Справа № 454/3929/23 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Провадження № 33/811/489/24 Доповідач в 2-й інстанції: Галапац І. І.
01 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши клопотання правопорушника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року,
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
На згадану постанову 21 березня 2024 року правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження такої, яка поступила на адресу Львівського апеляційного суду 29 березня 2024 року, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без його участі, а з текстом постанови місцевого суду ознайомився 12 березня 2024 року.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в клопотанні доводи, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути правопорушнику ОСОБА_1 , з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов'язує з днем прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова судді Сокальського районного суду Львівської області прийнята у судовому засіданні 22 листопада 2023 року без участі правопорушника ОСОБА_1 , який був обізнаний про дату та час розгляду справи у Сокальському районному суді Львівської області, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, правопорушник не вживав заходів для явки до суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що правопорушник ОСОБА_1 мав можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, натомість з апеляційною скаргою звернувся лише 21 березня 2024 року, тобто зі значним пропуском строку на апеляційне оскарження, а саме, через більш ніж три місяці.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не є поважними, а тому приходить до висновку, що правопорушнику ОСОБА_1 слід відмовити в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, суд,
відмовити правопорушнику ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 22 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.