Справа № 629/3226/23 Головуючий суддя І інстанції КАРАЩУК Т. О.
Провадження № 33/818/424/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
15 березня 2024 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К. при секретарі Вакула Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Габор В.В. на постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Лозова Харківської області,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою встановлено, що 10.06.2023 року о 21:00 год. в м. Лозова, м-н 5 водій керуючи автомобілем Мазда 626, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду позитивний 1,84 проміле. Здійснювалося відеофіксація на бодікамеру № 670. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР, чим вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі захисник Габор В.В. просив судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що справу в суді першої інстанції розглянути без участі ОСОБА_1 , чим, на його думку, порушив його право на захист. Вказує на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебував за місцем несення служби, в той час, коли суд першої інстанції направляв йому судові повістки на домашню адресу. Зазначав, що працівники поліції, після проведення огляду на місці не запропонували ОСОБА_1 пройти огляду у медичному закладі, чим порушили порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказував, що ОСОБА_1 не погоджувався із результатом огляду, але працівники поліції не зафіксували цієї незгоди та вимкнули камеру, а увімкнули її лише через 20 хвилин після цього. Також зазначав, що працівники поліції допустили спрощену та неповну процедуру проведення огляду, що свідчить про недійсність такого огляду. В акті огляду відсутня згода з результатом, що також підтверджує порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння. Вказував, що працівники поліції здійснювали тиск на ОСОБА_1 під час коли останній намагався надавати свої письмові пояснення. Зазначав також. Що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Крім того, захисник просив поновити пропущений процесуальний строк апеляційного оскарження постанови судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.07.2023 року, зазначивши, що ОСОБА_1 не отримував будь-яких судових викликів, оскільки є військовослужбовцем, а тому не перебував за місцем мешкання, а тому просив поновити йому пропущений процесуальний строк для звернення з апеляційною скаргою.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк для подачі апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2
14.03.2024 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла заява захисника Габор В.В., в якій остання просила судове засідання в суді апеляційної інстанції провести за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Також просила задовольнити вимоги своєї апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, а також положення ст.ст. 268, 271 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги захисника Габор В.В. без її участі та без участі ОСОБА_1 , враховуючи наявні в матеріалах справи докази, оскільки останні були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.9А.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на відомості, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення; рапорті працівника поліції; акті огляду водія на стан сп'яніння; направленні на огляд водія; роздруківці алкотестеру «Драгер», а також на відомості відеозапису бодікамери працівників поліції.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 3) вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем Мазда 626 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду позитивний 1,84 проміле. Здійснювалось відеофісація на бодікамеру № 670.
Аналізуючи зміст цього протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями протоколу, про що свідчить його власноручний підпис та власноручні письмові пояснення у цьому протоколі. Поряд з цим, ОСОБА_1 отримав копію цього протоколу, про що є його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для проведення службової перевірки, не зверталися до суду в порядку КАСУ на дії працівників поліції, а також не зверталися до правоохоронних органів з відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Тобто ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення, а також під час проведення працівниками поліції огляду на стан його алкогольного сп'яніння.
Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг сторони захисту щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними стосовно ОСОБА_1 протоколу, а також відсутність будь-яких відповідних рішень компетентних органів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Крім того, відповідно до відомостей роздруківки алкотестеру Драгер (арк.5) вбачається, що вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі складав 1,84 проміле.
Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис події за участю ОСОБА_1 (арк. 14).
З відомостей цього відеозапису вбачається, що працівники поліції на території автомобільної парковки у м. Лозова Харківської області зупинили автомобіль Мазда, яким керував ОСОБА_1 .
Отже з відомостей цього відеозапису поза розумним сумнівом вбачається, що водієм автомобіля «Мазда» був саме ОСОБА_1 .
Також з відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Останній визнав, що випив трохи алкогольних напоїв. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки або в медичному закладі.
Такі відомості відеозапису поза розумним сумнівом спростовують твердження апелянта про те, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Поряд з цим з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору Драгер. До проведення огляду ОСОБА_1 просив поспілкуватись по телефону із захисником, на що працівники поліції погодились, що свідчить про те, що останній не був позбавлений права на захист.
Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції відкрив запакований мундштук, встановив його у алкотестер Драгер та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд шляхом його продуття. ОСОБА_3 погодився, та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням алкотестера Драгер. Результат огляду виявився позитивним, а саме 1,84 проміле. ОСОБА_1 не заперечував щодо цього результату та не висловлював будь-яких заперечень стосовно результату. Поряд з цим, ОСОБА_1 не висловлював клопотань щодо додаткового проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Враховуючи такі відомості відеозапису, а також відсутність будь-яких скарг щодо протиправних дій працівників поліції під час проведення огляду та складення ними протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з боку працівників поліції.
Крім того з відеозапису вбачається, що відеозапис здійснювався послідовно на протязі спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та переривався на не тривалий час, однак потім починався з того ж моменту де був перерваний.
Крім того, з відеозапису вбачається, що працівники поліції особисто ознайомили ОСОБА_1 з відомостями, які зафіксовані в протоколі та запропонували надати особисті письмові пояснення. ОСОБА_1 особисто підписав протокол та зазначив в ньому, що відмовляється від пояснень.
Поряд з цим, щодо, тверджень захисника про тиск з боку працівників поліції на ОСОБА_1 вбачається, що їх вислови були сказані жартома під час їх спілкування з ОСОБА_1 , на що останній відреагував посмішкою, зрозумівши цей жарт, та добровільно зазначив в протоколі, що відмовляється від пояснень, а тому будь-яких дій з боку працівників поліції щодо тиску на ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Крім цього, відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому до матеріалів справи був долучений відеозапис події за участю ОСОБА_1 , який містить відомості про: зупинку автомобіля, яким керував ОСОБА_1 ; проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору Драгер, а тому, враховуючи наявність цього відеозапису, залучення працівниками поліції свідків було необов'язковим.
Крім того, акт огляду не містить підпису ОСОБА_1 у відповідній графі щодо його згоди з результатом проведеного огляду, однак його підпис міститься в роздруківці алкотестера Драгер, а також в протоколі та будь-яких заперечень ОСОБА_1 щодо цього результату не висловлював, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.
Між тим, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, з відеозапису вбачається, що на місце події прибув товариш ОСОБА_1 , який повідомив, що він має посвідчення водія, не перебуває у стані сп'яніння та зобов'язався доставити автомобіль на місце його постійного зберігання, а тому твердження захисника про не відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем є необґрунтованими.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9А Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому його посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника Габор В.В. задовольнити, поновивши їй процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26 липня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду С.К. Шабельніков