С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/2357/24
В справі 760/15909/20
І. Вступна частина
02 квітня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді КоробенкаС.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
ІІ. Описова частин
У липні 2020 року Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що 11.07.2019 під час здійснення ним щоденного моніторингу засобів масової інформації та інформації розміщеної в мережі інтернет він з'ясував, що 11.07.2019 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на інформаційно-аналітичному порталі «NewsOne» (https://newsone.ua/) розміщена інформація, під назвою, (мовою оригіналу) Кандидат по киевскому округу № 220 ОСОБА_1 избил волонтера - пострадавший в больнице», з відомостями у тексті статті «Судя по фотографии пострадавшего и необходимости госпитализации, ему были нанесены телесные повреждения средней тяжести. Согласно действующему Уголовному кодексу, за это обвиняемому может грозить тюремное заключение сроком до 3 лет.».
Крім того, в даній статті, з метою додаткової ідентифікації особи, щодо якої оприлюднюється недостовірна інформація, розміщена фотографія Позивача в військовій формі одягу, що на його думку спрямовано на створення в суспільстві негативного образу військовослужбовців та учасників бойових дій.
Одночасно, як вказує Позивач, за вищевказаним посиланням серед іншого розміщена світлокопія процесуального документу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100070002458 від 11.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України, а саме: заява ОСОБА_3 від 11.07.2019, яка жодним чином не свідчать про те, що станом на 11.07.2019 відбулась процедура притягнення Позивача до кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
При цьому відповідач, не навів у своїй статті джерела та факти якими керувався під час публікації стверджувальної інформації щодо причетності особисто Позивача до побиття громадянина ОСОБА_4 , саме станом на 11.07.2019, у спосіб та порядок передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями передбаченими КПК України для проведення такої процесуальної дії з особами які мають статус депутата місцевої ради.
Зазначив, що з 11.07.2019 така інформація розміщена на інформаційно-аналітичному порталі «Newsone» (https://newsone.ua//) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 доведена Відповідачем до необмеженого кола осіб у загальнодоступній мережі інтернет не відповідала дійсності, а відповідно принижує його честь, гідності та ділову репутацію та підлягає спростуванню у порядок та спосіб який використано відповідачем для розповсюдження зазначеної недостовірної інформації, шляхом розміщення на інформаційно-аналітичному порталі «https://newsone.ua//» (ТОВ Новини 24 години») у відкритому доступі спростування недостовірної інформації.
Позивачем в досудовому порядку з'ясовано, що доменне ім'я newsone.ua було зареєстроване на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг № 82073, власником веб-сайту «https://newsone.ua/» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години» (Ukrainian News Agency Ltd), що підтверджується довідкою від 31.03.2020 № 78/2020-Д Консорціуму «Українській центр підтримки номерів і адрес» Департаменту «Центр Компетенції».
Внаслідок поширення недостовірної інформації відносно Позивача, йому, як він стверджує, також було завдано моральної шкоди, яку Позивач оцінює в 187785,00 гривень, посилаючись на Висновок експерта від №23-2/244 Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Окрім моральної шкоди Позивачу, як він наполягає, заподіяно і майнову шкоду, пов'язану із необхідністю придбання послуг вузькоспеціалізованих спеціалістів та витрат на закупівлю медичних препаратів на загальну суму в розмірі 150000 гривень.
З огляду на викладені обставини, окрім відшкодування шкоди, Позивач просить також визнати інформацію, поширену відносно нього 11.07.2019 мережею Інтернет, а саме через сторінку офіційного інтернет-сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 «Кандидат по киевскому округу № 220 ОСОБА_1 избил волонтера - пострадавший в больнице», недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право на честь, гідність та недоторканість ділової репутації.
Крім того, Позивач просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новини 24 Години» протягом 3-х днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на сторінці офіційного інтернет-сайту «https://newsone.ua/» під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» рішення суду по даній справі.
22 липня 2020 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.
24 липня 2020 року ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва позовну заяву залишено без руху.
24 листопада 2020 року від Позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
05 січня 2021 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі.
27 квітня 2021 від представника Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що в даному випадку відсутній юридичний склад правопорушення і оспорювана інформація не відповідає критеріям предмету судового захисту,це є оціночним судженням яке ґрунтуються на трактуванні отриманої з інших джерел інформації (заяви ОСОБА_3 та сайту «АНТИКОР»), а не твердженням. Сама ж вимога Позивача довести правдивість оціночних суджень і перевірити їх на відповідність дійсності порушує право на свободу висловлення думки.
Таким чином оспорювана інформація, як вважає Відповідач, являє собою оціночні судження і не підлягає спростованню відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» та п. 19 Постанови Пленуму ВСУ.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.
Згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
В силу статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Згідно із статтею 10 Конвенції і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних засад демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.
Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Як передбачено в статті 10 Конвенції, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Тома проти Люксембургу» від 29 березня 2001 року суд зазначив, що для обмеження поширення інформації, що вже була оприлюднена та широко обговорюється, повинні існувати переконливі підстави; покарання журналіста за те, що він допомагав поширювати твердження, зроблені іншою особою, серйозно перешкоджатиме участі преси у обговоренні проблем, які становлять громадський інтерес, і його не потрібно передбачати, хіба що за наявності особливо переконливих підстав для цього.
У Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи (далі - Резолюція) зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
Відповідно до статей 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи (далі - Декларація), політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, які вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Шпрінгер проти Німеччини» ЄСПЛ вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, тоді як публічних осіб така норма не стосується.
Разом з цим у таких справах, як «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких ішлось про публічну критику політиків, ЄСПЛ дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.
Отже, ЄСПЛ вважає порушенням статті 10 Конвенції задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії зумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю, адже вони, обираючи кар'єру публічної особи, погодились на таку увагу.
У даній справі встановлено, що Позивач є депутатом Київської міської ради 8 скликання по 81 округу Подільського району м. Києва, публічною особою, відомою у сфері політики, а відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави на місцевому рівні та його безпосередні дії становили суспільний інтерес.
Крім того, загальновідомим є факт відкриття стосовно ОСОБА_1 кримінального провадження № 12019100070002458, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 125, частиною першою 186 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100070002458 триває.
Разом з тим, у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є у відкритому доступі, міститься низка судових рішень, які прийняті в рамках кримінального провадження № 12019100070002458 стосовно ОСОБА_1 із яких відомо, що 19 листопада 2019 року прокурором м. Києва було повідомлено про підозру ОСОБА_1 , депутату Київської міської ради VIII скликання, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 125 КК України (заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я) та частиною першою 186 КК України (викрадення чужого майна (грабіж)). Суть повідомленої підозри полягає у тому, що 10 липня 2019 приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_4 , який є волонтером виборчої кампанії кандидата в народні депутати України по мажоритарному виборчому округу № 220 ОСОБА_5 , разом із дружиною ОСОБА_6 на території Подільського району м. Києва, розклеювали агітаційні листівки на підтримку ОСОБА_5 . ОСОБА_1 , який був кандидатом у народні депутати України цього ж виборчого округу, побачивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розповсюджують агітаційні матеріали на підтримку іншого кандидата, умисно заподіяв шкоди здоров'ю ОСОБА_4 шляхом нанесення тілесних ушкоджень останньому, після чого заволодів належним ОСОБА_4 майном, яке знаходилось в його автомобілі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на інформаційно-аналітичному порталі «NewsOne» (https://newsone.ua/) розміщена інформація, під назвою, (мовою оригіналу) «Кандидат по киевскому округу № 220 ОСОБА_1 избил волонтера - пострадавший в больнице», з відомостями у тексті статті «Судя по фотографии пострадавшего и необходимости госпитализации, ему были нанесены телесные повреждения средней тяжести. Согласно действующему Уголовному кодексу, за это обвиняемому может грозить тюремное заключение сроком до 3 лет.».
Суд виходить із того, що Відповідач, як засіб масової інформації, через інформаційний ресурс телеканалу здійснив інформаційне повідомлення про ситуацію, що сталася на одному з виборчих округів, і лише висвітлив події, які мали значення та інформаційний інтерес для громадськості. При цьому інформація Відповідачем отримана з інших ресурсів - веб-сайту «Антикор» та зі змісту заяви, яка була подана дружиною ОСОБА_7 в правоохоронні органи.
Невід'ємними елементами юридичного складу правопорушення у даній категорії справ є поширення недостовірної інформації та порушення прав внаслідок її поширення.
Враховуючи, що на підставі тієї ж інформації, як зазначено вище, Позивачу ОСОБА_1 було повідомлено про підозру про вчинення кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не було доведено тих обставин, на які він посилався в обґрунтування позову, а саме, що поширена відповідачем інформація є недостовірною.
Крім того, врахувавши положення статей 3, 4, 6 Декларації, а також прецедентну практику ЄСПЛ, суд констатує, що поширена Відповідачем у спірній публікації інформація знаходиться в межах допустимої критики Позивача, як політичного діяча. Будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
IV. Резолютивна частина
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Законом України «Про телебачення і радіомовлення», ст.ст. 277, 297 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 220, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Польова, 21, код ЄДРПОУ 33786517.
Суддя: