Справа № 372/6066/23
Провадження № 2-о-10/24
01 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Сікорській М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Вікторія Юріївна, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, в якій посилається на те, що 25 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київської області шлюб між заявником та її чоловіком ОСОБА_3 було розірвано. Однак, з моменту розірвання шлюбу, а саме з 25 березня 2015 року по дату смерті ОСОБА_3 , а саме по 07 серпня 2023 року вони проживали разом як сім'я, були пов'язані спільним побутом, дбали один про одного, мали спільний бюджет, купували предмети домашнього побуту, свята проводили у колі рідних та друзів, мали взаємні права та обов'язки та вели спільне домашнє господарство в незареєстрованому (цивільному) шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер, та після його смерті залишилося спадкове майно. Заявник вказує, що оскільки на даний час виникла необхідність в оформленні своїх прав на спадкове майно, вона змушена звернутися до суду.
В судове засідання заявниця та її представник не з'явилися, в судове засідання представник заявника подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, заяву просив задовольнити.
Заінтересована особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко В.Ю. в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи 25 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 .
Судом установлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.08.2023 року виданого Козинською селищною радою актовий запис 32, та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу про осіб місце проживання яких зареєстровано або було зареєстровано з 09.10.1990 року по 07.08.2023 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявницею до матеріалів справи долучено сімейні фото святкування спільних свят на якому присутні заявниця та померлий ОСОБА_3 .
Заявниця зверталась із заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_3 . проте, у зв'язку з неможливістю підтвердження родинного зв'язку їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій.
Зацікавленою особою ОСОБА_2 подано заяву від 16.02.2024 року, відповідно до якої вона вказує що відмовляється від прийняття спадщини яка відкрилась після смерті її батька від 07.08.2023 року, та не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_3 на будь-яке належне йому майно спадкоємцю ОСОБА_1 .
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В силу ч.ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За встановлених обставин, суд знаходить доведеним факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству й тягне для заявника юридичні наслідки, які мають для нього значення.
На підставі ст.ст. 293, 315 ЦПК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 34, 258-259, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Вікторія Юріївна про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу- задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в період з 26 березня 2015 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Потабенко Л.В.