28 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/5487/23 пров. № А/857/22567/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Гудима Л.Я. Заверухи О.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Осташ А.В., місце ухвалення - м. Тернопіль) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
встановив:
ОСОБА_1 30 серпня 2023 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі по тексту також відповідач, орган пенсійного фонду, орган Пенсійного фонду України, Пенсійний орган, ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведеної індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням уже проведених за цей період платежів.
Обґрунтовує позов тим, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, внаслідок якого розмір пенсійної виплати з урахуванням проведеної індексації становить 31342,84 грн, однак виплата проведена в обмеженому розмірі 29842,84 грн. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що судом не обґрунтовано встановлено, що пенсія позивача не підлягає індексації, а також відзначає, що суд не відніс позивача до найбільш вразливих верств населення, без зазначення підстав чому він так вважає.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні в Тернопільській області та йому виплачується пенсія, призначена згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 500/8327/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2020 № 10/1/505 без обмеженням перерахованої пенсії максимальним розміром.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 500/3253/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, із урахуванням проведених виплат.
На виконання рішення суду по справі № 500/3253/22 від 13.10.2022, яке набрало законної сили, розмір пенсії позивача після перерахунку становить 29842,84 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 01.06.2023 № 4117-4182/Г-02/8-1900/23 на заяву позивача від 17.05.2023, повідомило, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 500/3253/22 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, тобто станом на 01.03.2022. Враховуючи, що пенсійна виплата перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тому виплата індексації не проводиться. (а.с. 9-10)
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача не можна віднести до "найбільш вразливих верств населення", пенсія яких підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 № 168, оскільки розмір його пенсії становить 29842,84 грн., та як вбачається із матеріалів справи Пенсійний орган не провів щодо його пенсії підвищення на коефіцієнт збільшення 1,197, а тому твердження позивача є необґрунтованими з цього питання. А також наголошує, що позивачу уже виплачується пенсія без обмеження (максимальний розмір з 01.12.2022 - 20930 грн, а позивачу виплачується 29842,84 грн) тому пенсія позивача індексації не підлягає.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ).
Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - № 2262-XII), яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Приписи статті 2 зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022
Конституційний Суд України вказав, що з метою забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, Верховна Рада України має привести нормативне регулювання зазначених питань у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 висловив юридичну позицію, відповідно до якої норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними й мають безумовний характер; тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, не можуть бути скасовані чи звужені (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
Ураховуючи наведене, пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Згідно п. 2 Постанови № 168, з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 року, № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Аналіз наведеної Постанови надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2023 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Однак, п. 2 Постанови № 168 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Стосовно наявності у п. 2 цієї Постанови положення про підвищення пенсій з 01.03.2023 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведені положення Постанови № 168, суперечать приписам Законів № 2262-XII та № 3668-V із урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 за № 7-р(II)/2022
Крім цього, законодавець не уповноважував пенсійний орган на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168, відповідач провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого, загальний розмір нарахованої пенсії позивача, з урахуванням індексації, доплат та підвищень, становив 31342,84 грн. Однак, з урахуванням максимального розміру, пенсія позивача становить 29842,84 грн (а. с. 11).
Отже, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та виплата її без урахування індексації згідно Постанови № 168 є протиправними.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач не має права на здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2023, з урахуванням положень Постанови № 168, оскільки позивача не можна віднести до «найбільш вразливих верств населення», є помилковим, так як у Постанові № 168 не наводиться визначення поняття «найбільш вразливі верстви населення».
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки пенсійним органом здійснено обмеження розміру пенсійних виплат позивачу, протиправність яких було ще встановлено рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі № 500/3253/22, яке набрало законної сили, а тому зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, є належним способом захисту прав особи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України у випадку якщо суд апеляційної інстанції змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки ТВБВ 10019/03 від 23.08.2023), що відповідає ставці судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою.
При поданні апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір у розмірі 1610,40 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки 0.0.3304955882.1 від 15.11.2023), що відповідає ставці судового збору за подання за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення в адміністративній справі.
Отже, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 у справі № 500/5487/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у виплаті пенсії з урахуванням проведеної індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведеної індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням уже проведених за цей період платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 2684,00 грн ( дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
О. Б. Заверуха