91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
19.10.10 Справа № 6/286
За позовом
Лисичансько -Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Рудівської сільської ради, с. Рудівка Сватівського району Луганської області
до Селянського фермерського господарства "Пролісок", м. Сватове Луганської області
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Відділ Держкомзему у Сватівському районі Луганської області, м. Сватове Луганської області
про стягнення 30 751 грн. 60 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від заявника - прокурор Шидлаускас О.С., посвідч. № 129 від 09.10.06;
від позивача - сільський голова Коваленко С.М., посвідч. від 10.06.2006;
від відповідача - Мікляєва Н.В., дов. б/н від 07.10.2010;
за участю старшого державного інспектора відділу Держкомзему у Сватівському районі Луганської області - Щоткін О.С., посвід. № 14 від 01.06.2010;
Обставини справи: прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача шкоди, яку було заподіяно самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 30 751 грн. 60 коп.
Відповідач за запереченнями на позовну заяву від 19.10.10 з позовними вимогами не погодився та зазначив, що перевірка проводилася без участі представника СФГ «Пролісок». Відповідач не був ознайомлений із складеними щодо нього документами, також позивачем не доведено, що самовільне зайняття було здійснено саме відповідачем.
Представники заявника, позивача та 3-ї особи з доводами відповідача не погодилися та надали усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників учасників процесу, суд
. в с т а н о в и в:
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор та позивач посилаються на те, що в результаті відповідної перевірки, проведеної прокуратурою за участю Держкомзему 23.06.10 було встановлено, що СФГ «Пролісок»в порушення ст. 125 ЗК України самовільно займає та використовує земельну ділянку площею 40,4 га на землях житлової та громадської забудови Рудівської сільської ради.
За результатами перевірки було складено акт та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на суму 30 751 грн. 61 коп. і відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Також відповідачу було направлено листа про сплату вказаної суми.
Оскільки розмір шкоди, відповідачем в добровільному порядку не сплачений, прокурор звернувся до суду із даним позовом.
Позивач вимоги заявлені у позові підтримав в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи учасників процесу, у їх сукупності суд прийшов до наступного.
Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( пункт „а” частини 1 ст.12 ЗКУ).
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ).
Згідно ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно -правовими актами.
Згідно ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель у
системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших
об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель, тощо.
Відповідно до «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», затвердженого наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 12.12.03 № 312 держземінспекція та її територіальні органи проводять планові, позапланові та оперативні перевірки.
Пунктом 4.1. Порядку встановлено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок
чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Згідно розділу 5 Порядку при проведенні всіх видів перевірок складається акт.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
23.06.10 була здійснена перевірка дотримання вимог земельного законодавства.
за участю старшого держінспектора Держкомзему у Сватівському районі, прокурора Лисичансько-Рубіжанської міжрайонної природоохоронної прокуратури та землевпорядника Рудівської сільської ради.
В результаті перевірки встановлено, що відповідачем самовільно зайнята земельна ділянка площею 4,40 га на сільськогосподарського призначення під пасовище.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 23.06.10, акти обстеження земельних ділянок № 5,6,7, протокол про адміністративне правопорушення щодо керівника СФГ «Пролісок»Ковальова С.М., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 08.07.10 та складено відповідний припис про усунення виявлених порушень.
В той же час, 23.07.10 відповідними фахівцями була проведена ще одна перевірка дотримання відповідачем вимог земельного законодавства.
При перевірці встановлено, що порушення законодавства не усунені та відповідач продовжує самовільно використовувати зазначену земельну ділянку. За результатами перевірки складено відповідний акт.
Зазначені документи були відправлені відповідачу та отримані останнім, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач заперечує проти факту отримання вказаних документів, але зазначені доводи є необґрунтованими, оскільки відповідач не підтвердив факт неотримання вказаних вище документів. В той же час, відповідачем підтверджено факт отримання документів перевірки разом із позовною заявою.
Виходячи з наведених вище обставин слід визначити, що матеріалами справи підтверджено факт самовільного зайняття і використання відповідачем земельної ділянки площею 4.40 га.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено можливість відшкодування шкоди в натурі або відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних права та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України щодо підстав виникнення господарських зобов'язань.
Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов'язань.
З набранням чинності ЦК України ці правовідносини регулюються положеннями глави 82 „Відшкодування шкоди”.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Зі змісту цієї норми вбачається, що підставою деліктної відповідальності є протиправне (дія чи бездіяльність), шкідливе (причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою), винне діяння особи, яка завдала шкоди.
За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України). Тобто, за загальним правилом, відповідно до ст. 1166 ЦК України позивач повинен довести факт протиправної поведінки особи, що завдала шкоди, настання шкоди (її розмір) та причинний зв'язок між ними.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. З наведеного вбачається, що обов'язок доказування вини на позивача законом не покладається; вина презумується в силу закону; доведення відсутності вини є процесуальним обов'язком відповідача.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач самовільно, без наявності правовстановлюючих документів використовує вказану земельну ділянку.
Також згідно акту складеного працівниками позивача від 18.10.010, відповідач і на цей час використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів.
Постановою КМУ від 25.07.2007 № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.
На підставі вказаної Методики 3-ю особою здійснено розрахунок заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки на суму 30 751 грн. 60 коп.
Пунктом 1 та 2 Методики визначено, що вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).
Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.
Тобто шкода нараховується і, зокрема, за самовільне зайняття земельної ділянки.
У той же час, підстави та порядок нарахування розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок чітко визначений у Методичних рекомендаціях щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, які затверджені наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110, а сама Методика затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963.
Відповідно до п.3.1 вищевказаних Рекомендацій підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним або фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 02.02.10 за № 04-06/15.
Так, у вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду, і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарським судам крім спеціальних норм необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини 2 статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого засобу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків,
причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні статті 1193 ЦК України.
При розгляді таких справ суди мають враховувати обставини вчинення господарюючими суб'єктами дій щодо оформлення відповідного землекористування та факти своєчасного виявлення контролюючими органами користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів, а також вчинення дій
щодо спонукання суб'єкта оформити право землекористування.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам
факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
В даному випадку, позивачем до суду надані відповідні документи, що підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, відповідач в свою чергу доводи позивача в цій частині не спростував.
Приймаючи до уваги викладене, а також розрахунок шкоди слід визначити, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити, з віднесенням судових витрат на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись 44,49,82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського господарства) «Пролісок», Луганська область, Сватівський район, село Рудівка, код 21781384, на користь:
- Рудівської сільської ради, с. Рудівка Сватівського району, пл.. Перемоги, 20, код 04337185, шкоду у сумі 30 751 грн. 60 коп.
- Державного бюджету України: на поточний рахунок 31118095700006, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач -Управління Державного казначейства у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності - 095, державне мито у сумі 307 грн. 52 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. на рахунок 31217264700006, банк: ГУДКУ у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 2564, видати наказ Сватовській міжрайонній ДПІ.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.10.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько