Справа № 572/3699/22
14 грудня 2023 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - ШЕВНІ І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/3699/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) на заборгованість по аліментам,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути на її користь зі ОСОБА_4 24 508 грн. 23 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за період з 25 лютого 2021 року по 01 листопада 2022 року.
В позовній заяві позивач посилається на ті обставини, що сторони по справі перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2021 року.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2021 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі - по 3000 грн. щомісяця, починаючи з моменту подання до суду заяви і до повноліття дитини.
На підставі вказаного вище судового рішення Сарненським районним судом видано виконавчий лист №572/497/21 від 06 травня 2021 року, з виконання якого відкрито виконавче провадження №65432336.
Протягом усього часу стягнення аліментів відповідач не в повній мірі виконував свої аліментні зобов'язання, в зв'язку із чим станом на 01 листопада 2022 року з боку ОСОБА_4 утворилась заборгованість за аліментами у сумі 24 508 грн. 23 коп.
Позивач в позовній заяві зазначала, що відповідач не має перешкод для сплати аліментів, через що просить стягнути з останнього на її користь пеню на заборгованість по сплаті аліментів у розмірі, відповідно до наданого розрахунку, тобто, у сумі 59 003 грн. 99 коп.
В судове засідання позивачем подавалась письмова заява про розгляд даної справи у її відсутності.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, був повідомлений про час слухання справи належним чином, позивач не висловила заперечень щодо заочного розгляду справи, а тому суд на підставі ст.280 ЦПК України ухвалює заочне рішення.
Під час судового провадження позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у відсутності сторони.
Вказане клопотання судом задоволено.
Інших клопотань сторонами не заявлялось.
Дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.
Правовідносини між сторонам по справі виникли з приводу утримання неповнолітньої дитини - щодо відповідальності платника аліментів за несплату аліментів.
Вказані правовідносини регулюються нормами СК України.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до змісту позовної заяви - сторони по справі перебували між собою у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2021 року.
Вказані обставини підтверджені наданими суду копіями свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 06 червня 2018 року, а також рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 28 травня 2021 року.
Під час шлюбу у подружжя народилась дитина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13 серпня 2018 року, на утримання якої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти у твердій грошовій сумі, по 3000 грн. щомісяця, починаючи з 25 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із наданою суду позивачем копією постанови старшого державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження від 17 травня 2021 року - вказане вище рішення суду перебуває на виконанні вказаного відділу, ВП №65432336.
Зазначені вище обставини встановлені судом із наданої позивачем копії розрахунку заборгованості №176402 від 09 листопада 2022 року, виданого за підписом головного державного виконавця К.Шупік.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання по сплаті аліментів за рішенням суду, через що з боку ОСОБА_4 утворився борг.
Обставини, на які посилається в обґрунтування позову ОСОБА_3 , підтверджені вказаним вище розрахунком заборгованості, відповідно до якого з боку ОСОБА_4 станом на 01 листопада 2022 року існує заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 у сумі 24 508 грн. 23 коп., за період з 25 лютого 2021 року по жовтень 2022 року включно.
Виходячи із вказаних розрахунків позивачем обчислено пеню на заборгованість по сплаті аліментів, яку нею визначено у розмірі 59 003 грн. 99 коп.
Отже, судом встановлено, що відповідач зобов'язаний до сплати аліментів на утримання чотирьох неповнолітніх дітей на користь позивача та має заборгованість за вказаними зобов'язаннями.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України - у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Пунктом 22 Постанови пленуму ВСУ №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України» роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) пені настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Таким чином, із наведених вище норм вбачається, що права на неустойку у одержувача аліментів не виникає, якщо платник аліментів доведе, що несплата аліментів була наслідком будь-якої незалежної від нього обставини.
Окрім того, відповідно до роз'яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
В судове засідання відповідачем не надано жодних заперечень щодо вимог позивача, а також доказів, що заборгованість по оплаті аліментів з його боку,утворилась з поважних причин.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення вказаних вище вимог законодавства відповідачем суду не надано заперечень щодо вимог позивача.
Отже, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Велика Палата Верховного Суду у справі №333/6020/16-ц від 3 квітня 2019 року уточнила сформовану раніше позицію щодо порядку обчислення неустойки (пені) зі сплати аліментів, визначивши, що обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного дня такого прострочення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Таким чином, оскільки відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти й ухилявся від їх сплати протягом вказаного в позові часу, то суд вважає встановленою наявність вини відповідача у простроченні сплати аліментів.
З урахуванням вищезазначеної позиції Верховного Суду розмір пені за період з лютого 2021 року по жовтень 2022 року включно за виконавчим листом №572/497/21 від 06 травня 2021 року (із розрахунку: кількість днів прострочення х 1% х сума заборгованості) станом на день звернення із цим позовом до суду, складає, відповідно - 15 570 грн. 63 коп. (3,2142 х 1% х 3 дні у лютому 2021 року +3000 х 1% х 31 день у березні 2021 року +3000 х 1% х 30 днів у квітні 2021 року + 3000 х 1% х 31 день у травні 2021 року (червень 2021 року заборгованість відсутня)+3000 х 1% х 31 день у липні 2021 року + 3000 х 1% х 31 день у серпні 2021 року + 3000 х 1% х 30 днів у вересні 2021 року + 3000 х 1% х 31 день у жовтні 2021 року + 3000 х 1% х 30 днів у листопаді 2021 року (у грудні 2021 року заборгованість відсутня) + 3000 х 1% х 31 день у січні 2022 року + 3000 х 1% х 28 днів у лютому 2022 року + 3000 х 1% х 31 день у березні 2022 року + 3000 х 1% х 30 днів у квітні 2022 року + 3000 х 1% х 31 день у травні 2022 року + 3000 х 1% х 30 днів у червні 2022 року + 3000 х 1% х 31 день у липні 2022 року + 3000 х31 день у серпні 2022 року (у вересні 2022 року заборгованість відсутня) +3000 х 31 день у жовтні 2022 року).
Згідно ч.2 ст.196 Сімейного кодексу України - розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Обставин, за яких суд мав би зменшити розмір пені, нарахованої на заборгованість, що існує з боку ОСОБА_4 в ході судового провадження не встановлено.
Отже, суд вважає, що підстав для зменшення розміру пені на аліменти з урахуванням матеріального стану платника немає.
Відповідно до ч.1 ст.20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
Таким чином, за даними вимогами позовна давність судом не застосовується.
Виходячи із наведеного, вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення - у розмірі, не більшому 100% боргу по аліментам.
На підставі наведеного, ст.ст. 180, 196 СК України, керуючись ст.ст.81, 280, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягняення неустойки (пені) на заборгованість по аліментам задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жительки АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 15570 грн. 63 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 25 лютого 2021 року по 01 листопада 2022 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом
тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: