Справа №:755/17331/23
"07" березня 2024 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Савлук Т.В., при секретарі Бурячек О.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», просила визнати виконавчий напис, вчинений 22 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 37673, таким, що не підлягає виконанню.
14 листопада 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
15 лютого 2024 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
16 лютого 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 9140/24), подані представником відповідача ОСОБА_2 , з викладенням своєї позиції щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, долучивши докази направлення цих додаткових пояснень іншому учаснику цивільного процесу. Представник відповідача, мотивуючи свою позицію, послався на те, що 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 950833368 від 21 серпня 2020 року відступлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс». У подальшому, 05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, встановивши строк дії договору - 04 серпня 2021 року. У свою чергу, 30 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до умов якого сторони домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Відтак, передача прав вимоги відбулась у мажах часових рамок чинності договору факторингу, тобто до 31 грудня 2024 року, тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» є новим кредитором, до якого перейшли права та обов'язки за кредитним договором № 950833368 від 21 серпня 2020 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 . Крім того, оспорюваний виконавчий напис було вчинено до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, представник позивача - адвокат Кійко Євген Анатолійович подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна та приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна у судове засідання не з'явилися, правом подати письмові пояснення щодо предмета спору з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову не скористалися.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомленні ним обставини, на яких вони грунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дають підстави для ухвалення судового рішення, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 37673, яким пропонується звернути стягнення із громадянки України, якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за кредитним договором № 950833368 від 21 серпня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків, якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 105 від 27 жовтня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків, якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстр прав вимог № 5 від 16 квітня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Строк платежу за кредитним договором № 950833368 від 21 серпня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16 квітня 2021 року по 12 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 25 533 гривень 00 копійок, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 900 гривень 00 копійок; прострочена заборгованість за комісією становить 0 гривень 00 копійок; прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 16 633 гривні 00 копійок; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0 гривень 00 копійок; строкова заборгованість за комісією становить 0 гривень 00 копійок; строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користуванням кредитом становить 0 гривень 00 копійок; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0 гривень 00 копійок. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача у розмірі 1 200 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 26 733 гривні 00 копійок.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нормою ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до приписів якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 , а саме: виписки по рахунку боржника, детального розрахунку заборгованості та інших доказів які б підвереджували наявну заборгованість, що не дає можливість встановити факт реальної заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс».
При цьому у вчиненому спірному виконавчому написі взагалі не вказано на підставі яких документів останній було вчинено. Що ж до копії кредитного договору № 950833368 від 21 серпня 2020 року, то такий документ не є одними із документів, що передбачені п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, який подає стягувач для одержання виконавчого напису за кредитними договорами.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
З урахування вищевказаного, в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору № 950833368 від 21 серпня 2020 року, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачам виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
За встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача, пред'явлені до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, правомірними, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення, суд присуджує стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн 60 коп., які сплачено позивачем при зверненні із цим позовом до суду, та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536 грн 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 18, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1, 2.3, 3.1, 3.2, 3.4 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, ст. 50 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 37673, яким пропонується звернути стягнення із громадянки України, якою є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за кредитним договором № 950833368 від 21 серпня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків, якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 105 від 27 жовтня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків, якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстр прав вимог № 5 від 16 квітня 2021 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». Строк платежу за кредитним договором № 950833368 від 21 серпня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16 квітня 2021 року по 12 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 25 533 гривень 00 копійок, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8 900 гривень 00 копійок; прострочена заборгованість за комісією становить 0 гривень 00 копійок; прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 16 633 гривні 00 копійок; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0 гривень 00 копійок; строкова заборгованість за комісією становить 0 гривень 00 копійок; строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користуванням кредитом становить 0 гривень 00 копійок; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0 гривень 00 копійок. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача у розмірі 1 200 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 26 733 гривні 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.