Справа № 517/315/24
Провадження № 1-кп/517/20/2024
02 квітня 2024 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Захарівка Одеської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 02.04.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023162390000712 від 10 листопада 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Роздільна Роздільнянського району Одеської області, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України - не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
09 листопада 2023 року ОСОБА_3 , засобами телефонного зв'язку домовився з невстановленою в ході досудового розслідування з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, допомогти останній на її прохання, незаконно переправити громадян України з території України на територію Республіки Молдова (Придністров'я) через лінію державного кордону України, поза пунктами пропуску у пішому порядку, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Надавши свою згоду на незаконне переправлення осіб через кордон, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вул. Генуезькій в м. Одесі, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження мобільний телефон марки IMIDIGI моделі «AllРгоМах», синього кольору, (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_1 ) зі стартовим пакетом мобільного оператора «Vodafone» ( НОМЕР_2 ), б/в для подальшого зв'язку з співучасниками злочину.
Крім того, 09.11.2023 року, ОСОБА_3 отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вказівки прибути 09.11.2023 року о 20годині 10 хвилин до залізничної станції «Перемога» Роздільнянського району Одеської області, де зустрітися з вищевказаними особами на пероні станції та в подальшому, поза пунктами пропуску, відвезти їх в місце, координати якого він скине останнім по гугл карті, звідки вищевказані особи, незаконно, у пішому порядку, переправляться через державний кордон України до Республіки Молдова (Придністров'я).
У подальшому, 09.11.2023 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин, діючи умисно, ОСОБА_3 , виконуючи свою роль, спрямовану на реалізацію єдиного злочинного умислу щодо організації незаконного переправлення громадян через лінію державного кордону України, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, виїхав на автомобілі марки «Toyota Carina», червоного кольору, д/з НОМЕР_3 , в напрямку станції «Перемога» Роздільнянського району Одеської області, де став чекати вищевказаних осіб.
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлених на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений незаконне переправлення осіб через державний кордон України на територію Республіки Молдова (ПМР), поза межами існуючих пунктів пропуску для офіційного перетину державного кордону України, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення встановленого законами України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року та «Про прикордонний контроль», ОСОБА_3 , 09.11.2023 року, приблизно о 20 годині 10 хвилин прибув до станції Перемога Роздільнянського району Одеської області, де зустрівся з чотирма вищевказаними особами.
В подальшому, четверо чоловіків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сіли до автомобіля марки «ToyotaCarina», червоного кольору, д/з НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_3 , після чого всі разом вирушили у бік державного кордону України в напрямку с. Комарівка Роздільнянського району Одеської області. У подальшому, 09.11.2023 року о 22 годині 25 хвилин приблизно 50 метрів від державного кордону України з Республікою Молдова (ПМР) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , були зупинені працівниками Державної прикордонної служби України.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_3 скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, організація незаконного переправлення кількох осіб через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
02 квітня 2024 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся, визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , останні дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 2 ст. 332 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення за ч. 2 ст. 332 КК України покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у сфері охорони недоторканості державних кордонів строком на 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд зазначає, що міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 332 КК України та є достатньо обґрунтована наявністю підстав для призначення вказаного покарання, в тому числі, з огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, а також на особу обвинуваченого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено характер пред'явленого обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, в тому числі про обмеження права оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності його учасників, не дослідження доказів у судовому засіданні або оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, обмеження права обвинуваченого на відмову давати показання, подавати та досліджувати докази, внаслідок чого останній заявив про розуміння роз'ясненого, добровільність укладення цієї угоди, повідомивши, що він у повному обсязі визнає свою провину, підтверджує всі фактичні обставини та щиро розкаюється у скоєному.
У судовому засіданні прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її прийняття, а також просили суд затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відносяться до злочинів середньої тяжкості, а тому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
В судовому засіданні з?ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом встановлено, що укладення угод про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально - процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.
Суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
За вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
При цьому, суд виходить з того, що п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України визначено, що у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання, застосовується спеціальна конфіскація.
Положеннями ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується, в тому числі, на підставі обвинувального вироку суду.
Згідно ч. 9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою мобільного телефону UMIDIGI A 11 Pro Max, синього кольору, з нульовими IMEI1, IMEI2 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 , б/в та мобільного телефону Samsung Galaxy A 03 Core, чорного кольору, з IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , з карткою мобільного оператора НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , б/в, що належать обвинуваченому.
Тому суд вважає, що оскільки кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою вказаних телефонів, то зазначені речові докази підлягають спеціальній конфіскації, згідно ст. 96-1 КК України, ч.9 ст. 100 КПК України, як знаряддя злочину.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Угоду про визнання винуватості від 02 квітня 2024 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12023162390000712 від 10 листопада 2023 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_5 - затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у сфері охорони недоторканості державних кордонів строком на 2 (два) роки.
Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати накладений ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду від 14 листопада 2023 року арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон Apple Iphone 12, моделі MGJ53B/A, чорного кольору з сім картою Kyivstar ( НОМЕР_10 ), що належить ОСОБА_8 ; автомобіль марки «Toyota Carina E», номер шасі: НОМЕР_11 , червоного кольору, д.з. НОМЕР_12 власником якого є ОСОБА_10 , а користується ОСОБА_3 ; мобільний телефон UMIDIGI A 11 Pro Max, синього кольору, з нульовими IMEI1, IMEI2 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 , б/в власником якого є ОСОБА_3 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A 03 Core, чорного кольору, з нульовими IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , з карткою мобільного оператора НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , б/в власником якого є ОСОБА_3 ; мобільний телефон Redmi Note 10, моделі M2101K7AG, блакитного кольору з сім картою Vodafone ( НОМЕР_14 ), що належить ОСОБА_9 .
На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувати у власність держави наступні речові докази: мобільний телефон UMIDIGI A 11 Pro Max, синього кольору, з нульовими IMEI1, IMEI2 з карткою мобільного оператора НОМЕР_4 , б/в та мобільний телефон Samsung Galaxy A 03 Core, чорного кольору, з IMEI1: НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , з карткою мобільного оператора НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , б/в.
Речові докази, а саме: мобільний телефон Apple Iphone 12, моделі MGJ53B/A, чорного кольору з сім картою Kyivstar ( НОМЕР_10 ), повернути власнику ОСОБА_8 ; автомобіль марки «Toyota Carina E», номер шасі: НОМЕР_11 , червоного кольору, д.з. НОМЕР_12 повернути власнику ОСОБА_10 ; мобільний телефон Redmi Note 10, моделі M2101K7AG, блакитного кольору з сім картою Vodafone ( НОМЕР_14 ), повернути власнику ОСОБА_9 .
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений : 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і його захиснику та прокурору.
Суддя: