вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" березня 2024 р. Справа№ 925/473/21(925/1342/23)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Копитової О.С.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "ВодГео" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023
у справі №925/473/21(925/1342/23) (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі"
до Комунального підприємства "ВодГео"
за участю Смілянської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача
про стягнення 968 962,91 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23) позов задоволено повністю; судовий збір в сумі 11 627,56 грн. покладено на відповідача; присуджено до стягнення з КП "ВодГео" на користь ТОВ "Вєк Технолоджі" 968 962,91 грн. боргу та 11 627,56 грн. судового збору.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, КП "ВодГео" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 23.01.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "ВодГео" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/473/21(925/1342/23).
05.02.2024 супровідним листом Господарського суду Черкаської області №925/473/21(925/1342/23)/1327/2024 від 29.01.2024 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу КП "ВодГео" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23) залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених ст. 256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
20.02.2024 року через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали від 12.02.2024 року подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024 року для розгляду справи №925/473/21(925/1342/23) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 21.02.2024 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "ВодГео" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 21.03.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, подавши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано поданням апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 року у справі №925/473/21(925/5/24), яке, на думку апелянта, матиме вирішальний вплив на результати розгляду справи №925/473/21(925/1342/23) та в якому буде встановлено преюдиційні факти.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через систему "Електронний суд", докази чого долучено судом до матеріалів справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки матеріали справи №925/473/21(925/1342/23) містять необхідний обсяг доказів, що дозволяють суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та входять до предмету доказування при вирішенні даної справи.
За висновками суду, подання апеляційної скарги на судове рішення у справі №925/473/21(925/5/24), на підставі якої станом на дату проведення судового засідання (21.03.2024) ще не відкрито апеляційне провадження, не є беззаперечною та поважною підставою для відкладення розгляду даної справи.
Інших підстав щодо відкладення розгляду справи, в тому числі причин неявки в судове засідання, скаржником не зазначено, будь-яких доказів на їх підтвердження до клопотання не додано, а наведені у ньому причини визнано судом неповажними.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
21.03.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/473/21 про банкрутство КП "ВодГео", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 12.05.2021 року за заявою боржника.
У жовтні 2023 року ТОВ "Вєк Технолоджі" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до КП "ВодГео" про стягнення 968962,91 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю електричної енергії від 01.06.2020 року №2020/73 та додатковими угодами до нього в частині оплати поставленої позивачем відповідачу в період з червня по грудень 2020 року та у січні 2021 року електричної енергії.
Ухвалою від 09.10.2023 Господарського суду Черкаської області прийнято вказану позовну заяву ТОВ "Вєк Технолоджі" до розгляду, відкрито провадження у справі №925/473/21(925/1342/23), вирішено розглядати її в межах справи №925/473/21 про банкрутство КП "ВодГео" у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залучено до участі у ній третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Смілянську міську раду та призначено судове засідання.
03.11.2023 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява КП "ВодГео" про застосування до вимог позивача позовної давності і відмову в задоволення позову в частині стягнення заборгованості за червень, липень, серпень, вересень 2020 року.
За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з КП "ВодГео" на користь ТОВ "Вєк Технолоджі" 968 962,91 грн. боргу та 11 627,56 грн. судового збору.
Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог належними та допустимими доказами. За висновками суду відповідач не виконав грошові зобов'язання за Договором щодо оплати позивачу поставленої ним у січні 2021 року електричної енергії на суму 968 962,91 грн., чим порушив право позивача на своєчасне одержання плати за поставлену електричну енергію у вказаній сумі.
Відповідач з данім рішенням місцевого господарського суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, оскільки позивач в додаткових угодах 1-9 зменшував обсяги закупівлі електричної енергії по відношенню до Комерційної пропозиції №55 та Договору про постачання електричної енергії споживачу №2020/73 від 01.06.2020 року, такі договори є нікчемними в силу закону, а відтак відповідач не зобов'язаний виконувати грошові зобов'язання за договором щодо оплати позивачу поставленої ним у січні 2021 року електричної енергії.
Посилаючись на висновки Верховного Суду від 30.01.2018 року справі №916/1491/17, а також на доданий до апеляційної скарги Витяг з Акту ревізії Північного офісу Державної аудиторської служби України в Черкаській області від 06.07.2020, апелянт зазначає про порушення положень Закону України "Про державні закупівлі", допущені при укладенні додаткових угод, та про нанесенні відповідачу матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1 158 398,15 грн.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення рішення суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування відповідного рішення з огляду на наступне.
01 червня 2020 року позивач, як учасник, і відповідач, як замовник, уклали між собою договір про закупівлю електричної енергії №2020/73 (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого учасник зобов'язався здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії ДК 021:2015, код 09310000-5 - Електрична енергія за об'єктом (об'єктами) замовника, зазначеними в листі - повідомленні, починаючи з 00 годин 00 хвилин 01 секунди до 24 години 00 хвилин доби впродовж всього строку дії Договору відповідно до умов комерційної пропозиції та цього Договору, а замовник зобов'язався прийняти товар, оплатити його та здійснювати інші платежі згідно умов цього Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання електричної енергії здійснюється за умов, визначених цим Договором та комерційною пропозицією.
Пункти 5.1 - 5.6, 5.8 - 5.11 Договору містять такі умови:
5.1. Замовник розраховується з учасником за електричну енергію за ціною (тарифом), що визначаються відповідно до способу визначення ціни (тарифу) на електричну енергію, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
5.2. Загальна сума розрахунків за цим Договором становить 9817387,00 грн., в тому числі ПДВ 1636231,17 грн. за весь строк дії Договору.
5.3. Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 7080800 кВт/год.
5.4. Ціна (тариф) на електричну енергію зазначається учасником у платіжних документах, виставлених замовнику за цим Договором. У випадках застосування до замовника диференційованих цін (тарифів) електричної енергії суми, вказані в платіжному документі, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів).
5.5. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
5.6. Здійснення оплати відбувається після фактичного споживання/ отримання товару у 100% розмірі на підставі підписаного акту приймання - передачі електроенергії протягом 25 календарних днів.
5.8. Платіжний документ - акт прийняття-передавання товарної продукції, рахунок, виставлений учасником замовнику щодо оплати ним своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на роздрібному ринку електричної енергії.
5.9. Датою оплати фінансових зобов'язань замовником за цим Договором є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на спец рахунок учасника.
5.10. Всі рахунки, що виставляються учасником замовнику, мають містити чітку інформацію про суму платежу, плату за послугу з розподілу, передачі електричної енергії, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій.
5.11. Строки та форма оплати платіжних документів визначаються комерційною пропозицією.
Підпунктом 6.2.2 п. 6.2 Договору передбачає зобов'язання замовника своєчасно здійснювати оплату фінансових зобов'язань за цим Договором відповідно до його умов, а пп. 7.1.1 п. 71 Договору передбачає право учасника на своєчасну та повну оплату фінансових зобов'язань замовником за цим Договором.
Згідно з п. 9.2 Договору учасник має право вимагати від замовника відшкодування неустойки, а замовник зобов'язаний її сплатити у разі порушення передбачених Договором (комерційною пропозицією) строків здійснення платежів понад обумовлений строк, - в розмірі, передбаченому комерційною пропозицією та законодавством України.
Відповідно до п. 15.1 Договору цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції та набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2020 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно з п. 15.2 Договору дія останнього може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків загальної суми розрахунків, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Додатками до Договору є підписана замовником Заява-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу із зазначенням у ній дати початку постачання електричної енергії - 01 червня 2020 року, та підписані обома сторонами: Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам; Перелік точок продажу споживача, за якими постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу; Комерційна пропозиція №55, яка, зокрема, такі умови (пункти):
1) ціна (тариф) електричної енергії: 1.386479918 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2) загальний обсяг постачання електричної енергії: 7080800 кВт/год.
3) спосіб оплати: безготівкова шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника із спеціальним режимом використання.
4) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: термін надання акту та рахунку за спожиту електричну енергію протягом 12 календарних днів після завершення місяця споживання; строк оплати - 25 календарних днів після завершення місяця споживання. Розрахунковий період - місяць споживання електроенергії. Обсяг та вартість спожитої електричної енергії зазначається в акті прийому-передачі, що формується учасником та надасться замовнику.
Акт прийому-передачі електричної енергії узгоджується сторонами протягом 12 (дванадцяти) календарних днів з дати закінчення розрахункового періоду. В разі ненадання замовником учаснику підписаного акту прийому-передачі електричної енергії або мотивованої відмови в підписанні акту прийому-передачі електричної енергії в п'ятиденний строк після отримання акту від учасника, вважається, що замовник згодний з показниками, зазначеними в акті прийому-передачі електричної енергії й акт вважається узгодженим сторонами. Якщо замовник надає мотивовану відмову від підписання акту, до врегулювання розбіжностей замовник оплачує вартість електроенергії з якою згоден.
5) визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії: напряму з оператором системи розподілу.
6) розмір пені за порушення строку оплати або штраф: подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення.
7) порядок зміни ціни: підвищення ціни можливе за умови дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Документ (або документи), що підтверджу збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на день укладення цього договору (допускається надання документального підтвердження щодо середньо ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в межах 8 днів до дати укладення цього договору (дата укладення не включається)) та середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару на момент письмового звернення постачальника щодо збільшення ціни, але не більше ніж на 10 відсотків. Всі подальші підвищення ціни розраховуються від даних щодо середньої ринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару як описано в абзаці1 п. 7 цієї комерційної пропозиції. При цьому враховується попередні збільшення ціни, що перевищує 10 відсотків в разі якщо попереднє коливання ціни відбулося більше ніж на 10 відсотків. Ціна може змінюватись більше ніж раз на місяць, за умови підвищення середньої закупівельної ціни. Зміна тарифу на послуги з передачі електричної енергії здійснюється відповідно постанов НКРЕКП з моменту введення тарифу в дію.
Додаткові угоди про зміну ціни обов'язкові для укладання сторонами за умови що відповідають вимогам цього пункту комерційної пропозиції.
8) розмір компенсації замовнику за недодержання учасником якості надання комерційних послуг: згідно Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого Постановою НКРЕКП №375 від 12.06.2018 року.
9) розмір штрафу за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених умовами Договору: не застосовується.
10) термін дії Договору та умови пролонгації: Договір діє з дата його підписання сторонами, дата початку постачання електричної енергії зазначається в Заяві - приєднання що є додатком до Договору, і діє до 31.12.2020, але у будь-якому разі - до певного виконання зобов'язань взятих за цим договором. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
11) можливість надання пільг, субсидій: не передбачено.
12) замовник за 10 календарних днів до розрахункового періоду надсилає учаснику заявку, де вказано обсяг замовленої електроенергії з розбивкою по годинах. У випадку якщо обсяг споживання електричної енергії вказаний замовником на відповідну добу у відповідну годину постачання не дорівнює обсягу фактично спожитої електричної енергії замовником за цю годину постачання згідно даних оператора системи передачі, то у замовника виникає небаланс за цю годину постачання і до нього застосовується плата за небаланс.
Орієнтовно розмір відшкодування збитків при позитивному небалансі зазначається як добуток обсягу позитивного небалансу на різницю ціни за 1 кВт*год за Договором (без урахування ПДВ) без урахування тарифу на послуги постачальника та ціни на балансуючому ринку за 1 кВт*год.
Орієнтовно розмір відшкодування збитків при негативному небалансі визначається к добуток обсягу негативного небалансу на різницю ціни на балансуючому ринку за 1 кВт*год та ціни за 1 кВт*год за Договором (без урахування ПДВ) без урахування тарифу на послуги постачальника.
Вартість небалансів електричної енергії розраховується оператором системи передачі (в якості Адміністратора-розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії та цін небалансів електричної енергії, визначених відповідно до Правил ринку,затверджених Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018.
13) За відсутності ACКОЕ та у разі неподання замовником погодинної розбивки планових обсягів, постачальник самостійно розраховує прогнозовану потужність погодинного навантаження, шляхом ділення запланованого місячного обсягу на кількість днів та годин. Замовник попереджає учасника про зміну графіку споживання не менше ніж за 2 доби до такої зміна. Небаланси можуть збільшувати ціну на електроенергію.
21 липня 2020 року позивач, як учасник, і відповідач, як замовник, уклали між собою додаткову угоду №1 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 6 477 436,81 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 1,525127909 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 6 477 436,81 кВт/год.".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду липень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін. ".
31 липня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №2 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 5928924,8346 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 1,6776407 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 5928924,8346 кВт/год.".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду липень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін. ".
28 серпня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №3 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 5637144,76 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 1,7794367 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 5637144,76 кВт/год".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду серпень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.".
31 серпня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №4 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 5199994,06 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 1,95738037 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 5199994,06 кВт/год".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду серпень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.".
30 вересня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №5 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 4820214,24 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 2,153118407 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 4820214,24 кВт/год".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду вересень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.".
01 жовтня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №6 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 4493141,67 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 2,368430248 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 4493141,67 кВт/год".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду вересень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.".
14 грудня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №7 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 4320207,30 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 2,605273273 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 4320207,30 кВт/год".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду листопада 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.".
14 грудня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №8 до Договору про таке:
"1. Сторони домовилися викласти п. 5.3. Договору в такій редакції: "Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим Договором становить 4320207,30 кВт/год."
2. Сторони домовилися викласти п.п. 1, 2 Додатку 3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору в такій редакції:
1. Ціна (тариф) електричної енергії: 2,8658006 грн. з ПДВ за 1кВт*год. У ціні пропозиції врахована вартість усі супутні витрати (включаючи вартість послуг з передачі електричної енергії оператору системи передачі ДП НЕК "Укренерго" (далі - ОСП), відповідно до укладеного між постачальником та ОСП Договором відповідно до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 року № 2668 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2020 рік" до кінцевого строку постачання згідно умов Договору та інші). Диференційовані ціни (тарифи) не застосовуються.
2. Загальний обсяг постачання електричної енергії: 4320207,30 кВт/год".
3. Загальна сума Договору залишається незмінною.
4. Інші умови Договору та Додатків до нього, не зазначені у даній Додатковій угоді, залишаються без змін.
5. Ця додаткова угода є невід'ємною складовою частиною Договору про закупівлю електричної енергії №2020/73 від 01 червня 2020 року та діє починаючи з розрахункового періоду грудень 2020 року і до закінчення терміну дії даного Договору.
6. Цю Додаткову угоду складено у двох оригінальних примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.".
29 грудня 2020 року позивач як учасник і відповідач як замовник уклали між собою додаткову угоду №9 до Договору про таке:
"1. Постачальник та споживач керуючись нормами ЗУ "Про публічні закупівлі", чинного цивільного та господарського законодавства, прийшли до згоди продовжити строк дії Договору №2020/73 від "01" червня 2020 р. для проведення процедури закупівлі на початку 2021 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в 2020 році, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку.
2. Пункт 2.1 Договору №2020/73 від "01" червня 2020 р. доповнити наступним абзацом: Збільшити загальну кількість на 864 041 кіловат-годин.
3. Вартість даної Додаткової угоди складає 1963477,4 з ПДВ.
4. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до 30.03.2021 року, в частині розрахунків до повного виконання.
5. Інші умови Договору залишаються без змін.
6. Дану угоду складено у двох ідентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
7. Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору №2020/73 від 01 червня 2020р.".
З наявних у справі доказів вбачається, що у період із червня 2020 року по січень 2021 року позивач на виконання Договору і вказаних вище додаткових угод до нього поставив відповідачу, а останній спожив 3131130 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 7024073,30 грн., в тому числі: в червні 2020 року - 443805 кВт/год. на суму 615326,72 грн., в липні 2020 року - 384682 кВт/год. на суму 645358,18 грн., в серпні 2020 року - 413929 кВт/год. на суму 810216,50 грн., у вересні 2020 року - 362798 кВт/год. на суму 859261,76 грн., у жовтні 2020 року - 355942 кВт/год. на суму 843023,80 грн., в листопаді 2020 року - 354386 кВт/год. на суму 923272,37 грн., в грудні 2020 року - 386370 кВт/год. на суму 1107259,38 грн. і в січні 2021 року - 429218 кВт/год. на суму 1220354,59 грн., що підтверджується підписаними позивачем і наданими ним відповідачу актами прийому-передачі електричної енергії від 30.06.2020 №23, від 31.07.2020 №23, від 31.08.2020 №23, від 30.09.2020 №23, від 31.10.2020 №23, від 14.12.2020 №23, від 31.12.2020 №23 і від 08.09.2023 №23, із яких відповідач підписав лише один акт прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2020 №23. Решту перелічених вище актів прийому-передачі електричної енергії відповідач не підписав, але й не надав позивачу мотивованої відмови від їх підписання, що в силу п. 4 додатка №3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору є підставою вважати, що такі акти є узгодженими між сторонами.
Також ПАТ "Черкасиобленерго" в адресованому ним позивачу листі від 24.06.2021 №5786/05-0101 підтвердило, що в період з 01.06.2020 по 31.01.2021 на території впровадження господарської діяльності оператора системи розподілу електричної енергії ПАТ "Черкасиобленерго" електропостачальником ТОВ "Вєк Технолоджі" здійснювалось постачання електричної енергії споживачу КП "ВодГео", обсяг фактичного споживання електричної енергії споживача за цей період склав 3131130 кВт/год.
Крім вартості поставленої відповідачу в період з 01.06.2020 по 31.01.2021 електричної енергії позивач за актами прийому-передачі електричної енергії від 31.07.2020 №23, від 31.08.2020 №23, від 30.09.2020 №23, від 31.10.2020 №23 нарахував відповідачу до сплати 3 1648,94 грн. передбаченої п. 9.2 Договору та п. 6 додатка №3 "Комерційна пропозиція №55" до Договору пені за прострочення оплати поставленої в червні, липні, серпні та вересні 2020 року електричної енергії в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення.
Відповідач, в свою чергу, за поставлену йому у період з 01.06.2020 по 31.01.2021 електричну енергію сплатив позивачу 6 086 759,33 грн., в тому числі: 6 055 110,39 грн. боргу з оплати вартості поставленої електричної енергії і 31648,94 грн. пені.
Решту боргу за поставлену у період з 01.06.2020 по 31.01.2021 електричну енергію в сумі 968 962,91 грн. (7 024 073,30 грн. - 6 055 110,39 грн.) відповідач позивачу не сплатив.
Судом також враховано, що ухвалою від 12.05.2021 Господарський суд Черкаської області за заявою КП "ВодГео" відкрив провадження у справі №925/473/21 про банкрутство боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном боржника, вирішив інші питання підготовчого засідання.
17.05.2021 року на офіційному сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет було розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі №925/473/21 про банкрутство КП "ВодГео".
Наразі справа про банкрутство перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, позивач з грошовими вимогами до КП "ВодГео" у справі №925/473/21 про банкрутство останнього в порядку, передбаченому КУзПБ, до Господарського суду Черкаської області не звертався.
Таким чином, місцевим судом зроблено обґрунтовані висновки, з посиланням на позицію Верховного Суду у постанові від 23.09.2021 по справі №904/4455/19, що неподання позивачем заяви з грошовими вимогами до боржника у справі №925/473/21 про банкрутство КП "ВодГео" в порядку, передбаченому КУзПБ, в даному випадку не може вважатися відмовою від таких вимог у позовному провадженні або бути підставою для відмови у задоволенні позову з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що розглядається в межах справи про банкрутство відповідача в порядку статті 7 Кодексом України з процедур банкрутства, а тому в такому разі справа за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до приписів статті 7 КУзПБ правомірно розглянута господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство відповідача, по суті спору за правилами ГПК України у позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання.
Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій іншими способами, передбаченими законом.
З огляду на наведені вище обставини та норми чинного законодавства господарським судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що відповідач не виконав грошові зобов'язання за Договором щодо оплати позивачу поставленої ним у січні 2021 року електричної енергії на суму 968962,91 грн. чим порушив право позивача на своєчасне одержання плати за поставлену електричну енергію у вказаній сумі.
За вказаних обставин, судова колегія погоджується з правомірними висновками господарського суду Черкаської області про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 968 962,91 грн.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на висновки Верховного Суду від 30.01.2018 року справі №916/1491/17 про нікчемність додаткових угод з огляду на порушення вимог Закону України "Про державні закупівлі", допущені при їх укладенні, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як встановлено судом, 19.04.2020 вступила в дію нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі", стаття 43 якого в редакції, чинній станом на день укладення Договору та усіх додаткових угод до нього, передбачає випадки нікчемності договору про закупівлю, а саме: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Частиною четвертою статті 41 цього Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Поряд з цим, частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Водночас, статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлено підстави нікчемності договору про закупівлю, не передбачено серед правових підстав нікчемності договору порушення сторонами вимог частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Вказане свідчить про те, що за Законом України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній станом на день укладення Договору та усіх додаткових угод до нього, порушення частини п'ятої статті 41 цього Закону, на які наголошує відповідач в апеляційній скарзі, не є законодавчо встановленою підставою нікчемності Договору та усіх додаткових угод до нього як правочинів.
Таким чином, беручи до уваги, що недійсність Договору і додаткових угод до нього прямо не встановлена законом та враховуючи презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 ЦК України, вказаний вище договір і додаткові угоди до нього наразі є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавались, оскільки докази протилежного в матеріалах справи відсутні та скаржником не доведені, а отже даний правочин з додатковими угодами до нього є правомірними, законними та такими, що породжують взаємні права та обов'язкові до виконання зобов'язання, що в свою чергу спростовує відповідні твердження КП "ВодГео".
При цьому, посилання апелянта на висновки Верховного Суду від 30.01.2018 року справі №916/1491/17 колегією суддів до уваги не беруться з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо визначення подібності правовідносин колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. (Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №910/5394/15-г, від 12.12.2018 року у справі №2-3007/11, від 16.01.2019 року у справі №757/31606/15-ц та в подальшому знайшов своє відображення у постанові Верховного Суду від 11.01.2022 року у справі №17-14-01/1494).
Так, у наведеній вище справі №916/1491/17, на яку посилається КП "ВодГео", предметом спору було зобов'язання ТОВ "ТЕКОМ-ЛІЗИНГ" (відповідач) внести зміни до укладеного з Казенним підприємством "Морська пошуково-рятувальна служба" (позивач) договору про надання послуг з оперативного лізингу автотранспорту №5-В-17 від 07.02.2017, а саме викласти Додаток 2 "Графік оплати лізингових платежів" до договору у новій редакції, склавши графік погашення лізингових платежів рівномірними частинами щорічно.
При цьому, вирішуючи спір по суті, суди керувались положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній до 19.04.2020 року, яка передбачала, що договір по закупівлю є нікчемним, у разі, зокрема його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону (п.1ч.1 ст. 37 Закону).
В свою чергу, ч. 4 ст. 36 Закону у згаданій вище редакції включала в себе також заборону, крім деяких виключень, змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
Водночас, у справі №925/473/21(925/1342/23), яка наразі розглядається в суді апеляційної інстанції, вирішується питання наявності/відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх грошових зобов'язань за укладеним з позивачем договором про закупівлю електричної енергії від 01.06.2020 року №2020/73 та додатковими угодами до нього і до спірних правовідносин підлягає застосуванню нова редакція Закону України "Про публічні закупівлі", яка вступила в дію 19.04.2020 та вже набула чинності станом на день укладення спірного Договору та усіх додаткових угод до нього.
Як встановлено судом, Законом України "Про публічні закупівлі" в новій редакції встановлено, що договір по закупівлю є нікчемним, у разі, зокрема його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону (п.2 ч.1 ст. 43 Закону).
Однак, заборону змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі законодавцем було віднесено до ч. 5 ст. 41 наведеного Закону, а тому порушення частини п'ятої статті 41 України "Про публічні закупівлі" не є законодавчо встановленою підставою нікчемності Договору та усіх додаткових угод до нього як правочинів, про що було зазначено судом вище.
Отже, за висновками колегії суддів апеляційного господарського суду, фактичні обставини, які формують зміст правовідносин, а також матеріально-правове регулювання у наведеній апелянтом справі та у справі, що наразі є предметом розгляду, є різними, що виключає подібність спірних правовідносин, а тому висновки суду у справі №916/1491/17 не є релевантними у даній справі.
Посилання апелянта на нанесену відповідачу матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 1 158 398,15 грн., на підтвердження чого додано Витяг з Акту ревізії Північного офісу Державної аудиторської служби України в Черкаській області від 06.07.2020, апеляційним судом відхиляються з наступних підстав.
За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 03.04.2019 у справі №913/317/18 та від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Тобто, відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19; від 12.01.2021 у справі №01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі №925/1052/19; від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).
Отже, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Як зазначає апелянт, в період з 07.02.2022 року по 16.06.2022 року Північним офісом Державної аудиторської служби України в Черкаській області було проведено державний фінансовий аудит діяльності КП "ВодГео" за період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року.
Вказане свідчить про те, що відповідач був обізнаний з висновками даного аудиту ще до звернення позивача з даним позовом до суду.
Однак, належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції скаржник не зазначив жодних об'єктивних обставин та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості подання такого доказу місцевому господарському суду ще до прийняття оскаржуваного рішення.
Тобто, факт недолучення відповідачем витягу з Акту ревізії Північного офісу Державної аудиторської служби України в Черкаській області від 06.07.2020 року залежав виключно від волевиявлення скаржника, тобто мав суб'єктивний характер.
Отже, судова колегія не вбачає в даному випадку виняткових обставин, з яким законодавство пов'язує можливість прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, скаржником в даному випадку не наведено достатнього та належного обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов'язано прийняття під час апеляційного провадження додаткових доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Крім того, на переконання колегії суддів, прийняття та дослідження судом апеляційної інстанції вказаного вище додаткового документу в якості доказу по справі порушуватиме принцип диспозитивності.
За таких обставин, оскільки в порушення свого обов'язку КП "ВодГео" не надано такого доказу до дня прийняття оскаржуваного рішення суду, на час розгляду справи в суді першої інстанції вказаний доказ в матеріалах справи був відсутній і місцевий господарський суд не мав можливості його дослідити, а скаржником, в свою чергу, не обґрунтовано об'єктивними причинами неможливість його подання до суду першої інстанції, то колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції для його прийняття до уваги у якості належного доказу на підтвердження викладених КП "ВодГео" в апеляційній скарзі обставин нанесення відповідачу матеріальної шкоди (збитків) укладенням додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії від 01.06.2020 №2020/73.
Щодо заяви КП "ВодГео" про застосування до вимог позивача позовної давності і відмову в задоволення позову в частині стягнення заборгованості за червень, липень, серпень, вересень 2020 року, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Якщо ж суд встановить, що право або охоронюваний законом інтерес позивача дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору (сторона спірних правовідносин за конкретною позовною вимогою), суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за неповажності причин її пропущення, наведених позивачем. (Аналогічна правова позиція щодо вирішення питання позовної давності, яка є сталою, міститься у численних постановах Великої Палати Верховного суду, зокрема, від 18.01.2023 року у справі №488/2807/17, від 06.09.2023 року у справі №910/18489/20.
Оскільки судом встановлено підстави для задоволення позову, то в даному випадку підлягає розгляду та дослідженню заява відповідача про застосування строку позовної давності, поважності причин її пропуску та можливого застосування відповідних наслідків пропуску такого строку.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Отже, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
Для спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №907/50/16).
Згідно з 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як зазначає відповідач у поданій заяві, строк виконання зобов'язання за Договором від 01.06.2020 року №2020/73 у відповідача наставав не пізніше 25 числа місяці наступного за місяцем споживання електроенергії, а тому, на його переконання, строк позовної давності за червень, липень, серпень та вересень 2020 року станом на дату подання позовної заяви (02.10.2023 року) вже сплив.
Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про застосування строків позовної давності, апелянтом залишено поза увагою положення пункту 11 Закону України №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020, а також пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні був встановлений з 12.03.2020 року і тривав до 30 червня 2023 року.
Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на час дії в України карантину.
Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень статей 256, 258 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі №916/1157/21 та від 13.07.2022 у справі №910/8669/21
Крім того, в силу п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Воєнний стан в Україні встановлено 24.02.2022 року і наразі триває.
Беручи до уваги вищенаведені норми законодавства з урахуванням внесених до ЦК України змін щодо застосування строків позовної давності у зв'язку із карантином в Україні та воєнного стану, судова колегія дійшла висновку, що трирічний строк позовної давності за даним позовом припав на дію введеного в Україні карантину та в подальшому - воєнного стану, а тому строк позовної давності продовжується.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "ВодГео" на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.11.2023 року у справі №925/473/21(925/1342/23) залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Матеріали справи повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 01.04.2024 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
О.С. Копитова