Справа № 754/11553/20
Провадження № 2/740/337/24
Іменем України
29 березня 2024 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., з участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
08.09.2020 позивач звернувсь до суду з вказаним позовом.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 22.12.2020 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 20.09.2023 вказане заочне рішення суду скасовано, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
09.10.2023 ухвалою Деснянського районного суду м.Києва цивільну справу № 754/11553/20 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором передано за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
12.12.2023 ухвалою судді було відкрито провадження по справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.01.2024.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Белінським В.А. 08.01.2024 подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, заяву з процесуальних питань та доповнення до відзиву на позовну заяву в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав втрати позивачем процесуальної правосуб'єктності у цій цивільній справі, також просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме: стягнути з поривача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18 500 грн, судовий збір у сумі 536, 80 грн та витрати на доставку кореспонденції у розмірі 700 грн.
Підготовче засідання 19.01.2024 було відкладено на 27.02.2024 у зв'язку із неявкою позивача.
26.02.2024 від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання без участі відповідача та його представника.
Підготовче засідання 27.02.2024 було відкладено на 29.03.2024 у зв'язку із неявкою позивача.
29.03.2024 позивач в судове засідання повторно не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повістками, скерованими за місцем знаходження позивача (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), про причини неявки суд не повідомив.
Таким чином, у призначені судові засідання на 19.01.2024, 27.02.2024, 29.03.2024 позивач повторно не з'явився без поважних на те причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся, шляхом направлення судових повісток з рекомендованим повідомленням за адресою зазначеною ним у позовній заяві, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїх заявах просить розглядати справу в його відсутності.
У порядку ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов'язком держави.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас, неявки позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, затягуючи її розгляд з незрозумілих суду причин.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В свою чергу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому положення вказаної статті дозволяє суду розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторони позивача лише за сукупності двох підстав: від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Так, позовну заяву підписано представником АТ «ТАСКОМБАНК» Пономаренком О.В., на підтвердження повноважень якого надано копію довіреності № 70 від 02.03.2020, виданої АТ «ТАСКОМБАНК» в особі тимчасово виконуючого обов'язки Голови Правління Дубея В.В. (а.с.32).
У заяві від 19.10.2020 ОСОБА_2 просив провести розгляд справи без участі АТ «ТАСКОМБАНК» (а.с.43).
Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
За змістом п.1 ч.1 ст.62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Суд зазначає, що додана до позовної заяви довіреність № 70 від 02.03.2020 дійсна до 01.03.2021 (а.с.32). Інших документів на підтвердження повноважень керівника юридичної особи станом на момент звернення до суду не надано, що є перешкодою розгляду справи за відсутності позивача.
Відповідно до ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному ст.129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Позивач у судові засідання не з'являється, про поважність причин своєї не неявки та про можливу зміну місця свого проживання (перебування), про розгляд справи без їх участі, суд також не повідомив.
З точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме: повторна неявка позивача поспіль у судове засідання; належне повідомлення позивача про час розгляду справи; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду; неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті; відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.
Неявка позивача в судове засідання є перешкодою для дотримання цивільно- процесуальних принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі та доведеності їх перед судом.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Представник відповідача адвокат Белінський В.А. просив стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 18 500 гривень, а також витрати за подання заяви про перегляд заочного рішення в сумі 536, 80 грн та витрати на доставку кореспонденції у розмірі 700 грн, при цьому у клопотанні від 08.01.2024 зазначив, що докази щодо розміру судових витрат, понесених відповідачем, будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.
За вказаних обставин, суд не вирішує вимогу про компенсацію здійснених відповідачем витрат.
Разом з тим, відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 536, 80 грн.
Керуючись ст.141, 257, 260 ЦПК України, суд
постановив:
позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - залишити без розгляду.
Стягнути з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя Т.О. Гагаріна