Справа № 592/5020/24
Провадження № 2/592/1361/24
02 квітня 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Котенко О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до держави України в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про зобов'язання вчинити певні дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних аліментів, зобов'язання відшкодувати матеріальну шкоду, завдану невиконанням рішення суду, зобов'язати зняти арешт з майна, стягнення в відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м.Суми з позовом до держави України в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, про зобов'язання вчинити дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних аліментів, зобов'язання відшкодувати матеріальну шкоду, завдану невиконанням рішення суду шляхом проведення перерахунку щомісячних аліментів, зобов'язання зняти арешт з майна, стягнення в відшкодування моральної шкоди.
З позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 не погоджується з розрахунком щомісячного розміру аліментів і розрахунком заборгованості, які виконані державним виконавцем на виконання рішення суду. ОСОБА_1 просить зобов'язати Зарічний відділ ДВС у м.Суми провести перерахунок щомісячних сум аліментів.
Також позивач оскаржує дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно.
1) Частинами першою, третьою та восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Стаття 195 СК України встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року в справі № 125/2525/18 (провадження № 61-13525св20) зроблено висновок, що «спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні».
В даному випадку позивач ОСОБА_1 фактично не погоджується з діями державного виконавця щодо розрахунку щомісячних платежів за аліментами та в цілому з розрахунком заборгованості.
Оскільки дії державного виконавця щодо розрахунку щомісячних платежів за аліментами та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів позивач вважає неправомірними, які вчинені в ході виконання судового рішення, а ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, то вказані правовідносини регулюється спеціальними нормами права, встановленими в Розділі VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Цивільним процесуальним кодексом України визначено порядок оскарження стороною виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до положень цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст.448, ч. 1 ст.449 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
2) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Отже, враховуючи положення наведених вище норм, оскарження боржником дій та зобов'язання вчинити дії державного виконавця з примусового виконання рішення, прийнятого у цивільній справі повинно відбуватись шляхом подання скарги на дії виконавця до суду який видав виконавчий документ, а не шляхом подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи що розгляд цього спору в частині вимог - зобов'язання Зарічного відділу ДВС у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних сум аліментів, проведення перерахунку щомісячних сум аліментів відповідно до рішення суду, зняття арешту з майна повинен відбуватися у порядку судового контролю за виконанням судових рішень, який визначений розділом УІІ ЦПК України, суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження у справі за вказаними вимогами та роз'яснити позивачу, що оскарження дій державного виконавця та зобов'язання державного виконавця вчинити дії відбувається шляхом подання скарги на дії державного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись ст. 186, 260, 261, 447, 448, ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині вимог - зобов'язання вчинити дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних сум аліментів, проведення перерахунку щомісячних сум аліментів відповідно до рішення суду, зняття арешту з майна.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.А. Котенко