29 березня 2024 року м. Ужгород№ 260/533/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Гладчук Зінаїди Яківни (далі - представник позивача) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 1) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 2), яким просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.12.2023 року № 071750011305 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 року по 21.06.1986 року згідно диплома МВ № 072921 та період роботи з 10.05.1993 р. по 28.02.1998 р. на посаді директора приватного підприємства «СВ»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до стажу періоду навчання з 01.09.1981 року по 21.06.1986 року згідно диплома МВ № 072921 та період роботи з 10.05.1993 р. по 28.02.1998 р. на посаді директора приватного підприємства «СВ»;
3) судові витрати покласти на Відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернула із заявою від 28.11.2023 № 10511 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення перерахунку пенсії - допризначення у зв'язку з додатково наданими документами згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головне управління пенсійного фонду у Донецькій області, своїм Рішенням від 04.12.2023 року «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » № НОМЕР_2 , відмовило у зарахуванні страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 21.06.1986 згідно диплома НОМЕР_3 , у зв'язку з відсутністю перекладу печатки. Крім того вказано, що: «зарахування до страхового стажу періоду роботи згідно довідки від 05.10.2023 № 301, виданої Республікою Білорусь суперечить діючому законодавству», тобто відмова стосувалась також зарахування до страхового стажу період роботи з 10.05.1993 р. по 28.02.1998 р. на посаді директора приватного підприємства «СВ». Вважаючи Рішення від 04.12.2023 року «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » № НОМЕР_2 безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відзиву на позовну заяву суду не надав, однак на виконання вимог ухвали надіслав матеріали пенсійної справи позивача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що 28 листопада 2023 р. ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії, щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданням додаткових документів. До заяви про перерахунок пенсії надано копію диплома MB №072921 про навчання в Гомельському державному університеті. Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Розглянувши документи подані для призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням в Донецькій області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) прийнято рішення про відмову за №071750011305 від 04.12.2023 p., у зв'язку з тим, що заявниця навчалася в Гомельському державному університеті з 01.09.1981 р. по 21.06.1986 р. який знаходиться на території Республіки Білорусь.
23.12.2022 року з дня набрання чинності Законом України від 01.02.2022 р. №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» документи, що не мають установленої форми зокрема, довідки про підтвердження періодів роботи, не повинні прийматися без накладання апостилю, незалежно від дати їх видачі. Державами-учасницями Конвенції 1961 року є також російська федерація та республіка білорусь. Зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 р. по 21.06.1986 р. згідно диплома MB №072921, неможливо у зв'язку з відсутністю перекладу печатки.
У зв'язку з вищезазначеним представник відповідача 2 просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до положень ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.262 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії, щодо допризначення пенсії у зв'язку з наданням додаткових документів.
До заяви про перерахунок пенсії надано копію диплома MB №072921 про навчання в Гомельському державному університеті.
За принципом екстериторіальності (визначення в автоматичному режимі Пенсійного органу для призначення пенсії), надані документи передані для розгляду та прийняття рішення про призначення/відмову в перерахунку пенсії Головному управлінню Пенсійного фонду України у Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №071750011305 від 04.12.2023 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
З вказаного рішення вбачається, що розглянувши документи подані для перерахунку пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням в Донецькій області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) прийнято рішення про відмову за №071750011305 від 04.12.2023 p., у зв'язку з тим, що заявниця навчалася в Гомельському державному університеті з 01.09.1981 р. по 21.06.1986 р., який знаходиться на території Республіки Білорусь. 23.12.2022 року з дня набрання чинності Законом України від 01.02.2022 р. №2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» документи, що не мають установленої форми зокрема, довідки про підтвердження періодів роботи, не повинні прийматися без накладання апостилю, незалежно від дати їх видачі. Державами-учасницями Конвенції 1961 року є також російська федерація та республіка білорусь. Зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 р. по 21.06.1986 р. згідно диплома MB №072921, неможливо у зв'язку з відсутністю перекладу печатки.
Вважаючи рішення відповідача-1 про відмову в перерахунку пенсій протиправним ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Отже, право на призначення пенсії мають особи, які досягли 60 років і за наявності страхового стажу не менше 28 років.
Статтею 44 Закону, зокрема частиною 1, визначено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до частини 2 статті 44 Закону призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частина 3 статті 44 Закону).
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону).
Водночас, постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі - Порядок №22-1).
Пунктом 4.1 Порядку №22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону).
Відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. N 637 визначено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально- виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Так, згідно виписки із пенсійної справи ОСОБА_1 (Форма РС), страховий стаж складає 31 рік 9 місяців 16 днів. До страхового стажу не включено період навчання з 01.09.1981 по 21.06.1986 згідно диплома МВ № 072921 та період роботи з 10.05.1993 р. по 28.02.1998 р. на посаді директора приватного підприємства «СВ».
Щодо незаконності відмови відповідача з мотивів відсутності перекладу печатки на дипломі суд зазначає наступне.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та Республіка Білорусь.
Так, відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж взаємно визнається Сторонами.
Відповідно до статті 4 цієї Угоди, кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для здійснення трудової діяльності документи і завірений, у встановленому на території Сторони виїзду порядку, їх переклад державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою.
Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі.
14 грудня 1995 року між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь було підписано Угоду про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення
Відповідно до ст. 6 даної Угоди, при призначенні пенсій зараховується трудовий (страховий) стаж, в тому числі і той, що дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, набутий по законодавству будь-якої з Договірних Сторін, в тому числі і до набуття чинності цієї Угоди, а також на території СРСР до 1 січня 1992 року. При цьому обчислення трудового (страхового) стажу проводиться по законодавству Договірної Сторони, яка призначає пенсію.
Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа навчалась чи працювала на території Республіки Білорусь, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж).
Таким чином, відсутність перекладу печатки жодним чином не є підставою для відмови у зарахуванні стажу, а тому відмова відповідача з цього приводу є незаконною.
Щодо відмови відповідача у зарахуванні страхового стажу на посаді директора ПП «СВ» пояснюємо наступне.
10 травня 1993 року позивач була прийнята на посаду директора приватного підприємства «СВ» згідно наказу № 84 від 10.05.1993 року та 28 лютого 1998 року звільнена за власним бажанням на підставі наказу № 185 від 28.02.1998 року. Вказаний період праці зафіксований у трудовій книжці позивача (записи № 5 та 6, стор. 3-4). Записи засвідчені підписами та печаткою.
Додатково, на підтвердження даного факту позивачем було надано оригінал довідки, виданої Директором ПП «СВ» ОСОБА_2 , у якій ще раз підтверджується факт зазначений у трудовій книжці Позивачки.
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (ст. 48 КЗпП України).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні, чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
В оскаржуваному рішенні від 04.12.2023 року Відповідач-1 жодним чином не надав пояснення, з яких об'єктивних та законних причин не взято до уваги записи у трудовій книжці Позивачки щодо роботи на посаді директора ПП «СВ», в той час як у Позивачки трудова книжка наявна і обов'язку надавати додаткові документи, які б підтверджували записи у трудовій книжці, у Позивачки не існує. Даний факт повністю проігнорований Відповідачем-1, що у призвело до прийняття абсолютно незаконного рішення про відмову у зарахуванні страхового стажу.
Право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.
У постанові Верхового Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення у майбутньому.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, відтак, відповідно до ст. 139 КАС України належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вищевказану суму судового збору.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04 грудня 2023 року № 071750011305 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні страхового стажу періоду навчання з 01.09.1981 року по 21.06.1986 року, згідно диплома МВ № 072921 та період роботи з 10.05.1993 р. по 28.02.1998 р. на посаді директора приватного підприємства «СВ».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати до стажу періоду навчання з 01.09.1981 року по 21.06.1986 року згідно диплома МВ № 072921 та період роботи з 10.05.1993 р. по 28.02.1998 р. на посаді директора приватного підприємства «СВ».
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець