Справа № 603/143/24
Провадження № 2-а/603/13/2024
"02" квітня 2024 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Галіяна І. М.
при секретарі судового засідання Б'єлі Д. С.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Галіяна І. М. по справі:
позивач: ОСОБА_2
відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління національної поліції в Тернопільській області
предмет позову: скасування постанови про адміністративне правопорушення та поновлення пропущеного строку звернення до суду -
На розгляд Монастириського районного суду Тернопільської області від ОСОБА_2 поступила вищевказана позовна заява з додатками про скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП серії БАД №823016 від 24.09.2023 року та поновлення строку звернення до суду.
06.03.2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Галіяну І. М.
07.03.2024 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді Галіяна І. М.
В обґрунтування заявленого відводу відповідач посилається на те, що дані, які містяться в постанові від 24.09.2023 року серії БАД №823016, яка оскаржується, були використані суддею Галіяном І. М. при винесенні 22.02.2024 року постанови у справі № 603/526/23 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження в якій судом було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а тому вважає, що суд буде повторно досліджувати обставини справи з приводу яких вже надавав оцінку.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_1 вважає, що суддя не може досліджувати повторно дані обставини та факти, оскільки у нього вже сформувалась певна думка про них та нього, а тому вважає, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Галіяна І.М.
Дослідивши матеріали позовної заяви, ознайомившись з заявою відповідача, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст. ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з'їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 р., п. 45). Такі ж висновки містяться також і у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).
За змістом КАС України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Отже, як вбачається із вищевказаних положень закону, до обставин, які виключають участь судді в адміністративному провадженні, належать інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Судом встановлено, що в провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області (суддя - Галіян І.М.) перебувала адміністративна справа № 603/526/23 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з винесенням постанови від 22.02.2024 року провадження в якій судом було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Розглядаючи справу, в якій фігурує якась близька судді людина, близький товариш, йому дуже складно переконати суспільство у своїй неупередженості. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Із вищевикладеного випливає, що кожен суддя, щодо неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду аби не підривати довіру до права на справедливий суд, що визнається основоположним правом людини.
Визначення поняття «неупередженість» чи «безсторонність» у національних правових актах, що регламентують діяльність суду, не регламентується, однак суть цих понять розкриває Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.
Так Європейський суд з прав людини у справі («Piersack v. Belgium 01 october 1982 § 30) зауважує, що зазвичай безсторонність означає відсутність упередженості тобто її відсутності. А присутність, наявність упередженості перевіряється суб'єктивним підходом, який передбачає відсутність особистих переконань судді в конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Той факт, що суддя Галіян І. М. розглядав адміністративну справу № 603/526/23 не можуть бути підставами для обґрунтованих об'єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді.
Враховуючи значення, яке має вирішення справи №603/143/24 для позивача, а також для того, щоби за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи суд задовольняє клопотання відповідача про відвід судді Галіяна І. М.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву відповідача - ОСОБА_1 про відвід судді - задовольнити.
Відвести суддю Галіяна Ігоря Михайловича від розгляду адміністративної справи №603/143/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління національної поліції в Тернопільській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Матеріали адміністративної справи №603/143/24 про скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП серії БАД №823016 від 24.09.2023 року та поновлення строку звернення до суду, передати до канцелярії Монастириського районного суду Тернопільської області для подальшого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Галіян