АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
22 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Полтавцевої Г.А.
суддів Лук'янець Л.Ф., Мацелюха П.С.
прокурора Карпука Ю.А.
скаржниці ОСОБА_2
представника особи, за заявою якої
порушена кримінальна справа ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали скарги за апеляцією скаржниці ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_2 на постанову виконуючого обов'язки прокурора Дніпровського району м. Києва від 24 червня 2010 року про порушення щодо неї кримінальної справи, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишена без задоволення.
Рішення суду мотивовано тим, що в цій постанові вказано статтю Кримінального кодексу України, за якою порушено справу, подальше її спрямування, при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст.ст.95-98 КПК України, тобто наявні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, рішення прийнято компетентною особою, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
Справа № 10-1705/10 Головуючий в 1 інстанції Дзюба О.А.
Категорія ст.236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, скаржниця в апеляції просить постанову суду та про порушення кримінальної справи скасувати, посилаючись на те, що постанова суду винесена з істотним порушенням кримінально - процесуального законодавства, оскільки слідчий на момент порушення кримінальної справи не мав достатньо приводів та підстав для її порушення, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, скаржницю, яка підтримала апеляцію, прокурора та представника особи, за заявою якої порушена кримінальна справа, які заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою виконуючого обов'язки прокурора Дніпровського району м. Києва від 24 червня 2010 року була порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
З матеріалів справи видно, що 30 вересня 2008 року ТОВ ТК «Транссервіс» в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Юридична фірма «Соломон» в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір № 1/001-30.09 про надання юридичних послуг щодо оформлення користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, яке належить ТОВ «Трансервіс» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 154.
Для виконання умов договору керівництвом ПП «Соломон» була призначена відповідальна особа, штатний юрист Корнієнко А.В., яка в кінці 2009 року заявила співробітнику підприємства ОСОБА_6, що підприємство має серйозний бізнес - міжнародні перевезення, постійно з 2002 року користується 1,9 га земельної ділянки в м. Києві, на якій розташовано нерухоме майно підприємства на правах власності. Всі чиновники, які займаються вказаними земельними питаннями мають цю інформацію відповідно до документів, які вона їм надавала та вимагають хабара за позитивне вирішення цього земельного питання в сумі 55 тисяч доларів США, при цьому вона пояснила, що в неї є особи, які мають можливість за вказану суму вирішити питання в місячний термін.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2009 року надійшло повідомлення К - 13381 за підписом заступника Київського міського голови - секретаря Київради про відмову в згоді на розроблення проекту відведення земельної ділянки підприємству, яка кваліфікувалася як вільна від забудови, без врахування фактичного находження нерухомого майна, яке належить підприємству та зареєстровано на правах власності в БТІ м. Києва. Це питання негайно було надано виконавцю ОСОБА_2, яка пояснила, що це помилка, кошти виплачені потрібним людям та в короткий термін буде інше позитивне рішення та повідомлення у відповідь на клопотання К - 13381. Договір № 1/001-30.09 на цей час був розірваний, кошти в сумі 30 тисяч гривень повернені підприємству. В подальшому вона була опитана та підтвердила, що їй були надані кошти в сумі всього 46 400 тисяч доларів США від посадових осіб ТОВ ТК «Транссервіс», які вона в повному обсязі передала потрібним людям для вирішення питання на користь підприємства.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржниці, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органом досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстав для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст.94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Як встановив суд, приводом для порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України стала заява директора ТОВ ТК «Транссервіс» - ОСОБА_4 про вчинення злочину, а підставами - матеріали, зібрані органом досудового слідства в ході перевірки вказаної заяви, а саме: пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, протокол від 28 травня 2009 року, договорі № 1/001-30.09 від 30.09.2008 року, претензія ТОВ ТК «Транссервіс» від 22.06.2009 року, угодою від 01.06.2009 року, повідомлення № К-13381 від 02.02.2009 року, наказ № 11-к від 02.10.2009 року.
Доводи скаржниці про неналежну оцінку судом зібраних по справі доказів, не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст.236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з'ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст.94 ч.1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.
Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції скаржниці ОСОБА_2 та скасування постанови суду колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року, якою скарга ОСОБА_2 на постанову виконуючого обов'язки прокурора Дніпровського району м. Києва від 24 червня 2010 року про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишена без задоволення, залишити без змін, а її апеляцію - без задоволення.
Судді:
Полтавцева Г.А. Лук'янець Л.Ф. Мацелюх П.С.