Номер провадження: 33/813/850/24
Номер справи місцевого суду: 494/298/24
Головуючий у першій інстанції Панчишин А. Ю.
Доповідач Журавльов О. Г.
18.03.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Березівського районного суду Одеської області від 22.02.2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, в ТОВ «Шевченко» трактористом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Березівського районного суду Одеської області від 22.02.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Встановлено, що 16.02.2024 року о 08:32 годині по вул. Миколаївській в с. Вікторівка, Березівського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів).
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Доводи обґрунтовує тим, що на ОСОБА_1 був здійснений психологічний тиск з боку працівників поліції. Вказує, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння. Зазначає, що протокол заповнений нерозбірливим почерком, зокрема, більшість слів в протоколі не можна прочитати, а можна лише припустити яке слово написано. Крім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Також тест на драгер ОСОБА_1 не проходив. Таким чином, вважає, що поліцейські позбавили можливості ОСОБА_1 на справедливий огляд його на наявність алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи те, що апелянт був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак у судове засідання не з'явився, вважаю, що розгляд апеляційної скарги має бути проведений без участі апелянта, а також без фіксації процесу технічними засобами.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, прихожу до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є встановлений факт наявності у особи алкогольного сп'яніння, наркотичного сп'яніння чи іншого сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння на місці скоєння правопорушення або в умовах лікувального закладу, щодо вживання алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння повністю доведена та підтверджується належними доказами, аналіз яких зазначений в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №470773 від 16.02.2024 року, який останній підписав без будь-яких зауважень, поясненнями ОСОБА_1 в яких останній зазначив що вживав горілку перед тим як сісти за кермо, заявою правопорушника про визнання винуватості, розпискою ОСОБА_3 від 16 лютого 2024 року про отримання від працівників поліції автомобіля «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 під зобов'язання не допускати до керування вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_1 протягом доби, відеозаписом правопорушення.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №470773 від 16.02.2024 року згідно з яким 16.02.2024 року о 08:32 годині по вул. Миколаївській в с. Вікторівка, Березівського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 2101» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що на ОСОБА_1 був здійснений психологічний тиск, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, погодився з його змістом, будь-яких зауважень щодо порушення його прав в протоколі не зазначив.
Посилання апеляційної скарги щодо відсутності ознак алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність у водія транспортного засобу ознак сп'яніння та вирішує питання щодо необхідності проходження ним огляду на стан сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення та в своїх поясненнях зазначив, що напередодні як сісти за кермо, вживав горілку.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння та тест на драгер, оскільки працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі на що ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відеозаписом долученим до матеріалів справи.
Одночасно у апеляційного суду відсутні будь які підстави ставити під сумнів викладені у оскаржуваній постанові обставини, які були встановлені під час огляду відеозапису.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи з нагрудної відеокамери працівників поліції були оцінені суддею, узгоджуються між собою, і обґрунтовано визнані судом першої інстанції достовірними і достатніми для підтвердження відповідно до стандарту «поза розумним сумнівом» факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд вважає, що вони не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП. за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Посилання представника на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права зводяться до його незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Враховуючи наведене, підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду відсутні.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову суддіБерезівського районного суду Одеської області від 22.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов