Єдиний унікальний номер справи: 766/3149/24
Головуючий у першій інстанції Валігурська Л.В.
Номер провадження: 33/819/62/24 Доповідач Кутурланова О.В.
Категорія: ч.3 ст. 172-20 КУпАП
29 березня 2024 року м.Херсон
головуючий - суддя Кутурланова О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Добрової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончаров Василь Іванович, на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , матроса навідника військової частини НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до постанови суду, матрос ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, 28.02.2024 року близько 14:35 години, знаходячись на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, як поява військовослужбовця на території військової частини та виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби в нетверезому стані, вчинене в умовах особливого періоду.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончаров В.І., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на численні порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2024 року та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що:
- ОСОБА_1 не було відомо про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ОДХ №99 від 29.02.2024 року;
- ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення в судовому засіданні не визнавав, оскільки судове засідання не проводилося і адміністративного правопорушення він не вчинював;
- з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ніхто не знайомив і копії протоколу ніхто не вручав;
- висновок щодо результатів медичного огляду від 28.02.2024 року, складений не 28.02.2024 року, а 29.02.2024 року, тому не може бути прийнятий в якості належного доказу правопорушення;
- письмові пояснення свідків від 29.02.2024 року, які зазначали про виявлення 28.02.2024 року ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не вказано звідки був запах алкоголю - від ОСОБА_1 чи від когось із свідків ;
- свідками у протоколі зазначено військовослужбовців, які перебувають у прямому підпорядкуванні особи, яка склала протокол, тому є сумніви щодо неупередженості цих осіб.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Гончаров В.І. не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомленні належним чином, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи не заявляли, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши наведені в апеляційній скарзі численні доводи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2024 року відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Так, за ч.1 ст.172-20 КУпАП відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, з подальшими змінами, введено воєнний стан в Україні.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваний за мобілізацією 21.09.2023 року та з 31.10.2023 року проходить військову службу на посаді навідника 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 (а.с.18), а отже є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2024 року серії ОДХ № 99, матрос ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 , 28.02.2024 року близько 14:35 годин, знаходячись на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов'язків, в умовах особливого періоду, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Матрос ОСОБА_1 був виявлений у стані алкогольного сп'яніння старшим механіком-водієм військової частини НОМЕР_2 молодшим сержантом ОСОБА_2 , який направив ОСОБА_1 до КНП «ХОЗ з НПД» ХОР для медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння (а.с.5-8). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про місце розгляду адміністративної справи.
Зазначений протокол було складено у присутності ОСОБА_1 старшим офіцером відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ВСП в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, отримав його копію, про що свідчить його особистий підпис, а також надав пояснення, а саме те, що він вживав 300 грамів горілки. Заперечення ОСОБА_1 щодо перебування у стані алкогольного сп'яніння у протоколі відсутні.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, тому суд обґрунтовано визнав викладені у ньому відомості належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 266-1 КупАП визначено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно висновку КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.02.2024 року ОСОБА_1 28.02.2024 року о 17:00 годині перебував у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд було здійснено в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що відповідає вимогам ч.6 ст.266-1 КУпАП (а.с.9).
29.02.2024 року ОСОБА_1 надав окремі пояснення, у яких зазначено, що 28.02.2024 року близько 12:00 години він вжив 300 грам горілки. Дані пояснення підписані особисто (а.с.10).
Із наявних в матеріалах справи пояснень від 29.02.2024 року старшого матроса ОСОБА_3 та молодшого сержанта ОСОБА_2 вбачається, що 28.02.2024 року під час проведення перевірки особового складу вони відчули різкий запах алкоголю від матроса ОСОБА_1 , про що відразу доповіли старшому лейтенанту ОСОБА_4 (а.с.11,12).
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_5 суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252КУпАП та постановив судове рішення, яке відповідає вимогам ст. ст.245,280,283 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять обставини перебування ОСОБА_1 в умовах особливого періоду (військового стану) 28.02.2024 року в стані алкогольного сп'яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Наведений висновок доводами апеляційної скарги не спростований.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).
Так, твердження в апеляційній скарзі про те, що розгляд справи у першій інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 не може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки з наявних у справі доказів вбачається обізнаність ОСОБА_1 щодо складеного відносно нього протоколу та місця розгляду адміністративної справи. Крім того, апелянтом особисто зазначено, що ОСОБА_1 01.03.2024 року доставлено до приміщення суду для прийняття участі у розгляді справи.
При цьому, під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд надав як ОСОБА_1 так і його захиснику адвокату Гончарову В.І. можливість реалізувати права, передбаченіст. 268 КУпАП, а саме надавати пояснення, заявляти клопотання, подавати докази на підтвердження невинуватості, які ретельно вивчались та досліджувались судом.
Не приймаються до уваги і доводи апеляційної скарги щодо необізнаності ОСОБА_1 про складення відносно нього протоколу серії ОДХ №99 від 29.02.2024 року, оскільки з зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений 29.02.2024 року, того ж дня отримав його копію та залишив в ньому свої пояснення стосовно вчинення правопорушення (вжив 300 грамів горілки), про що свідчать його особисті підписи в протоколі. Будь-яких зауважень стосовно правомірності складення протоколу ОСОБА_1 в протоколі не зазначено.
Посилання апелянта на виникнення сумнівів щодо неупередженості осіб під час складання протоколу також слід вважати безпідставними, оскільки зазначені в протоколі свідки - старший механік-водій 1 відділення морської піхоти 3 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 молодший сержант ОСОБА_2 та старший механік-водій 1 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_2 старший матрос ОСОБА_3 не перебувають у прямому підпорядкуванні особи, яка складала протокол - старшого офіцера відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ВСП в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначені в протоколі свідки проходять службу у військовій частині НОМЕР_2 , а майор ОСОБА_6 проходить військову службу у ВСП в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, апелянтом не доведено, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №515 від 10.10.2016 року (далі Інструкція №515).
Безпідставними слід вважати твердження апелянта про те, що висновок щодо результатів медичного огляду не може бути прийнятим в якості належного доказу правопорушення оскільки складений 29.02.2024 року, а не 28.02.2024 року в день вчинення правопорушення. Так, наявний в матеріалах справи висновок КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції містить дату складання 28.02.2024 року, а не 29.02.2024 року як зазначає захисник апелянта.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що твердження апелянта та його захисника щодо невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гончаров Василь Іванович, залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 01 березня 2024 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду О.В. Кутурланова