28 березня 2024 рокуСправа № 596/69/23 пров. № А/857/2965/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року (суддя Цвинтарна Т.М., с.Гусятин, повний текст складено 29 листопада 2023 року), -
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 27 грудня 2022 року №1117/20900/22 (далі - Постанова).
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що первинний розгляд справи був призначений на 06.12.2022, однак перенесений на 27.12.2022 за клопотанням представника позивача. Зазначає, що 27.12.2022 представник позивача повторно просив відкласти розгляд справи. Разом з тим, таке клопотання надійшло до Митниці лише 28.12.2022. Крім того, з цього клопотання також слідувало, що представник позивача допускає розгляд справи без його участі.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не додано до матеріалів справи належних доказів того, що ОСОБА_1 та його представник були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Також, представником відповідача в судовому засіданні не доведено та в матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази того, що: «Яким чином посадовій особі, яка складала протокол, без відібрання пояснень у ОСОБА_1 чи інших шести осіб, які перебували в автомобілі, «стало відомо» про те, що останній є власником незадекларованого товару».
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахування встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.10.2022, близько 14:51 год в зону митного контролю на в'їзд в Україну по смузі руху «Червоний коридор» пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Митниці заїхав транспортний засіб реєстраційний номер BO6604CT, VIN-код № НОМЕР_1 (далі - ТЗ), в якому гр. України ОСОБА_1 слідував, як водій з 6-ма пасажирами.
Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов'язкові для письмового декларування і товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України.
Для здійснення митного оформлення гр. України ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій заявив про наявність в нього особистих речей. Пасажири, що слідували з ним в транспортному засобі задекларували особисті речі. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 506», під час проведення митного огляду ТЗ (акт митного огляду від 31.10.2022 UA209040/2022/031623) у багажному відділенні автомобіля (без ознак приховування) було виявлено товар, не зазначений в деклараціях, а саме:
1) Ліхтар USB CHARGE, новий, артикул FA-008, в пластиковому кейсі, країна виробника Китай - 960 шт; 2) Лампа освітлювальна USB BALL BUBBLE, нова, модель 36W, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 200 шт; 3) Лампа освітлювальна Xinkeji SOLAR- POWERED CAMPING LAMP, нова, модель MF8050, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 50 шт; 4) Лампа освітлювальна Xinkeji SOLAR-POWERED CAMPING LAMP, нова, модель MF8080, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 50 шт; 5) Ліхтар MULTI-FUNCTIONAL GLARE FLASHLIGHT GX-8126, новий, артикул FA- 001, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 120 шт; 6) Лампа освітлювальна 20W Cob BRIGHT LIGHT WORKING LIGHT, нова, модель LL-812, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 180 шт; 7) Лампа освітлювальна HaiPing WORKING LAMP, нова, модель HP-1805, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 48 шт; 8) Ліхтар Kai Ning LED FLASHLIGHT, новий, модель KN-508, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 900 шт; 9) Лампа освітлювальна ROO EMERGENCY LIGHT, нова, модель JS-2858, в картонному упакуванні, країна виробника Китай -137 шт; 10) Лампа освітлювальна KDHJ LED RECHARGEABLE EMERGENCY LIGHT, нова, модель KD-713, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 151 шт; 11) Лампа освітлювальна KDHJ LED RECHARGEABLE EMERGENCY LIGHT, нова, модель KD-714, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 125 шт; 12) Лампа освітлювальна KDHJ LED RECHARGEABLE EMERGENCY LIGHT, нова, модель KD-715, в картонному упакуванні, країна виробника Китай - 60 шт. Кількість предметів правопорушення - 2981 шт.
Вказаний товар не був задекларований у жодній декларації, і як стало відомо, належав гр. України ОСОБА_1 ..
Про наявність зазначеного товару гр. ОСОБА_1 в процесі декларування не заявив та у митній декларації не вказав, тобто порушив статтю 257 Митного кодексу України (далі - МК), проте, визнав його своєю власністю. Товари, що не перевищували неоподатковану норму були пропущені на митну територію України.»
Як видно із копії акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 31.10.2022 (далі - Акт огляду), підрозділ, що здійснює митний огляд - UA209040/2022/031623, місце проведення огляду - пункту пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Митниці, у багажному відділенні ТЗ (без ознак приховування) було виявлено вищезгаданий товар, не зазначений в деклараціях. У графі протоколу 7 «Отримувач товару, відправник товару, власник товару» - вказано ОСОБА_1 (а.с.39,40).
Відповідно до копії контрольного талону серії ТНС номер 955290 під час проходження по «червоному коридору», у транспортному засобі НОМЕР_2 перебували сім осіб (а.с.42).
31.10.2022 державним інспектором УБК та ПМП Митниці Сіромським Б.С. складено стосовно ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил №1117/209000/22 за частиною другою статті 471 МК (далі - Протокол; а.с.43-47). У графі Протоколу «Пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності» ОСОБА_1 зазначив «Пояснення подам при розгляді справи. Зауважень та доповнень до протоколу не маю». Також, у Протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369, Львівська митниця 06.12.2022 о 09:00 год. Примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 31.10.2022, про що свідчить його підпис у вказаному Протоколі.
Як вбачається із копій митних декларацій ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 від 31.10.2022 для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, у графах 4 «Відомості про товари, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та/або оподаткуванню митними платежами, товари, переміщення яких через державний кордон України заборонено або здійснюється за дозвільними документами, що видаються органами виконавчої влади, та інші товари, що декларуються письмово за бажанням громадянина або на вимогу митного органу» зазначено лише - «особисті речі». (а.с.48-59).
Згідно висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (далі - СЛЕД) від 17.11.2022 № 142000-3301-0602 (далі - Висновок), загальна вартість вищевказаних предметів правопорушення, становить 974330,70 грн (а.с.78-84).
На підставі вищенаведеного, Митницею прийнято Постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною другою статті 471 МК та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цього товару, на суму 292299,21 грн (т. а.с.17-20).
У відповідності до статті 522 МК справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468,469, частинами першою - п'ятою статті 470, частинами першою і другою статті 471,статтями 474,475,477-480,частинами першою - п'ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються митними органами.
Від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (стаття 523 МК).
Відповідно до вимог статей 524-525 МК справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 526 МК справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (частина четверта статті 526 МК).
Як видно з матеріалів справи, про первинний розгляд справи (06.12.2022 о 09:00 год, позивач повідомлений Протоколом, про що свідчить його особистий підпис (т.1 а.с.47).
Листом від 23.12.2022 відповідачем на адвокатське звернення представника позивача ОСОБА_7 від 22.12.2022 скеровано йому сканованону копію сьомого аркуша Висновку та повідомлено, що розгляд справи про порушення митних правил призначений на 27.11.2022 о 10:00 год (т.1 а.с.118).
Адвокат Матвіяс А.Б. зазначає, що лист Митниці від 23.12.2022 ним отриманий 23.12.2022 о 14:56 год і в нього був лише один робочий день для підготовки до розгляду справи.
Разом з тим, 27.12.2022 представником позивача до відповідача скеровано клопотання про перенесення розгляду справи з посиланням на обмеженість часу для підготовки розгляду справи, адвокат просив: перенести розгляд справи про порушення митних правил, а у разі відмови у такому перенесенні провадження у справі закрити (т.1 а.с.119-120).
Таке клопотання надійшло до Митниці 27.12.2022 о 08:09 год, у базі даних Митниці зареєстроване 27.12.2022 о 15:34 год, а в управління боротьби з корупцією надіслане 27.12.2022 о 16:04 год (т.1 а.с.240) та фактично розглянуте 04.01.2023 (т.1 а.с.121).
З огляду на викладені обставини, апеляційний суд не приймає до уваги висновки суду першої інстанції щодо неналежного повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, оскільки у позивача починаючи з 31.10.2022 по 27.11.2022 було достатньо часу для підготовки до розгляду справи, як і у його представника упродовж з 04.12.2022 по 27.12.2022. Крім того, ознайомлення і вивчення однієї сторінки Висновку не потребує значного часу для оцінки та співставлення його з іншими матеріалами по справі про адміністративне правопорушення, з якими представник мав би бути ознайомлений ще до 22.12.2022.
Згідно із частиною другою статті 471 МК недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Відповідно до частини першої статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Стаття 489 МК встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною першою статті 531 МК України, встановлено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Згідно статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення (порушення митних правил) та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами, а також об'єктивного та повного встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.
Як передбачено пунктами 8, 9 частини першої статті 4 МК визначено, що декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.
Пункт 20 частини першої статті 4 МК встановлює, що митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Як вбачається із пункту 37 частини першої статті 4 МК перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України та/або митною територією України, зокрема: для змішаного (комбінованого) перевезення - особа, яка використовує (експлуатує) транспортний засіб, що безпосередньо приводить у рух або перевозить розміщені на ньому інші транспортні засоби як активний транспортний засіб; для морського чи повітряного перевезення за договором чартеру (фрахтування) судна - особа, яка укладає договір і видає авіаційну вантажну накладну (Air Waybill) або коносамент (Bill of Lading) з метою безпосереднього перевезення товарів.
Згідно частини першої статті 257 МК видно, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частин першої, шостої, восьмої статті 264 МК митна декларація реєструється та приймається митним органом у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Нормами статті 266 МК визначено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, застановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Згідно з нормами статті 366 МК «двоканальна система» це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.
Відповідно до частини першої статті 374 МК товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/ або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до ст. 197 МК України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Частиною восьмою статті 374 МК визначено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
Разом з цим, санкція частини другої статті 471 МК передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів.
Отже, розмір штрафу покладається в основу рішення суб'єкта владних повноважень, постанова носить обов'язковий характер, підлягає безумовному виконанню, є виконавчим документом та відповідно від встановлення митної вартості переміщуваних речей залежить розмір міри відповідальності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також розмір розмитнення товару.
В основу визначення розміру штрафних санкцій митний орган покликається на Висновок, відповідно до якого загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №1117/20900/22 становить 974330,70 грн.
Апеляційний суд вважає, що зазначений висновок є належним доказом з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 515 МК експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Згідно з нормами статті 516 МК визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.
Відповідно до частин другої, третьої статті 357 МК дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Частиною першою статті 511 МК визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого вищевказані незадекларовані товари, були тимчасово вилучені протоколом про порушення митних правил та передані на склад Митниці.
Апеляційний суд відхиляє доводи позивача та його представника позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 471 МК, оскільки наведеними вище доказами підтверджено, що ним було ввезено незадекларовані в митній декларації товари, які було тимчасово вилучено Протоколом, описано у Акті огляду, у пред'явлених позивачем до митного контролю митних деклараціях відсутня інформація щодо товарів, тимчасово вилучених Протоколом, в Акті огляду, Протоколі позивач жодних заперечень щодо виявлених товарів не висловлював, протягом усього часу відкритого провадження у справі про порушенням митних правил №1117/209000/22 жодних пояснень по справі не надавав.
Аналізуючи вищенаведене та надаючи оцінку фактичним обставинам справи, апеляційний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому Постанова є законною.
Приймаючи оскаржуване рішення суду, суд першої інстанції належно не дослідив матеріали справи, рішення суду побудоване виключно на доводах позивача.
Відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити.
Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 листопада 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
В. С. Затолочний