Справа № 446/617/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/420/24 Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) на ухвалу слідчого судді Кам'янка- Бузького районного суду Львівської області від 16 березня 2024 року,
з участю: прокурора ОСОБА_9
захисника - адвоката ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
перекладача ОСОБА_10
вищевказаною ухвалою клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_11 - задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , поляка, громадянина Республіки Польща, уродженця села Скужець, гміни Скужець Седлецького повіту Мазоведського воєводства, Республіка Польща, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що в оскаржуваній ухвалі не наведено достатньо аргументів з приводу неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та зокрема доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Характер правопорушення, вчинений підозрюваним не є умисним та насильницьким, дорожньо-транспортна пригода вчинена ним з необережності.
Зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею не враховано того, що підозрюваний свою вину у спричиненні ДТП визнав, щиро розкаявся та відзначив готовність добровільно відшкодувати моральну та матеріальну шкоду потерпілим.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчим відділенням відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141420000079 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
15.03.2024 ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
15.03.2024 ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
16.03.2024 ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, враховуючи що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, характер інкримінованого злочину та вагомість наявних доказів про його вчинення, та особу підозрюваного.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст. 196 КПК України.
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1,4, ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями ст.ст. 182,183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. ст. 177 та 178 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано не визначив розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 є недостатнім.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Визнання ОСОБА_7 вини, щире каяття у вчиненому, про яке зазначає у апеляційній скарзі захисник, не може саме по собі свідчити про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,4 ч.1 ст. 177 КПК України.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо недоведеності органом досудового розслідування ризиків, спростовуються матеріалами провадження, що свідчить про прийняття слідчим суддею обґрунтованого рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді та призначення підозрюваному ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ухвалу слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 березня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_12 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді