25 березня 2024 року справа № 580/1501/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення комісії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради з питань встановлення громадянам пільгових статусів оформлене протоколом №2 від 11.01.2024 в частині відмови позивачу у становленні статусу члена сім'ї померлого ветерана війни;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради встановити позивачу статус члена сім'ї померлого ветерана війни та видати відповідне посвідчення встановленого зразка.
Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно її померлий чоловік мав статус особи ветерана війни - інваліда війни ІІ групи, тому вважає, що на неї поширюється вимоги статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, як на дружину померлого ветерана війни.
У відзиві на адміністративний позов відповідач просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що позивач не належить до категорії осіб, визначених п. 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тому вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який зареєстровано 09.07.1989, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 09.07.1989.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Департаментом соціальної політики Черкаської міської ради 19.12.2013 ОСОБА_2 визнаний особою з інвалідністю 2 групи і мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Інвалідність встановлено через захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (Афганістан), що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №348168 від 18.12.2013.
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2524 від 18.10.2013, вогнепальні поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 28.09.2023.
Позивач звернулась до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою про надання їй статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі відповідного посвідчення. До заяви було додано: копію паспорта та картки платника податків; копію витягу з реєстру територіальної громади; копію свідоцтва про смерть; копію свідоцтва про шлюб; копію витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв м. Київ від 18.10.2013 року №2524; копію довідки до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №348168; копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серія НОМЕР_2 .
За результатами розгляду вищенаведеної заяви на засіданні комісії з питань встановлення громадянам пільгових статусів прийнято рішення, яке оформлено протоколом №2 від 11.01.2024, відмовлено у встановленні позивачу, як дружині померлого ветерана війни згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом встановлено, що правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).
Пунктом 2 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» передбачено, що чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
Поширення чинності Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» на членів сім'ї загиблої особи є похідним від приналежності такої особи до ветеранів війни.
Відповідно до статті 4 цього Закону у редакції 1993 року - ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно з частинами 1 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у редакції 1993 року - до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №20-РП/04 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи бойових діях на території інших держав. Розділ 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасників бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці, які безпосередньо як у воєнний, так і в мирний час виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що для встановлення позивачу статусу дружини померлого «Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни» наявність наступних обставин:
- наявність у померлого чоловіка статусу, зокрема, інвалід війни;
- визнання померлого чоловіка за життя інвалідом від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин пов'язаних з проходження військової служби чи участі у бойових діях, які не одружилися вдруге.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.07.2022 у справі № 520/2798/19.
Як встановлено судом із матеріалів справи, ОСОБА_2 отримав поранення при виконанні обов'язків військової служби, що підтверджується копією витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №2524 від 18.10.2013.
Вказаний протокол не скасований та є дійсним. Померлий мав право на пільги та переваги, встановлені законодавством для інвалідів війни, а в подальшому, йому видано посвідчення інваліда війни, згідно з яким він є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Вказане посвідчення не скасовано, ОСОБА_2 відповідного статусу не позбавлено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на дружину померлого, інваліда ІІ групи, ОСОБА_2 , який за життя користувався пільгами, встановленими для ветерана війни - інваліда війни - ОСОБА_1 поширюється пункт 2 статті10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому комісія протиправно прийняла рішення про відмову позивачу у встановленні статусу члена сім'ї померлого ветерана війни.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Судом на підставі матеріалів справи позивача встановлено, що для встановлення позивачеві статусу члена сім'ї загиблого та надання відповідного посвідчення наявні всі підстави, виконані всі умови, визначені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Останній день строку вирішення спору припадав на 20.03.2024, однак враховуючи тимчасову непрацездатність головуючого судді у справі у період з 18.03.2024 по 22.03.2024, рішення суду прийнято на наступний за вказаною датою робочий день 25.03.2023 на підставі ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України згідно вимог якої, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради з питань встановлення громадянам пільгових статусів, яке оформлено протоколом №2 від 11.01.2024, в частині відмови у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати комісію Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради з питань встановлення громадянам пільгових статусів (18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307, код ЄДРПОУ 37853109) встановити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та видати відповідне посвідчення - посвідчення члена сім'ї загиблого.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 307, код ЄДРПОУ 37853109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яку може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО