ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 квітня 2024 року Справа № 903/943/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни на рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2023 (повний текст 22.12.2023) у справі №903/943/23 (суддя Вороняк А.С.)
за позовом Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго”
до Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни
про стягнення 126674,30 грн,
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України
Рішенням господарського суду Волинської області від 12.12.2023 у справі №903/943/23 задоволено позов Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” до Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни про стягнення 126674,30 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 126674,30 грн вартості необлікованої електричної енергії, а також 2684,00 судового збору за подання позовної заяви.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець Голубович Галина Ігорівна звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
На думку апелянта суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, а відтак таке рішення підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що з 01.02.2023 нежитлове приміщення, в якому було виявлено порушення пп.7 п.8.4.2. Правил, передано в користування чоловікові відповідача - ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, згідно договору №1 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2023.
Оплата за електроенергію о/р 529-3874000 з лютого 2023 року була здійснена від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що підтверджується квитанціями №ПН223 від 10.03.2023, №ПН1014 від 18.04.2023, №ПН963 від 08.06.2023, де у призначенні платежу вказано «оплата за електроенергію згідно рахунків від ФОП Голубович Галини Ігорівни ч/з ОСОБА_1 ».
За твердженням апелянта, в даній ситуації чоловік відповідача ОСОБА_1 орендував нежитлове приміщення з 01.02.2023 (що є доведеним фактом), а також здійснював оплату за використану електроенергію від себе, як фізичної особи-підприємця, в процесі здійснення своєї підприємницької діяльності. Тобто, він був та є на даний час споживачем електричної енергії незважаючи на те, що між ним та оператором відсутні договірні відносини.
Також зазначає, що жодними наявними в матеріалах справи доказами не встановлено факту вчинення саме відповідачем самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, і не сплати необлікованої електроенергії саме в період користування нежитловим приміщенням відповідачем у справі, а не її чоловіком ОСОБА_1 .
В матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджують той факт, що у зв'язку із початком повномасштабної війни відповідач разом із своїми дітьми змушена була негайно покинути територію України з метою самозбереження. На підтвердження факту перетину кордону з Республікою Польща в матеріалах справи наявні копії закордонного паспорта відповідача.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково визначив період нарахування вартості необлікованої електричної енергії з 20.04.2022 по 20.04.2023, пославшись на презумпцію спільності інтересів подружжя і сім'ї, однак в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт самостійності здійснення підприємницькою діяльністю обома з подружжя, незважаючи на те, що вони перебувають в зареєстрованому шлюбі.
На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2023 у справі №903/943/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” до Фізичної особи-підприємця Голубович Галини Ігорівни про стягнення 126674,30 грн.
Листом від 24.01.2024 матеріали справи витребувано з господарського суду Волинської області.
30.01.2024 матеріали справи надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 поновлено Фізичній особі - підприємцю Голубович Галині Ігорівні строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2023 у справі №903/943/23 та відкрито апеляційне провадження. Зупинено дію рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2023 у справі №903/943/23. Роз'яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано позивачу у строк до 16.02.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.
14.02.2024 позивачем через систему «Електронний суд» було подано відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві ПрАТ «Волиньобленерго» стверджує, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки мотиви та підстави, що зазначені в ній, є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вірним вважає висновок суду першої інстанції, що доказів припинення договору №529-3874000 від 01.04.2020 за заявою однієї з сторін, розірвання чи визнання недійсним матеріали справи не містять, а тому указаний правочин продовжувався на кожен наступний календарний рік. Тому, договір вважається дійсним по сьогоднішній день.
Посилання відповідача на поважність причин неможливості розірвати Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 від 01.04.2020 спростовується тими ж письмовими доказами, які надав апелянт. Зокрема, з наявних копій закордонного паспорта Голубович Г.І. чітко видно частоту перетину кордону Республіки Польща з Україною - щомісячно, тобто, відповідач не був позбавлений можливості розірвати Договір.
Зазначає, що для застосування до споживача пп.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ, законодавство України встановлює вимогу щодо виявлення самого факту самовільного підключення та місця (точки) підключення до відповідних мереж. Місце самовільного підключення зазначено на Схемі електроживлення Споживача, що є додатком 1.1.1 до Акту про порушення №000336 від 20.04.2023. Будь-яких інших умов для застосування пп.7 п.8.4.2 Правил не визначено.
Акт про порушення №000336 від 20.04.2023 в розумінні чинного законодавства України є належним, допустимим та достовірним письмовим доказом на підтвердження порушення Споживачем ПРРЕЕ, в частині самовільного підключення до електричних мереж, який містить схему та місце (точку) підключення.
Також позивач звертає увагу, що споживання електроенергії за адресою: м.Луцьк, просп.Президента Грушевського, 1, з 01.01.2022 і до виявлення порушення - 20.04.2023, було меншим приблизно на 1000 кВ, що явно свідчить про використання виявленої розетки в нежитловому приміщенні для потреб Споживача поза розрахунковим засобом обліку.
Тому позивач вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що не підлягає до задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
01.04.2020 між ПрАТ “Волиньобленерго” (ОСР) та Фізичною особою - підприємцем Голубович Галиною Ігорівною (далі - споживач) шляхом приєднання відповідача до Публічного договору, укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 (далі - договір) за адресою: пр.Президента Грушевського,1, м.Луцьк, Волинська область, яким ОСР надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії (а.с.35-38).
Відповідно до п.1.1 договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.
Згідно пункту 1.2 умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 Далі за текстом - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
Відповідно до пп.2, 5-8 п.7.1 Договору Оператор системи має право: на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання споживачем вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці; надавати споживачу, який є власником засобу вимірювання, обґрунтовані вимоги щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.
Аналогічні права оператора системи передбачені в п.5.1.1., 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії.
У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (п.8.9. Договору).
Також, сторони підписали додаток №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 в якому вказані відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії споживача (а.с.40).
Сторонами визначено режим роботи електроустановки споживача цілодобово (а.с.45, зворот).
Згідно п.11.4. цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено у заяві -приєднання. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пунктом 12.4 розділу 12 договору передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством.
Договір про постачання електричної енергії №529-3874000 від 01.04.2020 підписаний сторонами, доказів припинення його за заявою однієї із сторін, розірвання чи визнання недійсним матеріали справи не містять.
20.04.2023 представниками ПрАТ “Волиньобленерго” під час проведення контрольного огляду вузла обліку cпоживача Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни по АДРЕСА_1 було виявлено порушення, передбачене пп.7. п.8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення неможливо було виявити при контрольному огляді без використання спеціальних технічних засобів. При вимкненні ввідного АВ за допомогою індикатора було виявлено наявність напруги в розетці нежитлового приміщення поза приладом обліку.
За фактом виявленого порушення ПРРЕЕ у присутності ОСОБА_1 (чоловік споживача, особа яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача) оформлено Акт про порушення №000336 від 20.04.2023, який підписаний представниками ПрАТ “Волиньобленерго” ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), особа, яка допустила на об'єкт споживача - ОСОБА_1 відмовився підписувати один примірник акту про порушення) та складено Схему електроживлення споживача, при цьому здійснювалась фото- та відеофіксація (а.с.10-12,24).
Пунктом 11 Акту про порушення передбачено, що засідання Комісії ПрАТ “Волиньобленерго” з розгляду акту про порушення буде проводитись 11.05.2023 о 10 год. за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, 4.
Копію Акта про порушення з додатком було надіслано Споживачу - Голубович Г.І. листом 22/11-3295 від 12.05.2023 (а.с.15,16).
11.05.2023 засідання було перенасено на 23.05.2023, про що повідомляли Споживача ( ОСОБА_2 ) листом №22/11-3295 від 12.05.2023.
За наслідками засідання 25.05.2023 комісією позивача вирішено провести нарахування згідно з п.8.4.12 ПРРЕЕ за термін 365 діб до дня виявлення порушення ПРРЕЕ від 20.04.2022 та складено на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ Протокол №695 від 23.05.2023. Розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії за період з 20.04.2022 по 20.04.2023 (366 днів; 5 кВт - розрахункова потужність) склав 126674,30 грн, контрозрахунку відповідачем не подано.
Копію Протоколу комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ №695 від 23.05.2023 року та Рахунку за електричну енергію, необліковану внаслідок порушення ПРРЕЕ №529-3874000 від 23.05.2022 отримано Споживачем на комісії (а.с.17-19).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За змістом статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Кодексу).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
За вимогами частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ), визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Заява - приєднання від 01.04.2020 скріплена підписом споживача ФОП Голубович Г.І. (а.с.38).
Згідно з пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний, в т.ч.: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ визначено основні терміни та поняття, серед яких:
акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил;
необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;
споживання електричної енергії - користування електричною енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів;
споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення.
прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник оператора системи без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.
Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Як встановлено п.8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно з пп.7 п.8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Як підтверджується Актом про порушення №000336 від 20.04.2023 представниками ПрАТ “Волиньобленерго” під час проведення контрольного огляду вузла обліку cпоживача Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни по вулиці Президента Грушевського,1 у м.Луцьк, Волинської області було виявлено порушення, передбачене пп.7. п.8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку
Відповідно до пп.6 п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Як передбачено пп.4 п.8.4.8. ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/ користування на об'єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Згідно абз.4 п.8.4.8 ПРРЕЕ, для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.
Відповідно до п.8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВтгод), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п.вик.с.п.
Заявлений позивачем розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії за період з 20.04.2022 по 20.04.2023 (366 днів; 5 кВт - розрахункова потужність) склав 126674,30 грн, контрозрахунку відповідачем не подано.
Відповідач, отримавши 23.05.2023 рахунок №529-3874000 на суму 126674,30 грн, не здійснив оплату вартості необлікованої активної електричної енергії протягом 30 календарних днів від дня його отримання, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 126674,30 грн.
За твердженнями Фізичної особи - підприємця Голубович Г.І., вона не є належним відповідачем у даній справі, оскільки фактичним орендарем приміщення, де виявлено порушення та користувачем послуг є її чоловік - Фізична особа - підприємець Голубович І. І.
Однак, як вірно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 02.01.2020 відповідач орендувала нежитлове приміщення, площею 41,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр.Президента Грушевського, буд. 1, у відповідності до договору №0201 оренди нежитлового приміщення від 02.01.2020, укладеного із ОСОБА_7 (а.с.48, 49). У відповідності до п.4.1 договору оренди від 02.01.2020, сторони підтверджують, що момент укладення даного договору орендар в рахунок орендної плати здійснив поліпшення та поточний ремонт об'єкта оренди загальною вартістю 262500,00 грн.
Положеннями статті 764 Цивільного кодексу України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до п.11.1 Договору оренди від 02.01.2020 нежитлового приміщення від 02.01.2020 термін оренди становить 35 місяців з дня підписання акту приймання-передачі, тобто до 02.12.2022.
Згідно п.7.3 договору оренди об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцю не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку оренди.
У відповідності до п.7.5 договору оренди при передачі об'єкту складається акт приймання-передачі в якому відображається його реальний стан. Даний акт підписується уповноваженими представниками сторін.
При цьому, відповідачем (орендар) не надано доказів передачі об'єкту оренду за актом приймання-передачі орендодавцю, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за період з 02.12.2022 по 31.01.2023 об'єкт оренди перебував в користуванні відповідача на тих самих умовах, що були передбачені договором, оскільки для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього в силу ст.764 ЦК України.
В подальшому, з метою здійснення підприємницької діяльності, з 01.02.2023 чоловік відповідача починає орендувати вказане нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до договору №1 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2023, укладеного із ОСОБА_7 (а.с.51-53).
Колегія суддів звертає увагу, що частина перша статті 21 Сімейного кодексу України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У постанові від 30.06.2020 у справі №638/18231/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що інститут шлюбу передбачає виникнення між подружжям тісного взаємозв'язку, і характер такого зв'язку не завжди дозволяє однозначно встановити, коли саме у відносинах з третіми особами кожен з подружжя виступає у власних особистих інтересах, а коли діє в інтересах сім'ї. Саме тому законодавцем встановлена презумпція спільності інтересів подружжя і сім'ї.
Конструкція норми статті 60 Сімейного кодексу України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 , однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не спростовано презумпцію спільності інтересів подружжя і сім'ї.
До того ж, відповідач, навіть після зміни орендаря на її чоловіка ФОП Голубовича І.І., залишилася споживачем електроенергії за договором №529-3874000 від 01.04.2020, що підтверджується поданими самим відповідачем квитанціями про оплату електроенергії від 10.03.2023, 18.04.2023, 08.06.2023, де у призначенні платежу вказано оплата за електроенергію згідно рахунків від ФОП Голубович Галини Ігорівни ч/з ОСОБА_1 , тобто відповідач не припиняла користування електричною енергією в інтересах сім'ї (а.с.56-58).
Крім того, згідно ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Якщо відповідач, спільно з чоловіком не проживає та не веде спільного господарства, має право самостійно сплатити вартість необлікованої електричної енергії та у відповідності до ст.544 ЦК України подати зворотну вимогу (регрес) до свого чоловіка у рівній частці, тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, заперечення в цій частині про відмову в оплаті є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно з п.6.2. Договору споживач електроенергії, зокрема, зобов'язується: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам Оператора системи, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки; у разі зміни власника об'єкта (звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об'єкті письмово повідомити Оператора системи про розірвання цього договору та не пізніше дня звільнення об'єкту здійснити всі оплати передбачені умовами цього Договору;
Пунктом 11.1, 11.2. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяв і-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку визначеному законодавством України.
Дія договору достроково припиняється у разі: отримання Оператором системи від нового або попереднього власника (користувача) документального підтвердження факту відчуження об'єкта на користь іншої особи, у тому числі набуття спадкоємцем права власності на об'єкт; у разі остаточного припинення користування електричною енергією Споживачем за його заявою; у разі припинення дії договору договір припиняє свою дію в частині розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань Сторін (які виникли на дату припинення дії договору) продовжує діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між Сторонами.
Із наведеного вище вбачається, що договір пролонгується на кожний наступний рік, якщо не буде заявлено про припинення його дії. Жодних заяв від споживача про припинення чи переукладення договору на іншого орендаря не надходило.
Тобто, вказаний правочин продовжувався на кожен наступний календарний рік.
Саме відповідач, як споживач, яка перебуває у договірних правовідносинах із оператором систем розподілу, несе відповідальність за порушення ПРРЕЕ, і саме споживач є відповідальною особою за нарахування та оплату вартості електричної енергії, необлікованої, внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до Акту про порушення №000336 від 20.04.2023.
Посилання відповідача на поважність причин неможливості розірвати Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №529-3874000 від 01.04.2020 не приймаються до уваги, оскільки з наявних копій закордонного паспорта Голубович Г.І. видно частоту перетину кордону Республіки Польща з Україною - щомісячно, тобто, відповідач не був позбавлений можливості розірвати Договір.
При цьому, вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику. Схожі висновки викладені в пунктах 67, 72 та 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що споживач, яким по договору є ФОП Голубович Галина Ігорівна, зобов'язана не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж, а також оплатити вартість електричної енергії, необлікованої, внаслідок порушення ПРРЕЕ відповідно до Акту про порушення №000336 від 20.04.2023.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тлумачення змісту вказаних статей свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни на користь Приватного акціонерного товариства “Волиньобленерго” 126674,30 грн вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Голубович Галини Ігорівни на рішення господарського суду Волинської області від 12.12.2023 у справі №903/943/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складений 02.04.2024
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Коломис В.В.