ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"02" квітня 2024 р. Справа №918/1356/23
Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Грязнов В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення господарського суду Рівненської області від 27.02.2023, повний текст якого складенл 27.02.2024 (суддя Бережнюк В.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу
до Рокитнівської селищної ради Сарненського району
Рівненської області
про стягнення 2 911 939,82 грн шкоди, завданої навколишньому
природному середовищу,-
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 відмовлено у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Поліського округу про стягнення з Рокитнівської селищ-ної ради Сарненського району Рівненської області 2 911 939,82 грн шкоди завданої навколиш-ньому природньому середовищу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач - Державна екологічна інспекція Поліського округу подала апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 та ухвалити нове, яким позов задоволити повністю.
Крім того, в апеляційній скарзі міститься прохання відстрочити сплату судового збору, вмотивоване тим, що Апелянт фінансується за рахунок Державного бюджету України, а у зв'язку з введенням в Україні військового стану фінансове становище Державної екологічної інспекції Поліського округу суттєво погіршилося від обставин незалежних від інспекції. На підтвердження неможливості сплатити судовий збір, Скаржник надає Довідку щодо асигнувань за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" на сплату судового збору станом на 14.03.2024 розмір асигнувань становить 10 091,20 грн.
Листом №918/1356/23/1841/24 від 18.03.2024 матеріали справи витребувано з Господарсь-кого суду Рівненської області.
27.03.2024 до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочення сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкоду-вання шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", законодавець тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позива-чів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житло-вих прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, апелянт не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 920/737/21.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відтак, розглянувши матеріали апеляційної скарги, перевіривши відповідність їх вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір в розмірі одного прожитко-вого мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
При цьому, законом не передбачено виключень щодо відсутності необхідності сплати судового збору за жодну ухвалу, яка постановлена судом.
Сума судового збору за оскарження рішення у даній справі становить 65 518,65 грн та підлягає сплаті за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях, розміще-ними на офіційній сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою - https://nwag.court.gov.ua/sud4874/gromadyanam/tax/.
Вбачається, що до матеріалів скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, не зазначено про їх існування і в тексті апеляційної скарги.
Як передбачено ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Скаржником не дотримано вимог ст.258 ГПК України, що, відповідно до статті 260 ГПК України, є підставою для залишення без руху апеляційної скарги з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд звертає увагу, що у відповідності до приписів п.6 ст.260 ГПК України, пи-тання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції Поліського округу про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Поліського округу на рішення господарського суду Рівненської області від 27.02.2024 у справі №918/1356/23 - залишити без руху.
3. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги: надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
4. Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Грязнов В.В.