Справа № 607/11110/14Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.
Провадження № 22-ц/817/130/24 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
21 березня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
секретар - Дідух М.Є.
з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка Олега Дмитровича на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 вересня 2014 року, ухвалене суддею Стельмащуком П.Я. у цивільній справі №607/11110/14 за позовом публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” в особі відділення ПАТ КБ “Надра” Тернопільське регіональне управління до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
У липні 2014 року ПАТ КБ “Надра” звернулось до суду із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 03.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №628/2008-Ф, згідно умов якого банк надав останньому у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 18 356,44 доларів США, зі сплатою відсотків у розмірі 14% річних та строком повернення до 2 березня 2015 року. Також умовами вказаного договору передбачено, що ОСОБА_1 як поручитель зобов'язується відповідати перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.
ОСОБА_2 порушив взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 12 червня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 15 294,98 доларів США, з яких: 12 056,77 доларів США - за основною сумою кредиту; 839,11 доларів США - заборгованість по відсотках; 29,00 доларів США - пеня за несвоєчасно погашені відсотки; 885,08 доларів США - пеня за несвоєчасно погашений кредит; 1485,02 доларів США штраф за порушення строків повернення кредиту, яку позивач просив стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 вересня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Надра” заборгованість за кредитним договором “Автопакет” №628/2008/-Ф від 3 березня 2008 року в розмірі 15294,98 доларів США, що в еквіваленті до гривні станом на дату ухвалення рішення становить 197704,01 грн, з яких: за основною сумою кредиту - 12056,77 доларів США, що еквівалентно 155846,67 грн, заборгованість по відсотках - 839,11 доларів США, що еквівалентно 10846,40 грн, пеня за несвоєчасно погашені відсотки - 29,00 доларів США, що еквівалентно 374,86 грн, пеня за несвоєчасно погашений кредит - 885,08 доларів США, що еквівалентно 11440,61 грн, штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків - 1485,02 доларів США, що еквівалентно 19195,47 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 07.11.2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка О.Д. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк О.Д. просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 ніколи не укладала з ПАТ КБ “Надра” Договору “Автопакет” №628/2008-Ф від 03.03.2008 року, не поручалась перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, даний договір є нікчемним.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана лише поручителем ОСОБА_1 , в той час як позичальник ОСОБА_2 не оскаржував даного рішення і не уповноважував ОСОБА_1 представляти його інтереси, тому колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині вирішення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка О.Д., який підтримав доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Обставини справи.
03.03.2008 року між ВАТ КБ „Надра" в особі начальника центрального відділення філії ВАТ КБ „Надра" Тернопільське регіональне управління (правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра» на підставі Статуту), з однієї сторони та ОСОБА_2 (позичальник), ОСОБА_1 (поручитель) був укладений тристоронній Договір «Автопакет» №628/2008-Ф, за умовами якого банк надав, а позичальник прийняв грошові кошти в розмірі 18 356,44 доларів США для придбання транспортного засобу та зобов'язувався повернути їх позивачу в строк до 02.03.2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14 % річних, а поручитель ОСОБА_1 зобов”язалась відповідати перед банком на належне виконання позичальником взятих на себе зобов”язань (п. п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 договору).
Згідно Додаткової угоди №1 від 30.03.2012 року до Договору «Автопакет» №628/2008-Ф від 03.03.2008р., термін повернення кредитних коштів продовжено до 02.03.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 14 % річних.
Додаткова угода підписана позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 .
Факт отримання кредитних коштів ОСОБА_2 підтверджується заявою на видачу готівки №NL-8 від 03.03.2008 року.
Внаслідок неналежного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №628/2008-Ф станом на 12.06.2014 року виникла заборгованість в сумі 15 294,98 доларів США, з яких : за основною сумою кредиту - 12 056,77 доларів США?, заборгованість по відсотках - 839,11 доларів США, пеня за несвоєчасно погашені відсотки - 29,00 доларів США, пеня за несвоєчасно погашений кредит - 885,08 доларів США, штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків - 1485,02 доларів США.
За вихідним №12/3/1/18-2237 та №12/3/1/18-2238 від 18.06.2014 року банк надіслав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 претензії про погашення заборгованості.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги скарги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що ОСОБА_2 належно не виконував умови кредитного договору від 03.03.2008 року №628/2008-Ф, тому стягнув солідарно з нього та поручителя ОСОБА_1 в користь банку заборгованість за кредитом.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на наявних у матеріалах справи доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не укладала з ПАТ КБ “Надра” Договору “Автопакет” №628/2008-Ф від 03.03.2008 року, не поручалась перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, тому даний договір є нікчемним, колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
Згідно частини другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок про те, що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
У постанові Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі № 759/2328/16-ц (провадження № 61-5800зпв18) зроблено висновок про те, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
У частинах першій, другій статті 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання є його нікчемність.
Разом з позовною заявою банком було надано договір “Автопакет” від 03.03.2008 року №628/2008-Ф, з якого вбачається, що він підписаний уповноваженою особою кредитора ВАТ КБ “Надра”, позичальником ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 .
Підписи поручителя ОСОБА_1 наявні на кожній сторінці договору.
Також ОСОБА_1 підписана додаткова угода №1 від 30 березня 2012 року до договору «Автопакет» №628/2008-Ф від 03.03.2008 р.
Ураховуючи вимоги статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
ОСОБА_1 не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердженні тієї обставини, що вона не підписувала кредитного договору від 03.03.2008 року №628/2008-Ф.
При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про слухання справи судом першої інстанції у 2014 році, про що свідчать наявні у матеріалах справи неодноразові рекомендовані повідомлення про день, час та місце слухання справи ( а.с.33, 38), проте вона не з”являлась до суду, не подавала суду заперечень щодо задоволення позову та не заявляла клопотань про призначення почеркознавчої експертизи її підписів як поручителя у договорі “Автопакет” №628/2008-Ф від 03.03.2008 року та додатковій угоді до нього.
Не було заявлене таке клопотання і в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.
Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису поручителя ОСОБА_1 було заявлене її представником лише 21 березня 2024 року. Поважними причинами пропуску строку для подання клопотання про призначення експерти представник ОСОБА_1 зазначив ту обставину, що судом першої інстанції не повідомлено ОСОБА_1 про час і місце розгляду даної справи, не вказуючи жодних поважних причин, з яких таке клопотання не було заявлене разом з поданням апеляційної скарги.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 365 ЦПК України, питання про призначення експертизи суддя-доповідач вирішує у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду.
Підготовка справи до апеляційного розгляду була проведена після відкриття апеляційного провадження 13 грудня 2024 року і завершена 9 січня 2024 року з призначенням справи до розгляду у судовому засіданні на 7 лютого 2024 року.
Оскільки апеляційним судом не встановлено поважних причин, з яких клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не було заявлене як у суді першої інстанції, так і разом з апеляційною скаргою чи до закінчення проведення апеляційним судом підготовчих дій до апеляційного розгляду, тому вказане клопотання залишене без розгляду на підставі ч.2 ст. 222 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну представника ОСОБА_1 - адвоката Щербатюка Олега Дмитровича - залишити без задоволення.
Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 9 вересня 2014 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 29 березня 2024 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.