні угоди про визнання винуватості від 01 вересня 2023 року, укладеної між прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 з одного боку та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 і його захисником ОСОБА_4 , відмовити.
Розгляд кримінального провадження №12023020080000097 від 17.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України продовжити у загальному порядку.
Призначити підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному 17.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020080000097, відносно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13-00 год. 29 квітня 2024 року, в приміщенні Тиврівського районного суду в смт Тиврів.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження.
В судове засідання викликати учасників судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1