Справа № 459/344/24 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М.В.
Провадження № 33/811/413/24 Доповідач: Головатий В. Я.
01 квітня 2024 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Рака Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Рака Л.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 26.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 26.02.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 31.01.2024 о 20:16 год. у м. Червонограді Львівської області, на вул. Св. Володимира, 70, керувала автомобілем марки «FORD EXPLORER», д. н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 та в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову захисник Рак Л.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції неправильно встановлено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки остання погодилась пройти такий в медичному закладі. Зазначає, що суд безпідставно розцінив відмову ОСОБА_1 сісти в патрульну машину як відмову від проходження огляду з огляду на те, що вона бажала їхати в медичний заклад на своєму автомобілі, про що повідомляла працівників поліції.
Крім того, захисник Рак Л.С. в інтересах ОСОБА_1 подав доповнення до апеляційної скарги, в яких покликається на те, що остання не відмовлялась від проходження огляду, сама звернулась до медичного закладу для проходження такого, а також не була відсторонена працівниками поліції від керування автомобілем.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника Рака Л.С., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Таке, зокрема, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 666100 від 31.01.2024, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 6820 ARHK 0510; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.01.2024, згідно з яким ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду в медичному закладі та у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, згідно з якими ОСОБА_1 31.01.2024 року відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1348018 від 31 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 31.01.2024 року не відмовлялась від проходження огляду в медичному закладі, вважаю необґрунтованими з наступних підстав.
Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, 31 січня 2024 року, після зупинки транспортного засобу та встановлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, останній працівниками поліції були роз'яснені її права та обов'язки відповідно до ст. 268 КУпАП та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Остання погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак неодноразово, понад десять разів, не змогла продути прилад Аlcotest Drager 6820 ARHK 0510, у зв'язку з чим, працівниками поліції неодноразово було запропоновано проїхати з ними у медичний заклад у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 погодилась проїхати у медичний заклад лише на своєму автомобілі та неодноразово відмовилась сісти у службовий автомобіль працівників поліції з метою доставлення її до медичного закладу, чим фактично відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому, працівники поліції роз'яснювали останній, що такі дії будуть розцінюватися як відмова від проходження огляду, у зв'язку з цим відносно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 31 січня 2024 року відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними.
Що стосується доводів про те, що суд безпідставно розцінив відмову ОСОБА_1 сісти в патрульну машину як відмову від проходження огляду, оскільки вона бажала їхати в медичний заклад на своєму автомобілі, то такі є необґрунтованими з огляду на наступне.
Пунктом дев'ятим розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Оскільки щодо ОСОБА_1 були підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп'яніння, остання не могла бути допущена до керування транспортним засобом.
Враховуючи, що на працівників поліції покладено обов'язок доставки до медичного закладу водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, ОСОБА_1 не виконала законні вимоги працівників поліції щодо її доставки до медичного закладу для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
А тому, на переконання суду апеляційної інстанції, поведінка ОСОБА_1 на протязі всього часу оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, яке тривало більше 1 год. 15 хв., її незмога продути прилад драгер та відмова сісти в службовий автомобіль працівників поліції з метою доставки до медичного закладу, в сукупності свідчить про її небажання проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та вірно була розцінена судом як відмова від проходження такого.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовуються відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що працівником поліції було роз'яснено останній про заборону та відсторонення її від керування транспортним засобом.
Покликання апелянта на те, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було безпідставно зупинено, спростовуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що останні зупинили вказаний транспортний засіб у зв'язку з тим, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, не подала сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.
Вказані обставини підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1348018 від 31 січня 2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка не була оскаржена в передбаченому законом порядку.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на неї адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 26.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Рака Л.С. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В.Я.