19 березня 2024 року місто Київ.
Справа №760/15188/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1439/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого судді Желепи О.В.,
суддів: Мазурик О.Ф., Немировської О.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапка О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року (у складі судді Жовноватюк В.С., повний текст складено 13.10.2023 року)
у справі за скаргою стягувача ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця, заінтересовані особи боржник ОСОБА_2 , державний виконавець/начальник Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою в порядку ст.ст.447-453 ЦПК України, в якій просила:
1) визнати дії та бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ДВС)
- щодо невиконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/2902/15-ц від 28.08.2015, яка набрала законної сили 23.09.2015,
- щодо знищення матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, відкритих на підставі дублікату виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва №2-1740 від 11.08.2019, що підлягає негайному виконанню,
- щодо не відновлення матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1 у відповідності до ч.1 ст.129-1 Конституції України та п.4 розділу ХV «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, - неправомірними,
2) зобов'язати ДВС відновити знищені матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1 для здійснення перерахунку заборгованості по аліментам боржника - ОСОБА_2 з урахуванням придбаної ним 19.02.2009 квартири АДРЕСА_1 ,
3) визнати бездіяльність головного державного виконавця ДВС Цапенко С.М.
- щодо невиконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/21285/21-ц від 23.01.2023, яка набрала законної сили 04.04.2023,
- щодо неповідомлення стягувача, тобто її, про виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/19510/21-ц від 10.08.2022, яка набрала законної сили 31.08.2022, у відповідності до вимог ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.1 ст.453 ЦПК України, - неправомірною,
4) визнати бездіяльність державного виконавця/начальника ДВС Костенко Л.І .--щодо невиконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/21285/21-ц від 23.01.2023, яка набрала законної сили 04.04.2023,
- щодо неповідомлення стягувача, про виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/21285/21-ц від 23.01.2023, яка набрала законної сили 04.04.2023, у відповідності до вимог ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.1 ст.453 ЦПК України, - неправомірною,
5) за результатами розгляду даної справи постановити окрему ухвалу щодо державних виконавців ДВС Костенко Л.І., Фартушної Ю.А. , Мацко Д.А. , Марків Я.Є. та направити її до відповідного прокурора або до відповідного органу досудового розслідування, до повноважень якого належить розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 382, 396 КК України (а.с.8-9).
Під час розгляду скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 повідомив, що після звернення до суду із даною скаргою ДВС надало відповіді його довірителю з приводу ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/19510/21-ц від 10.08.2022, яка набрала законної сили 31.08.2022, та ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/21285/21-ц від 23.01.2023, яка набрала законної сили 04.04.2023, тому в цих частинах він не підтримує скаргу, вимоги викладені в п.п.3) та 4) просив не розглядати.
Так, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2000 року присуджено стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян починаючи з 14.07.2000 до повноліття. Видано виконавчий лист та розпочато примусове виконання зазначеного рішення в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1.
04.12.2014 державним виконавцем ДВС Фартушною Ю.А. винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження, яка оскаржена ОСОБА_1 до суду та в подальшому ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/2902/15-ц від 28.08.2015 зобов'язано державного виконавця Фартушну Ю.А. вжити дій щодо скасування даної постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, оскільки вона визнана судом неправомірною.
04.12.2014 державний виконавець Фартушна Ю.А., завершуючи виконавче провадження на території Солом'янського району м. Києва одночасно передала виконавчий лист до ДВС Печерського району м. Києва.
04.12.2015 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/10973/15-ц визнано неправомірною та скасована постанова державного виконавця вже відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві Соловйова В.В. від 31.01.2015 про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2, після отримання виконавчого листа від державного виконавця Фартушної Ю.А. про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Державним виконавцем відділу ДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві знову 16 лютого 2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян починаючи з 14.07.2000 до повноліття. Натомість, матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1 вже знищені.
ОСОБА_1 стверджуює, що грубо порушуються її права. Вважає абсолютно недостатнім для поновлення цих прав примусове виконання рішення про стягнення аліментів в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3, вимагає відновлення знищеного виконавчого провадження НОМЕР_1.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.
ОСОБА_1 24 жовтня 2023 року, подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким просить:
- Визнати дії та бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства кисн (м. Київ) щодо невиконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва №760/2902/15-ц від 28.08.2015, яка набрала законної сили з 23.09.2015 року;
- щодо знищення матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, відкритих на підставі дублікату виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва №2-1740 від 11.08.2009 року, що підлягає негайному виконанню;
- щодо не відновлення матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_1, у відповідності до вимог ч.1 ст. 129-1 Конституції України; ч.1, 2 ст.18 ЦПК України та п.4 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5). - неправомірними.
- Зобов'язати Солом'янський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відновити безпідставно знищені Солом'янським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження НОМЕР_1, для здійснення перерахунку заборгованості по аліментам боржника: ОСОБА_2 , з урахуванням придбаної 19 лютого 2009 року боржником: ОСОБА_2 , квартири АДРЕСА_1 , у відповідності до п.4 розділу XV «Інструкції з організації примусового виконання рішень».
- За результатом розгляду апеляційної скарги постановити окрему ухвалу щодо державних виконавців Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Фартушна Ю. А. та Костенко Л. І., та направити її до відповідного прокурора або до відповідного органу досудового розслідування, для притягнення їх до кримінальної відповідальності за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 382, 396 КК України, у відповідності до ч.1, 3, 11 ст.262, ч.1 ст. 385 ЦПК України та п.29 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року.
Апеляційну скаргу аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Посилаючись на обставини, які були викладені у скарзі, зазначає, що з дня набрання законної сили ухвали суду першої інстанції від 28.08.2015 року і до сьогодні, тобто протягом 8 років, Солом'янським РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) свідомо та безпідставно не виконано вказану ухвалу, що є явним порушенням приписів Конституції та чинного законодавства України.
Звертає увагу, що після набрання законної сили ухвали від 04.12.2015 року, якою було скасовано постанову державного виконавця Соловйова В.В. його було звільнено з Відділу ДВС Печерського РУЮ у м. Києві.
Зазначає, що 21.12.2016 року скаржнику вперше стало відомо про те, що ще 19.02.2009 боржник придбав у свою власність в іпотеку квартиру і саме у квітні 2009 року державні виконавці Солом'янського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) скаржника повідомили, що виконавче провадження пропало. Тільки після відповідної заяви 27.12.2016 року було накладено арешт на вказану квартиру боржника.
Посилається на те, що внаслідок не відновлення виконавчого провадження, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа Солом'янським ВДВС, порушені права стягувача , не вірно визначено розмір заборгованості без урахування реальних доходів боржника, стягувач позбавлений права на своєчасне отримання аліментів, в передбаченому законом розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
21 грудня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив від Солом'янського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) на апеляційну скаргу, в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки скарга є необґрунтованою та безпідставною.
В судовому засіданні представник скаржника - ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги. Представники Солом'янського ВДВС - Тур А.О., Цапенко С.М., заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Вислухавши думку представника скаржника, пояснення представника Солом'янського ВДВС Тур А.О., та державного виконавця Цапенко С.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Судом першої інстанції встановлено, що з 17 серпня 2009 року на виконанні у Солом'янського ВДВС РУЮ у м. Києві перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-1740 від 11.08.2009 (дублікат виконавчого листа), виданого Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян починаючи з 14.07.2000.
21.09.2013 син заявника ОСОБА_8 досяг повноліття.
04.12.2014 державним виконавцем Фартушною Ю.А. на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 606-ХІV від 21.05.1999 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, виконавчий документ про стягнення аліментів направлено по територіальності до Печерського ВДВС у м. Києві, оскільки згідно із повідомленням ПФУ у м. Києві боржник отримував дохід в ТОВ «Кайрос Керама» за адресою м. Київ, вул. Кіквідзе, 41А, кім.40, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва.
28.08.2015 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/2902/15-ц задоволено скаргу стягувача ОСОБА_1 та зобов'язано державного виконавця Солом'янського ВДВС РУЮ у м. Києві Фартушну Ю.А. вжити дій щодо скасування цієї постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2014 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 через те, що стягувач обрав район виконання рішення суду за місцем проживання боржника, а не роботи, тому з цих підстав закривати виконавче провадження державний виконавець права не мав (а.с.14-15).
Відсутні відомості про отримання такої ухвали Солом'янським ВДВС РУЮ в м. Києві, оскільки за наявною інформацією в Автоматизованій системі виконавчих проваджень виконавче провадження НОМЕР_1 на даний момент знищено вже за закінченням терміну зберігання, так само як і Журнал реєстрації загальної вхідної кореспонденції (а.с.44 на звороті), що відповідає положенням п.3.19 Інструкції з діловодства в органах ДВС в редакції 470/7 від 05.07.1999.
Судовим розглядом також встановлено, що оригінал виконавчого листа на момент постановлення такої ухвали 28.08.2015 у справі №760/2902/15 знаходився на примусовому виконанні в Печерському ВДВС м. Києва (ВП НОМЕР_2). Відтак, винести постанову про скасування постанови державного виконавця від 04.12.2014 державний виконавець Фартушна Ю.А. не мала можливості в тому числі і з об'єктивних причин, а саме у зв'язку із перебуванням виконавчого листа №2-1740 від 11.08.2019, виданого Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконанні у Печерському ВДВС у м. Києві (ВП НОМЕР_2).
Так, 31.01.2015 державний виконавець Печерського ВДВС РУЮ у м. Києві, отримавши від Солом'янського ВДВС РУЮ у м. Києві виконавчий лист №2-1740 від 22.07.2000 (дублікат виконавчого листа), виносить постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищенаведеного виконавчого листа.
Натомість, 04.12.2015 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/10973/15-ц така постанова була скасована за скаргою ОСОБА_1 , оскільки станом на 31.01.2015 у ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження. Так, суд в мотивувальній частині свого рішення вказав, що взагалі у будь-якого державного виконавця відсутні правові підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення аліментів на дитину, якщо така дитина досягла 18 років, а ОСОБА_8 виповнилось 18 років ще 21.09.2013 (а.с.17-18).
Відповідно до п.8 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості зі сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, ФОП, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу ДВС з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані , державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості , роз'яснює йому права, встановлені ч.1 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом також встановлено, що після скасування постанови Печерського ВДВС про відкриття виконавчого провадження, Державним виконавцем відділу ДВС Солом'янського ЦМУ МЮ (м. Київ) знову 16 лютого 2016 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян починаючи з 14.07.2000 до повноліття.
З огляду на те, що на час подачі скарги на виконанні в Солом'янському ВДВС знаходиться виконавчий лист про виконання того ж рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина стягувача, і скаржником не наведено конкретних доводів, які б свідчили про порушення прав стягувача, саме через не виконання ухвали Солом'янського районного суду від 28 серпня 2015 року, суд встановив , що права скаржника не є порушеними і не підлягають захисту шляхом відновлення закінченого та знищеного виконавчого провадження НОМЕР_1.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також матеріали цивільної справи № 760/2902/15-ц в якій судом була постановлена ухвала від 28 серпня 2015 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на виконанні якої, стягувач наполягає і в 2023 році, звернувшись з скаргою, що є предметом даного розгляду , колегія суддів встановила, що ті обставини справи, які суд вважав встановленими, а саме відсутність порушеного права стягувача, внаслідок не виконання ухвали суду від 28 серпня 2015 року, а також відсутність правових підстав для задоволення такої скарги , є доведеними, а висновки відповідають встановленим обставинам та вимогам Закону.
Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Виходячи зі змісту ст. 451 ЦПК України скарга підлягає задоволенню лише при встановленні, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця прийняті або вчинені не у відповідності до вимог закону, поза межами повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника були порушені.
По-перше: дослідивши матеріали цивільної справи, в якій судом була постановлена ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2015 року, якою було зобов'язано державного виконавця ВДВС Солом'яенського РУЮ у м. Києві Фартушину Ю.А. вжити дій щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів про спрямування на пошту супровідного листа суду, яким би така ухвала надсилалась для виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ. В справі відсутні також докази отримання копії такої ухвали органом, бездіяльність якого оскаржується. Зі змісту протоколу судового засідання також вбачається, що така ухала постановлена судом за відсутності представника ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві.
З наявної в справі розписки вбачається, що копію ухвали отримала стягувач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, до скарги скаржником не долучено доказів, які б свідчили про дату передачі стягувачем такої ухвали на виконання Соломянському ВДВС.
З огляду на те, що скарга, яка є предметом розгляду в даній справі подана в липні 2023 року , коли вже знищені матеріали виконавчого провадження, та журнали вхідної кореспонденції, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про недоведеність скаржником факту отримання Солом'янським ВДВС на виконання ухвали суду до лютого 2016 року.
В лютому 2016 року в Солом'янському ВДВС, державним виконавцем Мацко Д.А. відкрито виконавче провадження № 50197975 про виконання того ж рішення суду про стягнення аліментів на користь скаржника на утримання неповнолітньої дитини.
Колегія суддів погоджується, що враховуючи перебування на виконанні у Солом'янському ВДВС виконавчого листа про виконання того ж рішення суду, бездіяльність щодо виконання якого була встановлена ухвалою від 28 серпня 2015 року, відсутні підстави вважати, що права стягувача не відновлені та порушуються в 2023 році, внаслідок не відновлення попереднього виконавчого провадження .
Скаржником не наведено конкретних доводів про те, які документи з закінченого виконавчого провадження втрачені та не можуть бути враховані під час виконання іншого відкритого виконавчого провадження про виконання того ж рішення суду про стягнення аліментів, яке на даний час перебуває на виконанні в тому ж ВДВС.
Посилання на те, що внаслідок не виконання ухвали суду від 28 серпня 2015 року, стягувач була позбавлена права отримати аліменти з доходів боржника, який в іпотеку придбав квартиру, а також приховування від стягувача факту придбання боржником такої квартири зумовило не виконання рішення суду про стягнення аліментів на протязі тривалого часу, колегія суддів не приймає, оскільки сам факт придбання боржником квартири в іпотеку не свідчить, що виконавцями не були враховані всі доходи боржника при обрахуванні розміру заборгованості. Не доведено також в межах даної справи і те, що саме через бездіяльність Солом'янського ВДВС, арешт на майно боржника був накладений лише після звернення стягувача в грудні 2016 року і що внаслідок такого зволікання не було реалізовано арештоване майно на виконання рішення суду про стягнення аліментів.
В разі, якщо стягувач вважає, що внаслідок закінчення виконавчого провадження не вірно була визначена розмір заборгованості, остання має право звернутись за захистом порушеного права в інший спосіб, шляхом стягнення з боржника заборгованості та визнання неправомірними дій, щодо визначення розміру такої заборгованості. Проте в межах даної справи такі вимоги скаржником не заявлялись.
Крім того, судом вірно встановлено, що до поки існувало відкрите виконавче провадження в Печерському ВДВС, відновлення виконавчого провадження в Солом'янському ВДВС про виконання того ж рішення суду на підставі дублікату виконавчого листа не відповідало б вимогам Закону, яким передбачено, що на виконання рішення суду про стягнення аліментів видається один виконавчий лист і його одночасне перебування на виконанні в декількох органах примусового виконання є неможливим.
Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції зробив вірний висновок, що оскаржуваними діями Солом'янського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), права стягувача не порушуються і не підлягають захисту шляхом відновлення закінченого виконавчого провадження НОМЕР_1.
Посилання скаржника на звільнення державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м.Києві Соловйова В.В. не впливає на вирішення доводів скарги в межах предмету її оскарження.
Доводи про зволікання з боку державних виконавців у накладені арешту на квартиру боржника, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки вони також не входили в предмет оскарження дій в даній справі.
Суд першої інстанції повно з'ясувавши обставини справи надав вірну правову оцінку спірним правовідносинам та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга залишається без задоволення.
Відсутні також підстави для постановлення окремої ухвали, щодо порушення кримінальної справи відносно виконавців ВДВС Солом'янського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ), так як судом не встановлені ознаки будь-яких злочинів під час виконання рішення суду в діях посадових осіб ДВС.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 березня 2023 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська