Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
29 березня 2024 року Справа №200/1715/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості з пенсійних виплат у сумі 822034,55 грн, суд -
26 березня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості з пенсійних виплат у сумі 822034,55 грн.
Разом із позовною заявою позивачем до суду надана заява про відстрочення сплати судового збору, яка обгрунтована тим, що позивач на протязі п'яти років не отримував пенсію в належному розмірі, а розмір заборгованості виріс за великий період часу, то позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір у відповідному розмірі. Як доказ, надає до суду довідку про доходи.
Згідно частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою, суд прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам статтям 160,161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позовна заява таким вимогам не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
За приписами пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Разом з цим, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивач має надати до суду квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі - 6576, 28 грн (8220.35 0,8).
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 за 2023 рік вбачається загальна сума доходу - 170255.11 грн.
Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розглянувши клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У постанові від 14 березня 2024 року у справі № 215/2025/22 Верховний Суд зазначив, що наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов'язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов, визначених Законом.
Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, слід ураховувати майновий стан сторони, що є оціночним поняттям і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була виснувана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі №9901/166/19.
Виходячи з системного аналізу викладеного, і процесуальний закон, і Закон №3674-VI, пов'язують можливість відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору із сукупністю підстав, одна з яких є обов'язковою це майновий стан позивача.
Судовий збір, що підлягає сплаті за подання адміністративного позову складає 3.86% (6576,28 грн /170255,11 грн х 100 %) від річного доходу позивача, що є меншим за 5 %.
При цьому, саме по собі звернення до суду за захистом соціальних прав не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, а може бути застосовано судом виключно із урахуванням майнового стану позивача, який не дозволяє позивачу сплатити судовий збір.
Ураховуючи вкладене, суд дійшов висновку, що клопотання позивача не містить належного обґрунтування щодо скрутного майнового стану позивача.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення заборгованості з пенсійних виплат у сумі 822034,55 грн - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду: оригінал документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна