01 квітня 2024 року
м. Київ
справа №640/19595/22
адміністративне провадження №К/990/9797/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №640/19595/22 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України» до Міністерства економіки України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, про визнання протиправним і скасування рішення,
Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» звернулось до суду з позовом до Міністерства економіки України, в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства економіки України від 03 жовтня 2022 року №528 «Про нарахування пені Публічному акціонерному товариству «Національний депозитарій України».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2024 року касаційну скаргу Міністерства економіки України повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
13 березня 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №640/19595/22.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставами касаційного оскарження судових рішень у справі №640/19595/22 є пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:
- суди першої та другої інстанції не врахували висновки Верховного Суду, викладені у його постанові від 25 листопада 2021 року у справі №640/24774/19, щодо застосування положень абзацу п'ятого частини п'ятої статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року №185-V «Про управління об'єктами державної власності» (далі - Закон №185-V) щодо обов'язку господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачувати до Державного бюджету України дивіденди;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу сьомого частини п'ятої статті 11 Закону № 185-V у випадку несвоєчасного нарахування дивідендів на державну частку у статутному капіталі акціонерного товариства.
Разом з тим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року вирішено здійснювати розгляд справи №640/19595/22 у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Проте жодної обставини, визначеної пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Міністерство економіки України у касаційній скарзі не зазначило.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції відповідно до кількості учасників справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у взаємозв'язку із належним обґрунтуванням підпунктів «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі №640/19595/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду