01 квітня 2024 року справа №200/6369/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровського апеляційного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6369/23 (головуючий І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії щодо невидачі довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди:
-- посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено па і січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2;
-- доплата за вислугу років - 50%, а саме: про суддівську винагороду станом на 1 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн;
- зобов'язати видати довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: - посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено па і січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; - доплата за вислугу років - 50%, а саме: про суддівську винагороду станом на 1 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що при звільненні позивача у відставку їй видана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка розрахована з базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.
Такі дії відповідача є протиправними, оскільки розмір суддівської винагороди визначається, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого відповідним Закон України про Державний бюджет на 2023 рік з огляду на положення ч. 4 ст. 142 Закону № 1402.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Дніпровського апеляційного суду щодо невидачі ОСОБА_1 довідки за формою, установленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: - посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено па і січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; - доплата за вислугу років - 50%, а саме: про суддівську винагороду станом на 1 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.
Зобов'язано Дніпровський апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: - посадовий оклад з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено па і січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,2; - доплата за вислугу років - 50%, а саме: про суддівську винагороду станом на 1 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року в сумі 2684,00 грн.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Дніпровський апеляційний суд є неприбутковою установою, яка повністю фінансується з Державного бюджету України згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (стаття 149 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).
Для визначення базового розміру посадового окладу працюючого судді Дніпровський апеляційний суд у 2021-2023 роках застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн відповідно до абзацу 5 статті 7 Законів України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, “Про Державний бюджет України на 2022 рік” та “Про Державний бюджет України на 2023 рік”.
Суддівська винагорода ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства обраховувалась, виходячи з розміру посадового окладу судді, який складає 126 120 грн (2102 * 50 * 1,2 (регіональний коефіцієнт)).
Оскільки ст. 7 Закону № 2710-ІХ містить спеціальну норму щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн, тому відсутні підстави для застосування іншої (загальної) норми статті 7 Закону № 2710-ІХ, якими встановлено, що у 2023 році розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2684 грн.
Тому у відповідача відсутні підстави для видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці із застосуванням іншого розміру прожиткового мінімуму, ніж той, який застосований для розрахунку суддівської винагороди працюючого судді.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання знаходиться у м. Донецьку Донецької області, є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянину України НОМЕР_1 , виданого 14.12.2011.
Відповідно до наказу Дніпровського апеляційного суду від 12.09.2023 № 224/К “Про відрахування судді ОСОБА_1 ” позивача відраховано 13 вересня 2023 року зі складу суддів Дніпровського апеляційного суду, яка рішенням Вищої ради правосуддя від 7 вересня 2023 року звільнена з посади судді Донецького апеляційного суду (відряджена до Дніпровського апеляційного суду для здійснення правосуддя), у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивачу надано довідку Дніпровського апеляційного суду від 13.09.2023 № 04.2/137/23-С про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначено, що станом на 13.09.2023 її суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці, складає 189 180,00 грн, у тому числі: - посадовий оклад 126 120,00 грн; - доплата за вислугу років 63 060,00 грн.
Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.09.2023 № 04.1/113/2023 відповідний стаж позивача становить 20 років 10 місяців 11 днів.
Позивач звернулася до Дніпровського апеляційного суду з листом (заявою) від 23.10.2023 про видачу довідки з визначенням суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судцям у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-ІХ на 1 січня 2023 року у сумі 2684,00 грн.
Листом від 25.10.2023 № 04.2-33/379/2023 повідомлено позивача, що положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” встановлено прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 грн.
Відповідач надав копію довідки від 21.11.2023 № 04.2/161/-23-С про суддівську винагороду позивача за серпень та вересень 2023 року, відповідно до якої її місячний розмір суддівської винагороди складає 189 180,00 грн, зокрема: - розмір прожиткового мінімуму на 2023 рік, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді складає 2102,00 грн; - кількість прожиткових мінімумів складає 50 у сумі 105 100,00 грн; - коефіцієнт складає 1,2 у сумі 21 020,00 грн; - розмір посадового окладу складає 126 120,00 грн; - доплата за вислугу років складає 50 % у сумі 63 060,00 грн; - місячний розмір суддівської винагороди складає 189 180,00 грн.
Також відповідач надав до суду копію штатного розпису Дніпровського апеляційного суду на 2023 рік (вводиться в дію 01.01.2023), відповідно до якого посадовий оклад судді становить 126 120,00 грн.
Указаний штатний розпис затверджений головою ДСА України 26 січня 2023 року на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”; Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VІІІ; Постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112 “Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких на поширюється дія Закону України “Про державну службу”; Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.03.2021 № 609 “Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів”; Постанови КМУ від 24.09.2017 № 358 “Деякі питання оплати праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя”.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем протиправно був визначений на підставі обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання та взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2023 року, визначеного абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2102,00 грн.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої, четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень (…).
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 01 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.112022 № 2710-IX встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01 січня для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні; (…)
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Спір у цій справі виник у зв'язку з обчисленням суддівської винагороди позивача, виходячи з установленого у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого становить 2102,00 грн.
Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.
30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».
З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Водночас, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» встановлено також такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.
Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві (2023 рік), а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Закони України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Закони України про Державний бюджет на відповідні роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 вересня 2023 року у справі № 240/44080/21, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22, від 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2023 року (2684 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було неправомірним.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпровського апеляційного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6369/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 200/6369/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 01 квітня 2024 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 01 квітня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв