Справа № 699/297/24
Номер провадження № 2-а/699/7/24
29.03.2024 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Гусарової В.В., за участю секретаря судового засідання Таран О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до поліцейського СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Шерехори Віталія Олеговича (Черкаська область, м. Корсунь - Шевченківський, вул.. Ярослава Мудрого 36), Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667). третя особа: Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (Черкаська область, м. Корсунь - Шевченківський, вул.Ярослава Мудрого 36) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
1.Позиція сторони позивача
09.02.2024 р. до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення звернувся ОСОБА_1 , в якому вказав, що 30.01.2024р. о 16 годині 44 хвилини в с. Гарбузин по вулиці Перемоги навпроти будинку № 65 поліцейським СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Шерехорою Віталій Олеговичем було винесено постанову серії БАБ № 178553 якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 ст. 126 КУпАП.
Вважає зазначену постанову незаконною та такою, яка винесена з порушенням діючого законодавства, виходячи з наступного.
При винесенні постанови, як підставою притягнення його до відповідальності, поліцейським СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 було зазначено : « ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом MERSEDES BENZ, який належить ОСОБА_1 31.01.2024р. о 16 годині 07 хвилин в с. Гарбузин по вулиці Перемоги буд.65 ОСОБА_1 після скоєння ДТП не мав поліс обов'язкового страхування на ТЗ MERSEDES BENZ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
Вважає таке твердження помилковим та таким, яке не відповідає дійсності.
Так він є учасником бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 , дійсно 31.01.2024р. потрапив в ДТП і був його учасником, а не особою, яка його скоїла, як зазначається в незаконній постанові поліцейським СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 , адже особу, яка скоїла ДТП буде встановлено лише після винесення судом відповідного рішення, а не поліцейським який таких повноважень не має.
Відповідно до чинного законодавства учасники бойових дій звільнені від обов'язку мати страховий поліс для керування належними їм транспортними засобами на території нашої держави.
Дослівно у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у пункті 13.1 статті 13 написано так: «учасники бойових дій, які особисто керують належними їм на правах власності транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України». Відповідно до законодавства, відшкодування збитків внаслідок ДТП, винуватцем якого є учасник бойових дій, проводить МТСБУ.
Тобто, він, як учасник бойових дій не зобов'язаний оформлювати поліс цивільно-правової відповідальності під час керування автомобілем, на який має реєстраційний документ.
Відповідно до ухвали суду від 19.02.2024 р. справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 26.02.2024 залучено в якості співвідповідача по справі - Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667).
2.Позиція сторони відповідача
Представником Головного управління Національної поліції в Черкаській області подано відзив, згідно якого вважають, що даний адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав (а.с.41-67).
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАБ № 178553 від 30.01.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 30.01.2024 о 16.07 год. в с. Гарбузин по вул. Перемоги, 65 водій ОСОБА_1 після скоєння ДТП не мав поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів на авто Mercedes-Benz н.з. НОМЕР_3 , яким керував, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1 Правил порожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб чи тимчасовий реєстраційний талон; в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС; г) у встановлених законодавством випадках дорожній лист і документи на вантаж, що перевозиться; на маршрутних транспортних засобах додатково - схему маршруту та розклад руху; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення великогабаритних чи великовагових вантажів, - дозвіл на рух; на транспортних засобах, що здійснюють перевезення небезпечних вантажів, - технічні умови на перевезення, свідоцтво про допуск водія і допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та дозвіл на дорожнє перевезення; г) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно зі ст. З Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Частиною 2 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень Правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод здійснюється контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При цьому, частиною 3 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Разом з тим стаття 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України.
Так, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом (п. 13.1 ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1408/27853 від 10.11.2015 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог КУпАП та Інструкції, поліцейським розглянуто справу про адміністративне правопорушення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, як зазначено вище, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Так з наявних матеріалів, а саме: постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 178553 від 30.01.2024, рапорту поліцейського СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області сержанта поліції ОСОБА_2 вбачається, що під час несення служби в складі СРПП 30.01.2024 працівники поліції отримали повідомлення про ДТП в с. Гарбузин по вул. Премоги. Прибувши на місце події, сержант поліції ОСОБА_2 встановив, що водії порушили ПДР та у зв'язку з чим на них було складено протокол за ст. 124 КУпАП. Під час складання адміністративних матеріалів, а саме внесення відомостей про страховий поліс в схему місця ДТП, водій транспортного засобу Mercedes-Benz н.з НОМЕР_3 гр. ОСОБА_1 повідомив, що його страховий поліс виписаний на дружину. У зв'язку з вищевикладеним працівник поліції перевірив надану інформацію позивачем на сайті МТСБУ.
Проте згідно даних офіційного веб-сайта Моторного (транспортного) страхового бюро України (https://policy-web.mtsbu.ua/), на час перевірки працівником поліції транспортного засобу н.з. НОМЕР_3 , поліс страхування був відсутній. Після чого позивач повідомив працівнику поліції про те що вказаний поліс страхування у нього відсутній.
З огляду на вищевикладене працівник поліції повідомив позивачу, що відносно нього буде складено адміністративну постанову, роз'яснено права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у вказаній постанові.
Звернули увагу суду, що згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху, водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи Посвідчення). Під час складання протоколу за ст. 124 КУпАП та постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП позивач жодного разу не повідомив про те що він є учасником бойових дій та має відповідне посвідчення.
Копію посвідчення серії НОМЕР_2 позивач надав в якості додатку до позову, проте в позовній заяві відсутнє будь яке твердження позивача відносно того, що він повідомляв працівнику поліції про те, що є учасником бойових дій, про те що підтвердні документи (посвідчення) надавав для ознайомлення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а також інформація про те що вищевказане посвідчення ОСОБА_1 мав при собі на час складання постанови також відсутня.
При оформленні матеріалів 30.01.2024 позивач ніяким чином не повідомив старшого сержанта поліції та не надав йому для ознайомлення посвідчення учасника бойових дій, а тому з встановлених обставин вбачається що оскаржувана постанова складена відносно позивача є правомірною.
Згідно п. 21.2. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
Таким чином, вбачається наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Постанова серії БАБ № 178553 від 30.01.2024 складена відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють дані відносини.
Встановлені обставини свідчать про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, вважають, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими. а позовна вимога про скасування постанови про вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ N° 178553 від 30.01.2024 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач керував Mercedes-Benz н.з НОМЕР_3 без наявного поліса обов'язкового страхування наземних транспортних засобів чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а ГУНП в Черкаській області, як суб'єкт владних повноважень під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють дані відносини.
Враховуючи викладене, просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив у позові відмовити, так як йому позивач не повідомляв про те, що є учасником бойових дій.
3. Судовий розгляд
Позивач підтримав позовну заяву у повному обсязі, просив її задовольнити та пояснив судові, що дійсно він повідомляв про те, що він учасник бойових дій напрнику ОСОБА_2 і надавав посвідчення УБД, яке було при ньому, особисто ОСОБА_3 він про цю обставину не повідомляв, тільки сказав, зо страхового полісу у нього не має і він йому не потрібен..
Відповідач ОСОБА_2 просив у позові відмовити, так як позивач йому не повідомляв, про те, що він є учасником бойових дій..
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області заперечував проти задоволення позову, підтримав свої заперечення, викладені у відзиві. Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
У судовому засіданні були вивчені наступні матеріали справи:
-копія паспорта, коду позивача (а.с.3,4)
-копія посвідчення серіїї НОМЕР_2 (а.с.5)
-постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 126 ч.1 КУпАП ( а.с.13).
-відзив з додатками (а.с.41-67).
4.Висновки суду
Вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступного :
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).
За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1 в Правил дорожнього руху водій повинен мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно п.13.1. ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та офіційного з'ясування всіх обставин справи.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доказано правомірності свого рішення, не надано суду достатньо доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, а позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв'язку з чим воно підлягає до захисту судом шляхом задоволення вказаного позову.
Позивач згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених в постанові від 18.03.2020р. у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, з 1 січня 2024 року, становить - 3028 грн.
Тобто розмір судового збору становить 3028,0 х 0,2 = 605,60 грн, який необхідно стягнути з відповідача у дохід держави.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72, 77, 94, 243-246,286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до поліцейського СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Шерехори Віталія Олеговича (Черкаська область, м. Корсунь - Шевченківський, вул.. Ярослава Мудрого 36), Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, ідентифікаційний код 40108667). третя особа: Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (Черкаська область, м. Корсунь - Шевченківський, вул.Ярослава Мудрого 36) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 30.01.2024 р. серія БАБ № 178553 відносно ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гр. , винесену поліцейським СРПП ВП № 1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Шерехорою Віталієм Олеговичем, провадження по справі закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (ЄДРПОУ 40108667, адреса 18036 м. Черкаси вул. Смілянська б.57, електрона адреса: prozorist@ch.police.gov.ua) в дохід держави судовий збір в сумі 605, 60 грн (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до шостого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня його складання. Учасник справи, якому не було вручено рішення суду в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
СуддяГусарова В.В.