28 березня 2024 рокуСправа № 300/5464/22 пров. № А/857/498/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування розпорядження, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2023 року (суддя Скільський І.І., м.Івано-Франківськ), -
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУПФ) в якому просив:
визнати протиправними дії ГУПФ щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-XII);
скасувати розпорядження відповідача про скасування рішення про перерахунок пенсії від 23.11.2022 №926160815394 (далі - Розпорядження-1) і розпорядження про перерахунок пенсії від 23.11.2022 №926160815394 (далі - Розпорядження-2) з 13.12.2019 та залишити в силі рішення ГУПФ про перерахунок пенсії від 13.05.2020 №926160815394 (далі - Рішення) про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.12.2019 на виконання рішень суду по справі №300/2075/19.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2023 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що на виконання судового рішення у справі № 300/2075/19 відповідачем здійснено перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, а саме проведено перерахунок пенсії відповідно до довідки прокуратури Луганської області від 10.09.2019 №18-275-вих (далі - Довідка, Прокуратура відповідно), у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження пенсії максимальним розміром. Проте, 23.11.2022 Розпорядженням-1 відповідачем скасовано Рішення, як таке, що прийнято поза межами покладених на ГУПФ повноважень відповідним судовим рішенням. Позивач вважає, що такі дії відповідача звужують та обмежують його право на належний розмір пенсії. Також зауважує, що він є учасником бойових дій, його звільнено з органів прокуратури, тобто він є непрацюючим пенсіонером і пенсію йому призначено до 01.01.2016, то до розміру його пенсії не повинні застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії. Крім того, питання яке стосується максимального розміру пенсії позивача-апелянта уже було розглянуто і вирішено судом при прийнятті постанови по справі № 344/12254/16-а.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу не погоджується із доводами відповідача та підтримує вимоги, що викладені ним в апеляційній скарзі.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на час проведення позивачу перерахунку пенсії положення абзацу 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII) неконституційними у встановленому Законом порядку не визнавались та були чинними, тому у відповідача були наявні підстави для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури на різних посадах з лютого 1994 року та набув право на пенсію за вислугу років, яка призначена з 28.07.2008, перебуває на обліку в ГУПФ як отримувач пенсії, призначеної на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90 % розміру місячної заробітної плати.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2016 року по справі № 344/12254/16-а, яка набрала законної сили 26.12.2016 (далі - Постанова суду), зобов'язано Пенсійний фонд України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2016 призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 2663-ІІІ) у розмірі 90 % від місячної заробітної плати згідно довідки, виданої прокуратурою Івано-Франківської області від 02.09.2016 №18-444 вих.16 (далі - Довідка-1), без обмеження її максимального розміру (а.с.124 на звороті - 129).
Як вбачається з індивідуального перерахунку за пенсійною справою позивача від 21.01.2019 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2018 в розмірі 25809,36 грн (а.с.135).
07.10.2019 позивач звернувся до ГУПФ із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 № 505 (далі - Постанова №505) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30.08.2017 № 657 (далі - Постанова №657), на підставі Довідки, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмежень, встановлених пунктом 27 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148-VIII) та у зв'язку із звільненням із органів прокуратури (а.с.144 на звороті - 150).
Листом від 10.10.2019 №274/05 від 10.10.2019 відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивачу з тих підстав, що Законом №1697-VII визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівників прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України, проте, на час звернення позивача за перерахунком Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято, що на думку відповідача, унеможливлює проведення перерахунку пенсії позивача (а.с.144).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року у справі №300/2075/19 (далі - Рішення суду), визнано протиправною відмову ГУПФ в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), на підставі Довідки з додатком до довідки від 10.09.2019 №18-276вих-19 в розмірі 90% місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру. Зобов'язано ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) на підставі Довідки з додатком до Довідки в розмірі 90% місячної заробітної плати без обмеження максимального розміру, з урахуванням отриманих сум, починаючи з 07.10.2019 (а.с.176-178).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №300/2075/19 (далі - Постанова суду-1), Рішення суду, скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ГУПФ задоволено частково. Зобов'язано ГУПФ здійснити ОСОБА_1 з 13.12.2019 перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII в первинній редакції у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі Довідки з додатком до Довідки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.171-175).
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року постановлено: «виправлено описку в абзаці 3 резолютивної частини постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі №300/2075/19 та вважати правильним:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первинній редакції у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області №18-275вих19 від 10.09.2019 з додатком до довідки №18-276вих19 від 10.09.2019.»
замість не вірно зазначеного:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року перерахунок призначеної пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII в первинній редакції у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області №18-275вих19 від 10.09.2019 з додатком до довідки №18-276вих19 від 10.09.2019.» (далі - Ухвала суду).
Згідно повідомлення відповідача від 15.05.2020 № 833, вищевказані судові рішення виконано у добровільному порядку та з урахуванням Постанови суду, проведено ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Довідки, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження пенсії максимальним розміром з 13.12.2019 (а.с.22).
Начальником юридичного відділу ГУПФ, на виконання службової записки управління пенсійного забезпечення від 20.09.2022 №5369/03-16, складено службову записку від 22.09.2022 №5768/09-16, в якій запропоновано управлінню пенсійного забезпечення переглянути порядок виконання Постанови суду-1, з врахування Ухвали суду (а.с.194-195).
Департамент пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ПФУ листом від 18.10.2022 №2800-030102-9/43528 повідомив ГУПФ про те, що зобов'язання, покладені Постановою суду-1, з урахуванням Ухвали суду, не відповідають наведеним у листі параметрам проведення перерахунку в режимі «макетна обробка». Вказаним листом Департамент пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг ПФУ просив переглянути виконання судового рішення та необхідні параметри для перерахунку в режимі «макетна обробка» (а.с.196).
23.11.2022 Розпорядженням скасовано Рішення, як таке, що прийняте ГУПФ поза межами покладених судом в резолютивній частині зазначеної постанови зобов'язань. Вирішено провести з 13.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на виконання резолютивної частини Постанови суду-1 в межах покладених на ГУПФ зобов'язань (а.с.20-21).
Як вбачається з перерахунку за пенсійною справою позивача від 23.11.2022 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 в розмірі 86040,86 грн, але враховуючи обмеження максимальним розміром призначено до виплати пенсію в розмірі 25809,36 грн. (а.с.17-19).
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу-апелянту визначався статтею 50-1 Закону №1789-XII.
За приписами частини першої статті 50-1 Закону №1789-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
За правилами частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.
15.07.2015 набрав чинності новий Закон №1697-VII відповідно до розділу ХІІ «Прикінцевих положень» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З аналізу положень Закону1697-VII вбачається, що з набранням ним чинності пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86 цього Закону, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років.
Відповідно до абзацу 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 за результатами розгляду справи №3-209/2018) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Як уже вказано вище, ОСОБА_1 на виконання Постанови суду проведено перерахунок його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром пенсії, внаслідок якого пенсія позивача становила 25809,36 грн.
Надалі, на виконання Рішення суду та Постанови суду-1, з урахуванням Постанови суду, проведено позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Довідки, у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження пенсії максимальним розміром з 13.12.2019, що не заперечується сторонами.
Внаслідок такого перерахунку пенсії позивача, її розмір перевищив максимальний розмір встановлений абзацом 6 частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII. При цьому, виплата пенсії позивачу без застосування обмеження максимальним розміром здійснювалася до 23.11.2022, а саме до дати прийняття Розпорядження.
ГУПФ виявивши помилку щодо не застосування обмеження граничного розміру пенсійної виплати позивачу десятьма прожитковими мінімумами, Розпорядженням-1 перерахувало з 13.12.2019 розмір пенсії ОСОБА_1 , застосувавши обмеження максимальним розміром 25809,36 грн, тобто у розмірі раніше призначеної пенсії.
При цьому, обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI).
За змістом статті 2 Закону №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення частини 15 якої викладено в аналогічній редакції.
При цьому, абзацом 1 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 2 цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
На думку суду, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв'язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.
Закон №1789-ХІІ втратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв'язку з набранням чинності Законом №1697-VII, за правилами абзацу 6 частини п'ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною 15 якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.
З огляду на викладене, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19 та від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19.
Між тим, у розглядуваному випадку, основне значення має не стільки застосування наведених вище правових норм, скільки неправильне виконання відповідачем Постанови суду-1, якою було відмовлено у задоволенні вимоги позивача у відповідній справі щодо перерахунку пенсії без застосування обмеження її максимальним розміром. Спірними Розпорядженням та Розпорядженням-1 ГУПФ усунуло такі недоліки і апеляційний суд не знаходить підстав для визнання їх протиправними чи такими, що підлягають скасуванню.
Доводи позивача, що у Постанові суду, вже було зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії, зокрема без обмеження її максимального розміру, апеляційний суд відхиляє, оскільки спір у справі №344/12254/16-а стосувався проведення перерахунку пенсій, за діючою на той час редакцією Закону №1789-ХІІ. Водночас, спір у даній справі стосується застосування обмежень максимального розміру пенсії позивача відповідно до Закону №1697-VII.
Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що він є учасником бойових дій, а тому обмеження пенсії максимальним розміром встановлені частиною п'ятнадцятою статті 86 Закону №1697-VII не можуть бути застосовані, не враховуються судом апеляційної інстанції, оскільки по-перше, пенсія йому призначена відповідно до Закону №1789-XII, а не Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», по-друге, як зазначено у Постанові суду-1 «щодо вимоги позивача про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру пенсії, то така на переконання суду апеляційної інстанції є передчасною, оскільки судовому захисту підлягає порушене, а не ілюзорне право».
Щодо переплати пенсії ОСОБА_1 , яка виникла за період з 01.03.2020 по 30.11.2022 у розмірі 1955439,84 грн, то апеляційний суд звертає увагу на наступне.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено «Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.03 №6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.14 № 25-3) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.05.03 за №374/7695; далі - Порядок № 6-4).
Згідно з пунктом 3 цього Порядку №6-4 проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї, тощо.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що надмірно сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера, зокрема, в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, або подання страхувальником недостовірних даних.
Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а.
Обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій саме з пенсіонера є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми надміру виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.
Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а, від 26 березня 2020 року у справі №299/3616/16-а.
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі №299/3616/16-а.
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Таким чином, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії, орган, що уповноважений призначати пенсії, мав достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням позивачем недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
На переконання суду, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсії в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії (тобто боргу позивача перед пенсійним органом) у відповідача немає.
До того ж станом на час апеляційного розгляду справи, позивачем не надано суду доказів про те, що ГУПФ вимагає від скаржника повернення надміру виплачених сум пенсії через встановлені вище обставини.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний