Справа № 521/27472/23
Провадження № 2/521/2136/24
20 березня 2024 року Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 419482802 в розмірі 43 244.00 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 15.04.2021р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 419482802.
28.11.2018р. між ТОВ « МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого Відповідно до Реєстру боржників № 156 від 19.10.2021р. до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», право вимоги, у тому числі за вищезгаданим кредитним договором, перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до якого право вимоги, у тому числі за вищезгаданим кредитним договором, перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ». Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 43 244,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 33 244,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати кредит, платити проценти за користування кредитами та виконувати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами, що стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 01.01.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про відмови у задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 15 квітня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 підписано кредитний договір № 419482802, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 12 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в цьому договорі додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Відповідно до п. 1.2 кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту. (а.с. 6-8)
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
У позовній заяві позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» посилався на те, що відповідно до Реєстру боржників № 156 від 19 жовтня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 419482802.
Однак матеріали справи не містять відповідного Реєстру боржників та договору факторингу № 28/1118-01.
Так, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Однак, матеріали справи не містять будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права вимоги саме за кредитним договором № 419482802 від 15 квітня 2021 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 ..
Жодних інших належних та допустимих доказів того, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» дійсно відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» свої права вимоги за кредитним договором № 419482802 від 15 квітня 2021 року, який у подальшому відступив право вимоги ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відповідно до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022р., стороною позивача суду не надано.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
За таких обставин, суд вважає, що оскільки докази передання прав вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - відсутні, то ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не мав права передавати право вимоги позивачу, відповідно, вимоги позивача до відповідача необґрунтовані й безпідставні.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У подальшому, 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», як фактором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», як клієнтом, було укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язався відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, на умовах, визначених цим Договором (а.с. 14-15).
Однак, матеріали справи не містять будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідно до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права вимоги саме за кредитним договором № 419482802 від 15 квітня 2021 року.
Оцінюючи наданий позивачем Витяг з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року (а.с. 16), суд зазначає, що оцінює його критично та до уваги не бере, оскільки він неналежно оформлений, не містить підписів уповноважених осіб ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», а також печатки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у зв'язку з чим судом не може вважатися допустимим та достовірним доказом. Більш того, суд вважає, що Витяг з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року не є належним, достовірним та достатнім доказом того, що до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» дійсно перейшло право вимоги за кредитним договором № 419482802 від 15 квітня 2021 року, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та достатніх доказів того, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило свої права вимоги за кредитним договором № 419482802 від 15 квітня 2021 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У частині 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подання заявником доказів на підтвердження обставин справи є обов'язковим, оскільки в цій частині між сторонами виникає спір про право та такі докази мають значення для ухвалення рішення по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках.
При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом, про що зазначено у частині 7 статті 81 ЦПК України.
Оскільки під час розгляду справи не доведено факту правонаступництва ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та відступлення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» прав вимоги за кредитним договором № 419482802 від 15 квітня 2021 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», то у суду відсутні будь-які підстави вважати, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» має право вимагати стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 419482802 у загальному розмірі 43244,00 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», то судові витрати ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 березня 2024 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН