Справа № 603/132/24
Провадження № 3/603/88/2024
"01" квітня 2024 р. м. Монастириська:
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І. М.
розглянувши матеріали, що надійшли від сектору поліцейської діяльності №1 (м.Монастириська) відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , учень 11 -го класу Монастириського ЗЗСО, до адміністративної відповідальності притягувався: 09.11.2023 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП,
- за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25.02.2024 року близько 20 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці Шевченка м. Монастириська, поблизу торгового дому «Європа Плюс» образливо чіплявся до громадянина ОСОБА_2 , якого привселюдно принизив, виплюнувши на нього рідину з ротової порожнини, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні від 07.11.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Окрім того, в своїх рішеннях (в т.ч. справа Каракуця проти України) Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП та про розгляд справи у Монастириському районному суді Тернопільської області, однак жодного разу останній не цікавився провадженням своєї справи, що є ознаками зловживання своїми процесуальними правами, враховуючи, що було вжито усіх передбачених законом заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи та не подання останнім заяв про причини неявки до суду чи про відкладення розгляду справи, тому суд вважає за можливе відповідно до ст. 268 КУпАП розгляд справи провести у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази дійшов такого висновку.
Згідно із ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на подачу пояснень безпосередньо в судовому засіданні, його вина у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, що були предметом перевірки в судовому засіданні.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується такими засобами доказування:
-даними, встановленими в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №981796 від 28.02.2024 року, складеного старшим ДОП СПД №1 (м. Монастириська) капітаном поліції Лось М. В.;
-письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи;
-даними письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, згідно яких останній підтвердив, що дійсно набравши в рот мінеральної води виплюнув її в лице ОСОБА_2 .
Оцінюючи встановлені судом обставини та аналізуючи вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини суд констатує наступне.
Так, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв вини, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Таким чином, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - вчинення дрібного хуліганства, тобто, образливе чіпляння до громадян, що порушують громадський порядок громадян.
Згідно зі ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП;
3) про закриття справи.
В силу ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 24-1 КУпАП за вчинення правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані тільки такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні ним необхідного виховання, освіти, лікування, захисту від насильства та жорстокості, соціальної допомоги, а також у наявності можливості пристосуватися до реалій навколишнього життя, підвищити свій культурний, соціальний та загальноосвітній рівень, набути професії та працевлаштуватися.
ОСОБА_1 , на даний момент не досяг повноліття, учень 11-го В класу ЗЗСО І-ІІІ ступенів м. Монастириська Тернопільської області, а тому беручи до уваги вищевказані обставини та враховуючи вимоги ст. ст. 13, 24-1 КУпАП, відповідно до яких за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, до неповнолітнього ОСОБА_1 мають бути застосовані зазначені в ст. 24-1 КУпАП заходи впливу, а також з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, суд вважає за доцільне застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.
Керуючись ст. ст. 24-1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення..
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 відповідно до ст. 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення захід впливу у виді - попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.
Суддя І. М. Галіян