Справа № 2/0124/21/2012
Провадження № 2-в/522/2/24
27 березня 2024 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого-судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судових засідань Звонецької І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в місті Одесі питання щодо відновлення втраченого судового провадження №2/0124/21/2012 за позовом Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
В провадженні Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
15 серпня 2023 року від Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» надійшла заява про відновлення втраченого судового провадження № 2/0124/21/2012.
Ухвалою суду від 22.08.2023 року заяву прийнято до провадження.
Ухвалою суду від 11.01.2024 року вирішено витребувати у відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію щодо актуальних даних відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 29.02.2024 року вирішено витребувати у Біляївського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 1506/5234/2012, Провадження № 2/496/161/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в АР Крим до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У судове засідання призначене на 27.03.2024 року з'явився представник заявника ОСОБА_2 та наполягав на задоволенні заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Вирішуючи питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2/01/24/21/2012, суд виходить з такого.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розташованими на тимчасово окупованих територіях, Верховний суд розпорядженням від 05.07.2022 № 36/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Приморський районний суд м. Одеси (окрім кримінальних проваджень).
З врахуванням того, що територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією України, і справи з архіву Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим до Приморського районного суду м. Одеси не передані, - є підстави вважати, що судове провадження у цій справі є втраченим.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, передбаченому ЦПК України.
Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 493 ЦПК України при розгляді питання про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Позивач вказує, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 року позовні вимоги банку задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача заборгованість станом на 01 березня 2012 року за кредитом у розмірі 362338,77 євро та 548421,81 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - апартамент № 6 з прилеглою терасою літер «а» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 125,8 кв.м з прилеглою терасою літера «а» площею 4,9 кв.м.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане рішення у реєстрі відсутнє.
Однак з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вказане рішення досліджувалось Біляївським районним судом Одеської області у справі № 1506/5234/2012, Провадження № 2/496/161/13 та міститься в матеріалах справи.
З матеріалів справи надісланих з Біляївським районним судом Одеської області у справі № 1506/5234/2012 вбачається, що вказане рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 року досліджене Біляївським районним судом Одеської області у справі № 1506/5234/2012, в матеріалах справи наявна копія вказаного судового рішення. Зі змісту рішення Біляївськогосуду від 11.01.2013 року було взято до уваги рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 року.
Виходячи з наявних матеріалів суд встановлює, що дійсно рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17.04.2012 року позовні вимоги банку задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача заборгованість станом на 01 березня 2012 року за кредитом у розмірі 362338,77 євро та 548421,81 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - апартамент № 6 з прилеглою терасою літер «а» за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 125,8 кв.м з прилеглою терасою літера «а» площею 4,9 кв.м.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Постановами Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим відкрито виконавчі провадження: ВП 32899578, П 32899660 з приводу виконання зазначеного судового рішення у справі №2/0124/21/2012 за позовом Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
У зв'язку із тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим є обґрунтовані підстави вважати, що заявником втрачена можливість доступу до вказаної цивільної справи №2/0124/21/2012 за позовом Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про достатність зібраних доказів для відновлення втраченого судового провадження, що є достатнім для реалізації мети звернення заявника до суду.
Керуючись ст.ст. 493, 494 ЦПК України, суд,-
Заяву щодо відновлення втраченого судового провадження №2/0124/21/2012 за позовом Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
Відновити втрачене провадження у справі № 2/0124/21/2012 за позовом Акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за результатам розгляду якого ухвалено рішення наступного змісту:
" Справа № 2/0124/-21
2012 рік
17 квітня 2012 року у складі:
головуючого судді Кайро І.А., при секретарі Олефір А.С., з участю представник позивача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом публічногог акціонерного товаритсва «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 362338,77 евро та 548421,81 гривень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - апартамент № 6 з прилеглою терасою летр А за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 125,8 кв. метрів, з прилеглою терасою літ А площею 4,9 кв. метрів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (нині публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 7307С16, відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти у виді кредиту в сумі 355000 евро з кінцевою датою погашення 10 жовтня 2014 року для оплати поточних потреб з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у Валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки, яка визначається наступним чином: EURIBOR (12m)+8,44%, але не менше 13,00% річних. Забезпеченням зобов'язань за даним кредитним договором є іпотека майна - апартшент № 6 з прилеглою терасою літер А за адресою: АДРЕСА_1 про що 10 жовтня 2007 року між сторонами був укладений іпотечний договір. У послідуючому 30 грудня 2008 року, 16 лютого 2009 року, 15 березня 2009 року, 15 жовтня 2009 року. 14 грудня 2009 року, 21квітня 2010 року між сторонами були укладені додаткові угоди про внесення змін до основного кредитного договору шодо встановлення графіку надання та погашення Кредиту за договором про винесення змін у таблицю визначення сукупності вартості кредиту та реальної процентної ставки. Відповідач взяті на себе зобов'язання по кредитному договору не виковував належним чином, у зв'язку а чим станом на 01 березня 2012 року за ним виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 362338,77 евро, що включає в себе прострочену заборгованість за основним боргом, прострочена заборгованість за відсотками по січень 2012 року, термінові відсотки за лютий 2012 року, термінові відсотки за період а 29 лютого 2012 року по 01 березня 2012 року, а також у сумі 548421,81 гривень, що включає в себе пеня по простроченій основній заборгованості, пені по простроченим відсоткам, які позивач просить стягнути з відповідача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач, у судове зведення не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку причин неявки суду не надав.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника- позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, шо 10 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (нині публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») та ОСОБА_4 буй укладений кредитний договір 7307С16 (далі кредитний договір), відповідно до якого банк надав відповідачу грошові кошти у виді кредиту в сумі 355000 евро з кінцевою датою погашення 10 жовтня 2014 року для оплати поточних потреб, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у Валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки, яка. визначається наступним чином: EURIBOR (12m)+8,44%, але не менше 13,00% річних (а.с. 9-15).
Крім того, відповідно до п. 2.3.2 кредитного договору кредит надається шляхом перерахування суми Кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , з подальшим зняттям готівкових коштів через касу банку. На виконання зазначеного пункту договору 10 жовтня 2007 року платіжним дорученням в іноземній валюті №1, меморіального валютного ордеру № 1303 ОСОБА_5 були перераховані грошові кошти у сумі 355000 евро, які він отримав зазначені грошові кошти, що підтверджено копіями зазначених платіжних документів, а тож виписками з рахунку № НОМЕР_3 за 10 жовтня 2007 року та на 11 жовтня 2007 року, копією заяв на видачу готівки № 1318 від 10 жовтня 2007 року, копією заяви на видачу готівки № 2121 від 11 жовтня 2007 року.
При підписанні кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що перед укладанням цього Договору йому повідомлено усю необхідну інформацію щодо реквізитів Банку та умов кредитування (кредитних умов) (п.6.9 кредитного договору).
А також, 10 жовтня 2007 року ОСОБА_1 був підписаний додаток № 2 до Кредитного договору у виді таблиці сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки (а.с. 14-15).
Крім процентів за користування кредитом, відповідно до кредитного договору, відповідач зобов'язався сплачувати комісію за управління кредитом, комісію за надання кредиту, комісію за безготівкове зарахування приймання готівкових коштів (п.п.2.2.1-2.2.4), а у разі несвоєчасного виконання зобов'язання - пеню за несвоєчасну сплату процентів, погашення основного боргу (п.5.2).
У послідуючому між сторонами були укладені договори - 16 лютого 2009 року № 7307С16-2 (а.с.17-18), 15 березня 2009 року № 7307С16-3 (а.с. 19-20), 15 жовтня 2009 року № 7307С16-4 (а.с. 21-24), 14 грудня 2009 року № 7307С16-5 (а.с. 25-28), 21 квітня 2010 року № 7307С16-6 (а.с. 29-32) про внесення змін до кредитного договору, відповідно до яких було оновлено графік надання та погашення Кредиту за договором и оновлена таблиця визначення сукупності варості кредиту та реальної процентної ставки у зв'язку з чим ОСОБА_1 також були підписані зазначені оновлені Графік та Таблиця.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Судом достовірно встановлено, що у встановленні договором строки ОСОБА_1 не погашає заборгованість за кредитом на підставі затвердженого графіку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Оскільки ОСОБА_1 не виконує у встановленому порядку свої зобов'язання по кредитному договору і не погасив борг та проценти по кредиту в строк передбачений договором, то за ним станомм на 01 березня 2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 362338,77 евро у виді прострочена заборгованість за основним боргом - 308978,822 евро, прострочена заборгованість за процентами по січень 2012 року - 50012,68 евро, термінові проценти за лютий 2012 року - 3235,69 евро, термінові проценти за період з 29 лютого 2012 року по 01 березня 2012 року - 111,58 евро, та у сумі 548421,81 гривень у виді пені по простроченій основній заборгованості - 498368,37 гривень, пеня за простроченими процентами - 50053,44 гривень, що підтверджується розрахунками (а.с. 8,143) та виписками з рахунку відповідача № 2203500137167. Судом не ставиться під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості, оскільки він відповідає вимогам укладеного кредитного договору та додаткових угод до нього, крім того, відповідачем іншого або заперечень на існуючий розрахунок не надано.
Крім того судом також приймаються до уваги рішення Біляївського районного суду Одеської області від 23 січня 2012 року (а.с. 134-136), яке набрало законної сили 02 лютого 2012 року, відповідно до якого в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», треті особи - Національний банк України, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, про захист прав споживачів та визнання договору недійсним було відмовлено. А також даним рішенням суду встановлено, що укладаючи кредитний договір сторони діяли вільно, на власний розсуд, вибираючи контрагента та визначаючи його умови.
10 жовтня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, за умовами якого на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 7307С16 від 10 жовтня 2007 року ОСОБА_1 передав банку в іпотеку: апартамент № 6 з прилеглою терасою летер а за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площе. 125,8 кв. метрів з прилеглою терасою літер а площею 4,9 кв. метрів (а.с. 33-36).
Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержателя надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відміним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
20 грудня 2010 року, 02 лютого 2011 року (а.с. 41, 44) на адресу ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу (а.с. 42) про усунення порушення, зазначена претензія відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 3, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
З урахуванням усіх обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 362338,77 евро (що еквівалентно 381518,39 гривень станом на 01 березня 2012 року) та 548421,81 гривень, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - апартамент № 6 з прилеглою терасою літер а за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площе, 125,8 кв. метрів з прилеглою терасою літер а площею 4,9 кв. метрів, ґрунтуються на законі та повинні бути задоволені.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі у сумі 120 гривень - сплачені при подачі позову (а.с. 6,7), судовий збір у розмірі 1519 гривень (а.с. 155).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 10, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 525,526, 530, 536, 548, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», суд
Позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованості за кредитним договором № 7307С16 від 10 жовтня 2007 року у розмірі 362338,77 (триста шістдесят дві тисячі триста тридцять вісім) евро та 548421,81 (п'ятисот сорок вісім тисяч чотириста двадцять одну) гривню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - апартамент № 6 з прилеглою терасою літер а за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площе, 125,8 кв. метрів з прилеглою терасою літер а площею 4,9 кв. метрів, реалізувавши її шляхом проведення прилюдних торгів, за початкову суму встановлену незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акіонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» судові витрати по справі у розмірі 3339 (три тисячі триста тридцять дев'ять) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядається заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя:»
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2024 року.
Суддя А.В. Науменко