печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13723/24-к
27 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100060002615 від 27.12.2023, -
27.03.2024 слідчий слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100060002615 від 27.12.2023.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 12023100060002615 від 27.12.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у викраденні, незаконному позбавлені волі людини, групою осіб, з корисливих мотивів, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, Баришівського району, с. Морозівка, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого зі слів.
29.12.2023 ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України та того ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 27.12.2023, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.12.2023, протоколом огляду компакт-диска та перегляду відеозапису від 27.12.2023, протоколом огляду компакт-диска та перегляду відеозапису від 28.12.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 від 28.12.2023, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 28.12.2023, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_10 від 28.12.2023, протоколом затримання ОСОБА_11 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження.
30.12.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.02.2024 включно.
Постановою керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 від 20.02.2024 строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, а саме до 29.03.2024.
21.02.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.03.2024 включно.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 29.03.2024, однак завершити досудове розслідування у встановлений законом строк не представляється можливим, оскільки з об'єктивних причин необхідний додатковий строк для проведення та завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, без виконання яких не буде досягнуто одного з основних завдань кримінального провадження, визначеного у ст. 2 КПК України щодо забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а саме необхідно: встановити та допитати в якості свідків осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення вказаних кримінальних правопорушень; встановити та допитати потерпілих, щодо яких вчинено кримінальне правопорушення; отримати висновки балістичних, молекулярно-генетичних та комп'ютерно-технічних експертиз; отримати тимчасовий доступ до речей та документів мобільних операторів ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «Лайфселл»; встановити та повідомити про підозру іншим особам, причетним до вчинення вказаного кримінального правопорушення; отримати протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій; розсекретити клопотання та ухвали про проведення негласних слідчих (розшукових) дій; виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Результати вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, оскільки за результатами їх проведення будуть отримані відомості, які будуть використані як доказ факту та обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження.
Слідчий вказує, що не проведення вищевказаних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій призведе до неповноти досудового розслідування і до порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, прав підозрюваного, передбачених ч. 5 ст. 223 КПК України, вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно якої під час досудового розслідування підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 вчинив ряд тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 за який законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, а також ч. 4 ст. 189 за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність низки стійких ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме зважаючи на тяжкість злочину та суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, існує реальна загроза того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення та загроза отримання реального покарання. Незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння до зміни показань безпосередньо в суді, тому як ОСОБА_5 володіє їх анкетними даними і такий вплив не виключається; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому як ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, демонструє агресивну поведінку до оточуючих.
Аналізуючи всі дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що тільки застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Дані ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки останнього.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики нічим не підтверджується.
Окрім цього, просили відмовити в задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з носінням електронного браслету.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Таким чином, при постановленні даного рішення, слідчий суддя вважає, що докази, які були надані органом досудового розслідування підтверджують причетність до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 .
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя одночасно враховує, що вказані обставини та докази були встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та продовженні його дії.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного на даній стадії досудового розслідування, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час з урахуванням результатів подальшого розгляду кримінального провадження у судовому розгляді, під час якого також будуть перевірені доводи сторони захисту.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту суду не наведено.
З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та практики ЄСПЛ, суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисника в частині відсутності обґрунтованої підозри, є безпідставними.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою виконання поставлених цілей у кримінальному провадженні.
Також, суд звертає увагу, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З врахуванням функцій, які виконував підозрюваний, та зазначених ризиків слідчим та прокурором, слідчий суддя вважає, що за таких обставин, враховуючи вік та стан здоров'я ОСОБА_5 обставини вчинення кримінального правопорушення суд вважає, що вказані дані в сукупності свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому, на думку суду ризики передбачені ст. 177 КПК України є доведеними.
Таким чином, з врахуванням зазначених обставин, слідчий суддя приймаючи таке рішення, приходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.
Відтак, враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Варто вказати, що відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12023100060002615 від 27.12.2023, - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100060002615 від 27.12.2023, строк тримання під вартою до 25.05.2024 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13