02.06.10 < копія >
21 квітня 2010 р. Справа № 2а-17679/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О. В < Текст >
при секретаріПопович Н.М.
за участю представників:
позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4
відповідача Пухтицького І.М.< ПІБ Пр. >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Військової частини А 4608 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 до Військової частини А-4608, в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2008 році, індексації грошових доходів за 2008, 2009 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2009 рік, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань у 2008 році в сумі 1112,00 грн. та індексації грошових доходів за 2008 рік в сумі 1139,80 грн., по виплаті грошової допомоги для оздоровлення, призначеної у 2009 році, сума якої складає 1195,63 грн. та індексації грошових доходів за 2009 рік, сума якої складає 1727,49 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідно до наказів командира військової частини А4036 №19 від 28 грудня 1995 року, ОСОБА_3 була зарахована до списків особового складу військової частини А4036 і на всі види забезпечення та №143 від 29.07.2005 року була призначена на посаду старшого механіка-телеграфіста телеграфного відділення засекреченого зв'язку телеграфно-телефонного центру. В зв'язку з тим, що у військовій частині А4036 немає свого особистого фінансового органу, то всі військовослужбовці військової частини А4036 знаходяться на фінансовому забезпечені у військовій частині А4608 на підставі наказу командира військової частини А0820 від 28.07.05 року №295. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони за № 260 від 11.06.08р. позивачеві повинна бути виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 1112,00 грн. та індексація в сумі 1139,80 грн.,за 2009 рік у розмірі 1195,63 грн. та індексація в сумі 1727,49 грн.
У судове засідання з'явилися позивач та його представник, які позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що військова частина не відмовляється проти обов'язку виплатити позивачеві заборгованість по виплаті матеріальної допомоги, проте на цей час відсутнє відповідне фінансування на зазначені цілі. Тобто невиплата громадянці ОСОБА_3 матеріальної допомоги та індексації за 2008 рік була спричинена обмеженням фінансування військової частини А4608, в особі Міністерства оборони України, а не бездіяльністю командира військової частини А4608. Також командування військової частини А4608 не відмовляло громадянці ОСОБА_3, щодо виплати заборгованості за 2008 рік. Крім того, командиром військової частини А4608 щомісяця подаються списки щодо заборгованості з виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям за 2008 рік. Щодо невиплати грошової допомоги на оздоровлення та індексації за 2009 рік відповідач зазначив, що відповідно до довідок про зміни до річного бюджету (кошторису) на 2009 рік №497 від 12.05.2009 року, №570 від 18.05.2009 року, №828 від 23.06.2009 року, №1913 від 07.12.2009 року, які надійшли з військової частини А0215 Повітряних Сил ЗСУ м. Вінниця, було зменшено видатки на утримання особового складу на загальну суму 407285,00 грн. Тобто невиплата громадянці ОСОБА_3 грошової допомоги на оздоровлення та індексації за 2009 рік була спричинена обмеженням фінансування військової частини А4608, в особі Міністерства оборони України, а не бездіяльністю командира військової частини А4608. Таким чином, на думку відповідача у зв'язку з тим, що військовою частиною А4036 були видані накази про виплату грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2009 рік року та про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, відсутній предмет спору отже адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків
Відповідно до витягу наказу командира військової частини А 4608 від 29.07.2005 року № 143 ОСОБА_3 перебуває на дійсній військовій службі у військовій частині А 4036.
Судом встановлено, що наказом Командира військовій частині А 4036 від 13.02.2008 року № 25 року наказано виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_3 за 2008 рік. Проте, матеріальна допомога позивачеві виплачена не була.
Також судом встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем діяло Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 року N 75, яке втратило чинність згідно з Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 259. Проте, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 36 Положення особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Порядок виплати матеріальної допомоги військовослужбовцям на цей час визначається Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, положення якого в цій частині повністю співпадають з порядком, зазначеним в ст. 36 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Відповідно до заперечень Військової частини А 4608 Міністерства оборони України на адміністративний позов, відповідач у зв'язку з відсутністю цільового фінансування не може сплатити ОСОБА_3. заборгованість, що склалася зі сплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік.
Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.
Згідно з ст. ст. 2, 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, які стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.
Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість Військової частини А4608 Міністерства оборони України, що склалася зі сплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік., повинна бути виплачена позивачеві, в тому числі з урахуванням того, що відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині не заперечує.
Судом також встановлено, що відповідно до витягу із наказу Військової частини А4036 Міністерства оборони України від 02.07.2009 року наказано виплатити грошову допомогу на оздоровлення ОСОБА_3 за 2009 рік. Проте, грошова допомога на оздоровлення позивачеві виплачена не була.
Відповідно до заперечень Військової частини А 4608 Міністерства оборони України на адміністративний позов, відповідач у зв'язку з відсутністю цільового фінансування не може сплатити ОСОБА_3. заборгованість, яка склалась зі сплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік повинна бути виплачена позивачеві, в тому числі з урахуванням того, що відповідач проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині не заперечував.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача суд доходить висновку про відмову у цій частині, оскільки військовою частиною А4036 були видані накази №93 від 02.07.2009р. про виплату грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2009 рік року та витягу із наказу №25 від 13.02.2008р. про виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік.
Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги позивачем доведені частково, а тому адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А4608 на користь громадянки ОСОБА_3 заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань у 2008р. в сумі 1112,00 грн. та індексації грошових доходів за 2008 рік в сумі 1139,80 грн.
Стягнути з військової частини А4608 на користь громадянки ОСОБА_3 заборгованість по виплаті грошової допомоги для оздоровлення, призначеної у 2009 році в сумі 1195,63 грн. та індексації грошових доходів за 2009 рік в сумі 1727,49 грн..
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 39,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26.04.2010 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список > О.В. Єфанова
< суддя учасник колегії >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >