26 березня 2024 року м. Київ № 320/18113/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України та Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання права за позивачем та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України та Київського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати протокол № 35 від 24.11.2021 Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих в частині питання надання жилої площі для постійного проживання полковнику запасу ОСОБА_1 , шляхом виключення зі складу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
визнати право ОСОБА_1 на виключення з числа службового житла - трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
зобов'язати Київське квартирно-експлуатаційне управління подати до відповідної міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що Об'єднаною житловою комісією Генерального штабу Збройних сил України прийнято рішення про відмову у наданні жилої площі для постійного проживання позивачу, шляхом виключення зі складу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , при цьому, позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки відповідач приймаючи спірне рішення, посилається на абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції чинній на дату розгляду. Змінена редакція ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на переконання позивача, не може бути підставою для відмови за результатами розгляду питання щодо виключення житла з числа службових, оскільки нова редакція ст. 12 вказаного Закону застосовується до прав та обов'язків, що виникли після моменту набрання ним чинності. Тож, внаслідок бездіяльності відповідачів, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки позивач перебуває на квартирному обліку з 11.04.2001 та у списках осіб на першочергове отримання житла як ветеран війни - учасник бойових дій, а отже, має право на забезпечення житлом, зокрема право на виключення житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
18.08.2023 Київським квартирно-експлуатаційного управлінням до суду подано відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголошує на тому, що для виключення квартири зі складу службових відсутні законні підсатви, адже позивач під час проходження служби у 1993 році вже отримав в м. Бердичеві трикімнатну квартиру, яку було приватизовано та відчуджено. Водночас, під час прийняття рішення за зверненням позивача, відповідач правильно застосував положення ст. 12 Закону, зокрема, і в оскаржуваному протоколі. Також, зауважено на тому, що сам по собі факт проживання у службовому приміщенні особою, що користується пільгами, передбаченими ст. 125 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) та не може бути з нього виселена, не є підставою для виключення житла з числа службових.
Також, 13.09.2023 до суду від Генерального штабу Збройних Сил України надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому зазначено про те, що зазначену в позовній заяві вимогу зобов'язального характеру, щодо скасування протоколу № 35 засідання Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих від 24.11.2021 може бути здійснено тільки безпосередньо Об'єднаною житловою комісією Генерального штабу Збройних Сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих, яка приймала рішення. Водночас, жодних протиправних дій (бездіяльності) по відношенню до позивача Генеральним штабом Збройних Сил України не вчинялось, позовних вимог до Генерального штабу Збройних Сил України не заявлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Так, обґрунтовуючи позовні вимог, позивач зазначає, що проходив військову службу з 1973 року і календарна вислуга років складає 37 років.
На квартирному обліку військовослужбовців Збройних сил України, які потребують поліпшення житлових умов, позивач, як він вказує, перебуває з 11.04.2001 з правом першочергового забезпечення житлом, як учасник бойових дій.
На підставі розпорядження Солом'янської районної державної адміністрації у м. Києві від 15.06.2010 № 565 та ордеру № 011603, він отримав окрему трикімнатну службову квартиру АДРЕСА_2 на склад сім'ї 5 осіб (сам позивач, дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 , донька - ОСОБА_4 ), зі збереженням відповідного права перебування на квартирному обліку.
Позивач вказує, що йому надано право безоплатно отримати у власність займану ним квартиру незалежно від розміру загальної площі.
20.02.2017 позивачем було направлено на адресу Житлової комісії Генерального штабу Збройних сил України рапорт про надання йому житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , для постійного проживання, шляхом виключення зазначеної квартири із складу службових з подальшим зняттям з квартирного обліку.
Так і не отримавши відповіді щодо результатів розгляду вказаного рапорту, позивачем подано позов до адміністративного про визнання бездіяльності житлової комісії Генерального штабу Збройних сил України протиправними.
Вже після відкриття провадження у справі № 826/9739/17, представником житлової комісії Генерального штабу Збройних сил України позивачу було надано копію листа від 23.02.2017 № 95-жк разом з копією витягу з протоколу № 25 засідання житлової комісії Генерального штабу Збройних сил України від 27.07.2017. З протоколу № 25 засідання комісії Генерального штабу Збройних сил України від 27.07.2017 вбачається, що за результатами засідання постановлено повторно поінформувати ОСОБА_1 про необхідність представлення у житлову комісію документів, які стосуються членів сім'ї, для визначення відповідності займаного житла нормам законодавства органом, який уповноважений приймати рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання, а саме Київським квартирно-експлуатаційним управлінням за погодженням житлової комісії гарнізону м. Київ.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 826/9739/17 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2018 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії закрито.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 760/20812/19 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України щодо не розгляду по суті питання про виключення зі складу службової квартири АДРЕСА_1 та передачі її для постійного проживання ОСОБА_1 . В іншій частині вимог відмовлено.
Після набрання рішенням Солом'янського районного суду м. Києва у справі № 760/20812/19 законної сили, Об'єднаною житловою комісією Генерального штабу Збройних сил України та військових частин, безпосередньо йому підпорядкованих здійснено розгляд листа Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо цивільної справи № 760/20812/19.
Відповідно до витягу з протоколу засідання № 35 від 24.11.2021 Об'єднаною житловою комісією Генерального штабу Збройних сил України було прийнято рішення про відмову у наданні жилої площі для постійного проживання полковнику запасу ОСОБА_1 , шляхом виключення зі складу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Позивач вважає, що вказане рішення Об'єднаної житлової комісії Генерального штабу Збройних сил України є протиправним, оскільки прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
У межах розгляду даного спору не є спірним, що на підставі розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 15.06.2010 № 565 та ордеру № 011603, позивач отримав трьохкімнатну службову квартиру АДРЕСА_2 .
З метою отримання зазначеної квартири для постійного проживання, шляхом виключення її зі складу службових, позивач звернувся до Житлової комісії Генерального штабу Збройних сил України із заявою, проте отримав рішення про відмову.
Позивач стверджує, що враховуючи що він перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Збройних сил України, має вислугу років понад 20 календарних років (37 календарних років) та є ветераном війни - учасником бойових дій, а квартира, в якій він проживає разом з сім'єю за адресою АДРЕСА_3 , відповідає нормам законодавства встановленим для м. Києва - підстави для відмови у задоволенні його заяви (рапорту) відсутні, при цьому, не існує жодних законодавчих обмежень щодо оформлення позитивного висновку за результатами розгляду його заяви (рапорту) стосовно надання вказаної квартири для постійного проживання, саме шляхом виключення її зі складу службових.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 43 ЖК України встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У силу норм ст. 1І Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, станом на час отримання позивачем ордеру на службову квартиру), держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог встановлених Житловим кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
03.08.2006 Кабінетом Міністрів України видано постанову № 1081 "Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями", відповідно до якої, військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства. З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством, наказом Міноборони № 737 від 30.11.2011 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Відповідно до пункту 3.5 Інструкції для включення (виключення) квартир до (із) числа службових на підставі наказу начальника гарнізону про визначення кількості службових жилих приміщень та жилих приміщень для постійного проживання в гарнізоні начальником гарнізону за погодженням з квартирно-експлуатаційними відділами чи квартирно-експлуатаційними частинами району (далі - КЕВ (КЕЧ) направляються листи до сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад (відповідних державних адміністрацій) про включення (виключення) квартири до (із) числа службових. До листа щодо виключення квартир із числа службових обов'язково додається відповідний протокол засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України.
Для виключення квартири з числа службових військовослужбовець чи особа, звільнена у запас (відставку), подає начальнику КЕВ (КЕЧ) району рапорт (заяву), підписаний (підписану) всіма повнолітніми членами сім'ї.
Обов'язковою умовою для виключення квартир з числа службових є перебування військовослужбовців і осіб, звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в ЗС України і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім'ї військовослужбовця з квартирного обліку.
Підготовка документів для розгляду на Комісії з контролю за розподілом жилого приміщення у гарнізонах Збройних Сил України питання виключення квартири з числа службових та надання її військовослужбовцю для постійного проживання здійснюється відповідно до вимог розділу IV цієї Інструкції.
Питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України слід розглядати за такими критеріями:
- для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 календарних років, а для осіб, звільнених у запас або відставку, які звільнені з військової служби за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі - незалежно від вислуги років;
- для сімей померлих (загиблих) військовослужбовців, сімей, які мають у своєму складі інвалідів та тяжкохворих.
Тож, з наведеного слідує, що обов'язковими умовами для виключення квартир з числа службових, є перебування військовослужбовців і осіб звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в ЗС України, вислуга на військовій службі не менше 20 років і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім'ї військовослужбовця з квартирного обліку.
Положеннями пункту 4.1. розділу IV Інструкції передбачено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10), або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11)).
Жиле приміщення надається військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у цьому населеному пункті, але не більше 13,65 квадратних метра жилої площі на одну особу, при цьому враховується жила площа у квартирі (будинку), яка знаходиться у приватній власності військовослужбовця або членів його сім'ї, якщо ними не використані житлові чеки.
Пунктом 4.4 Інструкції передбачено наступний порядок забезпечення військовослужбовців житловим приміщенням.
Військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.
Список розподілу жилої площі для постійного проживання (Список розподілу постійного житла) розробляється КЕВ (КЕЧ) району відповідно до загальної та пільгових черг гарнізону. У гарнізоні міста Києва Список розподілу постійного жилого приміщення розробляється Київським квартирно-експлуатаційним управлінням.
Після прийняття рішення гарнізонною житловою комісією щодо розподілу житла для постійного проживання Список розподілу постійного житла направляється КЕВ (КЕЧ) району разом з копією завіреного у встановленому порядку відповідного протоколу засідання гарнізонної житлової комісії до Служби правопорядку для перевірки.
Разом зі Списком розподілу постійного жилого приміщення надаються перші примірники облікових справ, списки військовослужбовців, яких прийнято на облік у гарнізоні, списки осіб, які користуються правом першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, копії наказів начальника гарнізону, виданих у порядку, визначеному в пункті 1.8 розділу І цієї Інструкції, копії рішень заступника Міністра оборони України, копії протоколів засідань житлової комісії гарнізону. Строк перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів. Про результати перевірки письмово повідомляється начальник гарнізону та КЕВ (КЕЧ) району.
Після проведення перевірки та за відсутності зауважень Служби правопорядку Список розподілу постійного житла затверджується начальником гарнізону.
Після затвердження (погодження) Список розподілу постійного житла разом з першими примірниками облікових справ (додаток 7) подається керівником КЕВ (КЕЧ) району на перевірку до ГКЕУ ЗС України.
У разі непогодження ГКЕУ ЗС України пропозицій про надання військовослужбовцю постійного жилого приміщення начальник КЕВ (КЕЧ) району після отримання письмового повідомлення про відмову від ГКЕУ ЗС України повинен переглянути пропозиції та надати іншу кандидатуру для затвердження її у встановленому порядку або письмове обґрунтування попереднього рішення.
Після перевірки ГКЕУ ЗС України Список розподілу постійного житла розглядається Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України. Список розподілу постійного жилого приміщення в гарнізоні міста Києва перед розглядом Комісією з контролю за розподілом жилого приміщення в гарнізонах ЗС України перевіряється юридичною службою МО України на відповідність вимогам законодавства.
Рішення (пропозиції) Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України є остаточними для розгляду керівником квартирно-експлуатаційного органу, головою гарнізонної житлової комісії та начальником гарнізону.
Список розподілу постійного житла, погоджений Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України, повертається ГКЕУ ЗС України разом із завіреною копією протоколу засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України до гарнізону.
Пункт 4.5 Інструкції передбачає, що КЕВ (КЕЧ) району подає затверджений начальником гарнізону витяг зі Списку розподілу постійного житла у гарнізоні, погоджений протоколом засідання Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України (додаток 21), разом з документами, що знаходяться в облікових справах (додаток 7), до виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районної державної адміністрації для видачі ордера, а в закритому військовому містечку КЕВ (КЕЧ) району видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Судом досліджено, що під час проходження військової служби в гарнізоні м. Києва, позивач отримав в м. Києві службову трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 на склад сім'ї з п'яти осіб (він, дружина (яка використала 12,87 кв.м жилої площі приватизації), син, син, донька (яка використала 12,87 кв.м жилої площі приватизації), яку на теперішній час бажає отримати, як постійне житло, шляхом виключення вищевказаної квартири із складу службової.
Згідно з витягом з протоколу № 26 засідання житлової комісії гарнізону міста Київ від 03.11.2017 на теперішній час полковник запасу ОСОБА_1 має право на отримання жилого приміщення в межах норми, а саме 54,6 кв.м - 25,74 кв.м. (враховується жила площа, яку дружина та дочка отримали від держави безоплатно, приватизували та продали) = 28,86 кв. м. Це та максимальна площа, яку відповідно до вимог законодавства має право отримувати сім'я ОСОБА_1 на склад сім'ї 4 особи. Також, якщо враховувати отримання його сім'єю двох трикімнатних квартир і його сина, то сім'я ОСОБА_1 отримала від Міністерства оборони України 6 кімнат жилою площею 107,2 кв.м, при нормі 68,25 кв.м. та не більше однієї кімнати на одного члена сім'ї. При цьому позивач, син та дружина двічі від МО України отримували жилу площу ( АДРЕСА_4 ).
Норми вимог абз. 4 статті 48 ЖК України і абз. 3 п. 4.3 наказу № 737 (жиле приміщення може бути надане з перевищенням норми жилої площі) можливо застосувати до громадян у разі, якщо ними виконанні норми ч. 2 ст. 48 ЖК України (при здачі ними трикімнатної квартири в м. Бердичів МО України) Так, як не можливо виконати норми абз. 4 без виконання норм абз. 1 та 2 цієї статті.
Водночас, на переконання суду, в межах спірних правовідносин, підлягає врахуванню те, що згідно з ч. 1 ст. 12 Закону, в редакції від 01.08.2021 (діючої на момент прийняття оскаржуваного протоколу № 35 від 24.11.2021) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, не є спірним те, що полковник ОСОБА_1 має право на отримання жилого приміщення в межах норми (13,65 кв. м на одну особу), а саме 13,65 * 4 = 54,6 кв. м - 25,74 кв. м (враховується жила площа, яку дружина та дочка ОСОБА_5 отримали від держави безоплатно, приватизували та відчужили (продали) іншій фізичній особі) = 28,86 кв. м. Це та максимальна площа, яку відповідно до вимог законодавства має право отримувати сім'я позивача на склад сім'ї 4 (чотири) особи. Також, якщо врахувати отримання його сім'єю двох трикімнатних квартир і його сина ОСОБА_6 - 1985 р.н., то сім'я ОСОБА_1 отримала від Міністерства оборони України 6 (щість) кімнат жилою площею 107,2 кв. м, при нормі 68,25 кв. м та не більше однієї кімнати на одного члена сім'ї. При цьому позивач, син - 1982 р.н., дружина (за якою залишилась трьохкімнатна квартира в АДРЕСА_4 ) - двічі від Міністерства оборони України отримувала жилу площу ( АДРЕСА_4 ).
Норми абз. 4 ст. 48 ЖК України і абз. 3 п. 4.3 Інструкції (жиле приміщення може бути надане з перевищенням норми жилої площі) можливо застосувати до громадян у разі, якщо ними виконані норми частини 2 ст. 48 ЖК України (при здачі ними трикімнатної квартири в АДРЕСА_5 ). Водночас, ОСОБА_1 вже отримував один раз за рахунок держави (Міністерства оборони України) житло, а саме квартиру у м. Бердичеві, правом на приватизацію та подальший продаж якої скористалися члени його сім'ї, а отже, для виключення квартири ОСОБА_1 із складу службових відсутні підстави.
Таким чином, суд вважає, що житлова комісія відмовила у наданні жилої площі позивачу, шляхом виключення спірної квартири з числа службової правомірно та обґрунтовано, при цьому, під час прийняття рішення було правильно застосовано положення ст. 12 Закону, зокрема, і в оспорюваному протоколі № 35 (надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла).
Відповідно до абз. 2 п. 1.3 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МО України № 737, забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби.
Поряд з цим, сам по собі факт проживання у службовому приміщенні особи, яка користується пільгами ст. 125 ЖК України та не може бути з нього виселена, не є підставою для виключення жилого приміщення з числа службових.
Враховуючи дискреційні повноваження, 24.11.2021 Об'єднаною житловою комісією Генерального штабу Збройних Сил України було розглянуто та прийнято одноголосне рішення не виключати із складу службових житлових приміщень спірну квартиру АДРЕСА_6 з метою надання її у постійне користування полковнику запасу ОСОБА_1 , що узгоджується з приписами законодавства та відповідає встановленій процедурі.
За сукупності зазначених обставин та норм законодавства, на переконання суду, для виключення квартири АДРЕСА_6 та надання її для постійного проживання, законні підстави відсутні, а тому, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У частині позовної вимоги про зобов'язання Київське квартирно-експлуатаційне управління подати до відповідної міської ради клопотання, разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання ОСОБА_1 спірної трикімнатної квартири, суд зазначає про те, що для виключення житла із складу службового і прийняття рішення про надання його для постійного проживання, житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) розглядає документи облікової справи військовослужбовця. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. У даних правовідносинах, Об'єднаною житловою комісією Генерального штабу Збройних Сил України в протоколі № 35 від 24.11.2021 прийнято рішення відмовити позивачу у наданні жилої площі для постійного проживання, шляхом виключення зі складу службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , тому здійснити визначену процедуру виключення житла з числа службового визначену пунктами 3-7 розділу 7 Інструкції №380 неможливо, а отже, і відсутні підстави для подання до відповідної міської ради клопотання про виключення з числа службового спірної трикімнатної квартири, яка надавалась ОСОБА_1 . Позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
Разом з тим, вимоги про визнання права ОСОБА_1 на безоплатне отримання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 для постійного проживання незалежно від розміру загальної площі, також не підлягають задоволенню, оскільки не підпадають під компетенцію адміністративного суду в частині встановлення права, та є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів. Як досліджено вище, законом передбачений спеціальний порядок вирішення питання про виключення квартири зі складу службових.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати рішення, яке належить до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У свою чергу, спори з приводу захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів, що виникають із житлових відносин, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.
У частині посилань позивача на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 16.03.2021 у справі № 760/20812/19 суд зазначає, що останнім не встановлено права позивача на виключення з числа службових спірного житла, натомість, визнано протиправною бездіяльність Житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України щодо не розгляду по суті питання про виключення зі складу службової квартири, після виконання якого, було прийнято рішення, що власне і є предметом розгляду даного спору.
Також, на спірні правовідносини не впливає і постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 у справі № 826/9739/17, позаяк, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлової комісії Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії було закрито.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України та Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання права за позивачем та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.