27 березня 2024 року справа № 580/932/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області від 05.01.2024 року №9323801228716 щодо відмови ОСОБА_1 у переході з 03.01.2024 на інший вид пенсії, а саме на пенсію державного службовця відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” №889-VIII;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перевести з 03.01.2024 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України “Про державну службу” №889-VІІІ, із зарахуванням до стажу державної служби період служби у Збройних Силах з 14.11.1977 по 14.11.1979 з урахуванням довідок про заробітну плату №11-18/01 від 02.01.2024 та №11-18/02 від 02.01.2024.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про перехід на пенсію державного службовця згідно із Законом №3723-XII, протиправно отримав відмову. Зазначено, що оскільки він має стаж на посаді державної служби більше 20 років, тому має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Наголошено, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII пов'язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним п. 10, 12 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII. Жодних додаткових умов для призначення такої пенсії у п. 10, 12 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII не встановлено. Крім того, в супереч вимогам Порядку №283 та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відповідачем до стажу державної служби протиправно не зараховано час проходження військової служби у Збройних Силах.
Відповідачами подано відзиви на позов, в яких просили у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Зазначено, що позивач з 08.11.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058, призначену зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ та п. 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Однак, станом на 01.05.2016 стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, у позивача становить 18 років 6 місяців 6 днів з необхідних 20 років.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у відповідності до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 народився 07.11.1959 року та станом на 03.01.2024 вік становив - 64 роки, 1 місяць, 28 днів.
ОСОБА_1 з 08.11.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначену зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
03 січня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
До заяви було додано ряд документів, а саме: заяву №32 від 03.01.2024 pоку, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №11-18/01, 11-18/02, трудову книжку.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №932380128716 від 05.01.2024 року позивачу було відмовлено у переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ становить 18 років 6 місяців 6 днів з необхідних 20 років.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
До 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України “Про державну службу” №3723-XII від 16.12.1993.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 , № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом установлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №932380128716 від 05.01.2024 року позивачу відмовлено у переході на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки станом на 01.05.2016 стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ становить 18 років 6 місяців 6 днів з необхідних 20 років.
Відповідно до індивідуального перерахунку стажу за формою РС-право, ОСОБА_1 в період з 27.09.1996 по 27.09.1998, 28.09.1998 по 17.07.2000, 18.07.2000 по 31.12.2003, 01.01.2004 по 31.01.2007, 01.02.2007 по 28.02.2007, 01.03.2007 по 14.10.2013, 15.10.2013 по 31.03.2015 (18 років 6 місяців 6 днів) перебував на посадах визначених ст. 25 Закону №3723-XII, що узгоджується з даними трудової книжки ОСОБА_1 .
Однак, згідно форми РС-право, ОСОБА_1 в період з 14.11.1977 по 14.11.1979 (2 роки 1 день) проходив строкову військову службу, що узгоджується з військовим квитком серії НОМЕР_2 та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.2024 №5/4.
Суд звернув увагу, що пенсійним органом проходження ОСОБА_1 строковоъ військовоъ служби зараховано лише до страхового стажу.
Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VІІІ обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 та додатку до нього (далі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку 283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба зараховується до стажу роботи незалежно від місця її проходження.
Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, з наведених положень слідує, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно матеріалів справи, позивач в період з 14.11.1977 по 14.11.1979 (2 роки 1 день) проходив службу в Збройних Силах Союзу ССР.
Вказане свідчить про те, що згідно п. 8 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII вказаний період має бути зарахований до стажу державної служби на підставі Порядку обчислення стажу державної служби №283.
З урахуванням викладеного суд, дійшов висновку, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у переведенні його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки з визначеним відповідачем стажу державної служби 18 років 6 місяців 6 днів та зарахування періоду 2 роки 1 день проходження строкової військової служби, в цілому становить більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що є достатньо згідно “Прикінцевих та перехідних положень” Закону № 889-VIII для призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають частковому відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05.01.2024 року №932380128716.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 військову службу за період з 14.11.1977 по 14.11.1979 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2024 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 600 (шістсот) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР