01 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 160/7303/23
адміністративне провадження № К/990/10618/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №160/7303/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 від 06 листопада 2022 року №243 про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу та всіх видів забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на посаді, яку займав до переміщення у військовій частині НОМЕР_1 з 06 листопада 2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення з військової служби ОСОБА_1 за його рапортом від 17 жовтня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити його з військової служби за його рапортом від 17 жовтня 2022 року.
Крім цього, позивач просив звернути рішення суду до негайного виконання в частині поновлення його на посаді, яку займав до переміщення у військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду рапорту ОСОБА_1 від 17 жовтня 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17 жовтня 2022 року та повідомити про результати його розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 08 березня 2024 року попередню касаційну скаргу адвоката Сидоренко Володимир Вікторович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19 березня 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга адвоката Сидоренко Володимир Вікторович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №160/7303/23 в частині відмови у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у тексті касаційної скарги представник ОСОБА_1 указав про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення), яким визначені підстави зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо подальшого їхнього службового використання.
Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд указує, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Разом із тим, заявник лише зазначив про пункт 116 Положення, проте не навів належного обґрунтування чому саме ця норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин за обставин, установлених судами у цій справі. При цьому Верховний Суд зазначає, що зміст оскаржених судових рішень свідчить про те, що вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з іншого правового регулювання, що діє на час запровадження воєнного стану на території України. Водночас посилання у судових рішеннях на приписи пункту 116 Положення стосуються іншого наказу, а саме наказу від 03 жовтня 2022 року №455-РС, який був підставою для прийняття оскарженого наказу від 06 листопада 2022 року №243 і який, як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, не є предметом оскарження у цій справі.
Отож у касаційній скарзі скаржник не аргументував, як саме висновок Верховного Суду щодо пункту 116 Положення вплине на вирішення цього спору, предметом якого є, зокрема, наказ про виключення військовослужбовця із списків особового складу та усіх видів забезпечення на виконання іншого наказу, що не оскаржується, поновлення на попередній посаді та бездіяльність відповідача щодо нерозгляду рапорту про звільнення.
Позивач навів лише частковий опис обставин справи з посиланням на власну оцінку документів, що, на його думку, підтверджують факт неналежного установлення судами обставин у цій справі, що є переоцінкою доказів у справі, та навів правове обґрунтування, що безпосередньо не стосується предмету спору у цій справі в частині відмови у задоволенні позову. Отже, касаційна скарга не містить вмотивованих аргументів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції указаної норми права та необхідність формування висновку Верховного Суду щодо пункту 116 Положення, за обставин, установлених судами у цій справі.
З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Представник скаржник, серед іншого, у касаційній скарзі посилається на те, що касаційна скарга має виняткове значення та суспільний інтерес, що за змістом відповідає підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Проте доводи касаційної скарги зводяться до оцінки особистої характеристики позивача, можливих наслідків щодо проходження ним військової служби, що може у майбутньому негативно вплинути на думку осіб керівного складу та соціальні права позивача. Такі аргументи є суб'єктивними та ґрунтуються на припущенні, а тому відхиляються Верховним Судом через їхню необ'єктивність.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №160/7303/23 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко