Справа № 947/39099/23
Провадження № 2/947/1321/24
02.04.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
секретар судового засідання - Бродецька Тетяна Вікторівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 26303241, адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9), про визнання батьківства, -
І. ПРОЦЕДУРА
12.12.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати його батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 25.12.2023 року провадження по справі відкрито.
05.02.2024 року від Київської районної адміністрації як органу опіки та піклування до суду надійшла заяваа, в якій представник просить провести засідання за його відсутності, у вирішенні всіх питань (заяв, клопотань, інше) учасників процесу покладається на розсуд суду, при прийнятті рішення просить врахувати права та інтереси дитини.
23.02.2024 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
23.02.2024 року відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що заявлені вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_1 посилається на те, що з 2007 року він перебував у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , тобто вів сумісне господарство і спільно проживав довгий час без юридичної реєстрації шлюбу, та 06.05.2023 року шлюб був зареєстрований. Від цих відносин сторони мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що упродовж певного часу під час та після народження дитини сторони тимчасово не перебували у сімейних відносинах, сварилися, через що він не вказаний у свідоцтві як батько дитини. Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що багато років сторони проживають разом однією сім 'єю, ведуть спільне господарство, разом виховують спільну дитину, утримують її та позивач виконує всі обов'язки батька, що можуть підтвердити свідки, а також численні фотографії разом з дітьми. Також позивач зазначає, що визначення його, як батька, зумовлене необхідністю бути законним представником ОСОБА_3 та нести щодо неї юридичні обов'язки.
Відповідач ОСОБА_2 скористалась своїми процесуальними правами та подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що заявлені вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом досліджено паспорт громадянина України, серії НОМЕР_3 , виданий 22.08.2008 року Овідіопольським РВ ГУМВС України в Одеській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.5/.
З вказаного паспорта вбачається, що ОСОБА_1 з 03.03.2006 року перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .
Також паспорт позивача містить штамп Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області від 13.11.2012 року, згідно з яким шлюб з гр. ОСОБА_5 розірвано на підставі рішення Іллічівського міського суду, справа №2-2164 від 22.08.2008 року.
Згідно з свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_4 , виданим повторно 22.09.2022 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 27.11.2008 року складено відповідний актовий запис №2055. Батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /а.с.6/.
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України від 22.09.2022 року вбачається, що відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України /а.с.7/.
ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 06.05.2023 року, про що складено відповідний актовий запис №508, що вбачається з свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_5 , виданого 06.05.2023 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /а.с.8/. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_8 .
З довідок, наданих Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за однією й тією ж адресою:
АДРЕСА_3 . ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2) за рішенням суду.
Частиною 2 ст. 128 СК України визначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України.
V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
В ході судового розгляду справи встановлено, що сторони по справі після подання позову будь-яких додаткових доказів до матеріалів справи не надали, клопотань про витребування доказів чи допит свідків не заявляли. Позивач подав заяву про підтримання позовних вимог, а відповідач подала заяву про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, а також враховуючи заяву представника органа опіки та піклування щодо ухвалення судового рішення з урахуванням інтересів дитини, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в зв'язку з недостатністю доказів на їх підтвердження.
Верховний Суд в постанові у справі 591/6441/14-ц від 16.05.2018 року зазначив наступне.
Щодо предмету доказування у даній категорії справі, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Суд зазначає, що судово-генетична та судово-імунологічна експертизи у цій справі не проведені, докази на підтвердження сумісного проживання та ведення спільного господарства на час вагітності відповідачки, а також щодо утримання та виховання дитини позивачем після її народження суду не надані. Фактично доведення позовних вимог позивачем ОСОБА_1 базується лише на заяві відповідача про визнання позову. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутніть законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 206, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 125, 128, 135 СК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа - Київська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 26303241, адреса: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9), про визнання батьківства - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильків О.В.