Єдиний унікальний номер справи: 766/7974/23
Головуючий в суді І інстанції Майдан С.І. Провадження № 33/819/63/24 Доповідач Кутурланова О.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
29 березня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя Кутурланова О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Добрової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Старюк Віталій Анатолійович, на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не встановлений, громадянина України, офіційно не працевлаштований, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 10.09.2023 року близько 14:45 години в м. Херсоні по вул. 49 Херсонської гвардійської дивізії, 13, керував транспортним засобом Г-24 д.р.н. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у визначеному законом порядку в медичному закладі, висновок лікаря № 1140 від 22.09.2023 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Старюк В.А., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на численні порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 лютого 2024 року та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що:
- як свідчить відеозапис, під час зупинки працівниками поліції не було зазначено останніми підстав зупинки водія;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№141809 від 30.09.2023 року є недопустимим доказом з підстав незрозумілості дати обставин події, а саме висновку відеозапису та рапорту працівника поліції. Згідно відеозапису водія ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції 10.09.2023 року, медичний висновок №1140 від 10.09.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, складено 22.09.2023 року, а протокол взагалі складено 30.09.2023 року не особою, яка зупиняла транспортний засіб, а іншою, тобто з порушенням ст.254 КУпАП;
- під час зупинення автомобіля водій ОСОБА_1 не був обізнаний про свої права щодо надання юридичної допомоги, тому не міг скористатися такою допомогою;
- під час процедури проходження медичного огляду на стан сп'яніння у ОСОБА_1 не спостерігалося будь-яких ознак сп'яніння, що підтверджується актом огляду від 10.09.2023 року. Тобто медичний висновок лікаря є сумнівним.
Крім того, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Старюк В.А., звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на оскарження постанови суду, в обґрунтування якої зазначив, що останнє судове засідання, яке мало бути 09.02.2024 року в режимі відеоконференції, не відбулося, і про винесення постанови не було нічого відомо до моменту направлення її на електрону пошту. Постанова в реєстрі судових рішень оприлюднена 11.03.2024 року, того ж дня вона отримана по електронній пошті.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Аналізуючи доводи щодо поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими.
Так, згідно наданих матеріалів судовий розгляд 09.02.2024 року проведено без участі особи, яка притягується до відповідальності, та без участі його захисника.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, постанова від 09.02.2024 року доставлена на електронну адресу адвоката Старюка В.І. 11 березня 2024 року.
Таким чином, твердження адвоката Старюка В.І. про те, що він з поважних причин не міг в установлений законом строк оскаржити постанову свідчить про наявність об'єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
З огляду на зазначене, з метою забезпечення доступу до правосуддя, справедливого та об'єктивного розгляду справи, вважаю, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Старюк В.І. не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомленні належним чином, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи не заявляли, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали, відео матеріали та дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що його вина повністю підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.09.2023 року серії ААД № 141809, 10.09.2022 року о 14 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 , рухаючись по вул. 49 Херсонської гвардійської дивізії 22-а, в м. Херсоні, керував транспортним засобом Г-24, д.р.н. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9(а)Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком №1140 від 10.03.2023 року. До протоколу додаються рапорт, висновок лікаря №1140.
ОСОБА_1 зазначив, що пояснення по суті порушення надасть в суді.
Згідно протоколу ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться за викликом у Херсонському міському суді Херсонської області.
Вказаний протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Будь-яких заперечень чи зауважень ОСОБА_1 стосовно відомостей, зазначених в протоколі, даний протокол не містить.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, тому суд обґрунтовано визнав викладені у ньому відомості належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- відео-файлом з нагрудного відео-реєстратора поліцейських;
- висновком № 1140 від 10.09.2023 року, складеного 22.09.2023 року КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР, відповідно до якого ОСОБА_1 10.09.2023 року під час огляду о 15:00 годині перебував у стані наркотичного сп'яніння;
- рапортом інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП ст. сержанта ОСОБА_2 від 30.09.2023 року.
Вказані докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції, та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумнівів у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.
З огляду на викладене, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251,252КУпАП та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст.245,280,283 КУпАП.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що під час зупинення автомобіля поліцейськими не зазначено про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, що було б підставою для проведення медичного огляду, як не було зазначено про такі ознаки і у самому акті медичного огляду від 10.09.2024 року, є безпідставними.
Так, проходження особою, що керує транспортним засобом, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначено п. 2.5. Правил дорожнього руху. Обов'язок такої особи на вимогу поліцейського пройти вказаний огляд є безумовним, і жодним чином не пов'язане із наявністю або відсутністю будь-яких зовнішніх ознак у водія.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що під час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції не було зазначено останніми підстав зупинки водія, спростовуються наявними у матеріалах справи відеозаписами, де зафіксовано як водія ОСОБА_1 10.09.2023 року о 14:45 годині було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР України, оскільки останній не був пристебнутий паском безпеки, що водієм не заперечувалось. При цьому він зазначив, що їхав зі швидкістю 40 км/год, тому і не пристебнувся.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог ст.254 КУпАП, тобто майже через 20 днів після вчинення правопорушення, є безпідставними з огляду на наступне.
Приписами ст.254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із матеріалів справи , складення протоколу у даному випадку слідувало за отриманням висновку щодо результатів медичного огляду від 10.09.2023 року про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, оскільки лише після цього можна встановити підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення вимог п 2.9. а ПДР.
Законодавцем передбачена необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і ці приписи закону поліцейським були дотримані, підтвердженням чому є рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону УПП в Херсонській області ДПП ст. сержанта ОСОБА_2 від 30.09.2023 року, з якого вбачається, що після отримання висновку, а саме 30.09.2023 року, № 1140 від 10.09.2023 року, щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння під час керування ним транспортним засобом 10.09.2023 року о 14:45 годині, з останнім було погоджено місце та час для складання адміністративного протоколу. В присутності ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснені його права, що також підтверджується наявним відеозаписом.
Положення ст. 254 КУпАП, як і норми КУпАП в цілому, не передбачають будь-яких правових наслідків складення протоколу про адміністративне правопорушення поза межами визначеного ст. 254 КУпАП строку.
На думку апеляційного суду, складання протоколу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП 30.09.2023 року не спростовує правильність викладених у ньому фактичних обставин події від 10.09.2023 року і не тягне за собою визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом .
Апеляційний суд також враховує, що протокол про адміністративне правопорушення оцінений судом у сукупності з іншими доказами, і обставини , які в ньому зазначені, підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду від 10.09.2023 року, складеного 22.09.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на час огляду 10.09.2023 року перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Згідно пункту 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року ( далі- Інструкція) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками визначеними у п. 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я , який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння видається на підставі акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, законодавцем визначено, що діагноз за результатами огляду особи на стан сп'яніння у медичному закладі визначає лише лікар, і такий діагноз має бути встановлений за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями, проведення яких є обов'язковим, і внесений до акту медичного огляду, і відповідно до остаточного висновку щодо результатів огляду , копія якого вручається водію, поліцейському.
Заключний діагноз встановлюється лікарем після одержання результатів лабораторного дослідження, призначеного лікарем.
Доводи апелянта про те, що медичний висновок не є належним доказом у справі, оскільки в порушення вимог Інструкції не складений безпосередньо після огляду водія, а тільки 22.09.2023 року, є безпідставними, оскільки даний факт зумовлений необхідністю затрати часу на проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини в обстежуваної особи, яке є обов'язковим .
З самого ж висновку щодо результатів медичного огляду вбачається, що він був виданий на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду особи від 10.09.2023 року № 1140, за результатами огляду лікарем та лабораторних досліджень.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, були предметом дослідження суду першої інстанції та не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року ЄСПЛ вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 09 лютого 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Старюк В.А., слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Старюк Віталій Анатолійович, залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 лютого 2024 року, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду О.В. Кутурланова