Дата документу 28.03.2024Справа № 554/3082/24
Провадження № 1-кс/554/3867/2024
28.03.2024 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження №12024170000000183 від 22.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
встановила:
до суду надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_5 , мотивоване наступним.
Слідчими слідчого управління ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024170000000183 від 22.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого та ч. 4 ст. 189 КК України за фактом за фактом вимагання групою осіб у гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошових коштів з погрозою застосування насильства під вигаданим приводом наявності боргу, в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, № 2102-ІХ, строк якого відповідним Законом продовжено по теперішній час.
Протягом 2023 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мав трудові відносини з ОСОБА_9 без укладення трудового договору. На початку 2024 року ОСОБА_8 вирішив припинити свої трудові відносини з ОСОБА_10 , про що завчасно повідомив останнього. Однак ОСОБА_11 не погодився з даним рішенням і як умову припинення вказаних відносин, зобов'язав ОСОБА_8 знайти замість себе двох працівників, та пригрозив про виникнення в майбутньому проблем у разі не виконання даної вимоги.
У свою чергу ОСОБА_8 звернувся за допомогою у вирішення даної ситуації до свого знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повинен був поспілкуватись із ОСОБА_9 та його товаришем ОСОБА_5 . Домовленість не відбулась, ОСОБА_12 і далі наполягав на виконанні своїх обов'язків ОСОБА_8 .
В цей час у ОСОБА_13 та ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_8 та ОСОБА_7 шляхом вимагання.
У першій половині лютого 2024 року, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, довідавшись про те, що ОСОБА_7 перебуває в м. Полтава, та помітивши його близько 13 год. 00 хв. поблизу магазину «Ромашка», що за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_5 підійшли до нього, та, не висловивши жодних претензій, по-черзі нанесли по одному удару кулаком у живіт ОСОБА_7 . Весь цей час ОСОБА_5 перебував поряд, контролюючи ситуацію навколо.
Подолавши, таким чином, можливий опір з боку ОСОБА_7 ,та продемонструвавши йому серйозність своїх намірів, ОСОБА_11 почав безпідставно вимагати у ОСОБА_7 надання їм грошових коштів у сумі 10 тисяч доларів США під приводом того, що ОСОБА_8 не вийшов на роботу.
У свою чергу ОСОБА_7 , сприймаючи реальність указаних погроз, та побоюючись за своє життя та здоров'я, погодився з вказаними вимогами, та пообіцяв через тиждень надати указану суму грошових коштів. На що ОСОБА_14 та ОСОБА_5 погодились, але пригрозили застосуванням насильства у майбутньому в разі не виконання їхніх вимог.
Не дивлячись на активні протиправні дії ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , а також розуміючи безпідставність їх вимог, ОСОБА_7 вирішив грошових коштів не надавати.
Надалі, зрозумівши, що ОСОБА_7 не збирається добровільно віддавати грошові кошти, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , діючи спільно, вживали заходів щодо пошуку його та ОСОБА_8
07.03.2024 близько 10:30 год. ОСОБА_12 та ОСОБА_5 разом із не встановленою досудовим розслідуванням особою, на автомобілі марки «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під'їхали до магазину « ОСОБА_15 » по за адресою: АДРЕСА_4 , де як раз перебували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Скориставшись тим, що ОСОБА_8 їх не бачить, ОСОБА_11 підійшов ззаду та одразу наніс йому удар долонею по голові, після чого наказав ОСОБА_8 відійти з ним у бік. У ході подальшого спілкування ОСОБА_11 почав погрожувати ОСОБА_8 застосуванням насильства у майбутньому та висунув протиправну вимогу надання останнім та ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 10 тисяч доларів США під приводом невиходу на роботу ОСОБА_8 . На підтвердження реальності своїх намірів, ОСОБА_12 завдав потерпілому ОСОБА_8 ще декілька ударів по обличчю та по корпусу тулубу, а невстановлена досудовим розслідуванням особа, нанесла потерпілому один удар ззаду в область нирки. Весь цей час ОСОБА_5 перебував поряд, контролюючи ситуацію навколо.
Наприкінці розмови ОСОБА_11 висунув вимогу ОСОБА_8 щодо виходу на роботу та виплати вигаданого ним боргу у сумі 10 тисяч доларів США шляхом відпрацювання. Однак ОСОБА_8 відмовився, після чого ОСОБА_11 пригрозив йому та ОСОБА_7 фізичною розправою у майбутньому, а також неприємностями для членів їх родин, а також висунув нову протиправну вимогу надання грошових коштів у сумі 5 тисяч доларів США до кінця березня 2024 року. Усвідомлюючи реальність погроз та побоюючись фізичної розправи ОСОБА_8 погодився знайти та віддати указану суму.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 ч. 4 ст. 189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
28.03.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
При винесенні вказаного клопотання сторона обвинувачення наголошує на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України підозрюваному ОСОБА_5 , що є підставою для застосування запобіжного заходу, а також на наявність наступних обставин, які враховувалися при його винесенні, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його судом винним за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років; вік та стан здоров'я підозрюваного.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 .
У разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може їм запобігти, слідчий просив задовольнити клопотання.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Захисник у судовому засіданні поснив, що підозрюваний одружений, має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.03.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
28.03.2024 року о 10 год. 37 хв. ОСОБА_5 затримано по ухвалі слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави за підозрою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Досліджені слідчим суддею докази в сукупності свідчать про те, що причетність підозрюваного до вчинення ним кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Перевіряючи обґрунтованість ризиків, на які послався в клопотанні слідчий та надав пояснення прокурор, слідчий суддя вважає доведеним ризик можливого впливу на свідків та потерпілих.
Проте вказаний ризик може бути мінімізовано, шляхом застосування до підозрюваного менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
На переконання слідчого судді, слідчим в суді не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання існуючих ризиків і існує необхідність застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Об'єктивні дані про наявність таких обставин в матеріалах клопотання відсутні.
Крім цього, слідчим та прокурором в суді не доведено, що перебуваючи на волі підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що відсутні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому існує обставина, передбачена п. 1,2 ч.1 ст. 194 КПК України, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків, існують підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки особи з покладенням на підозрюваного певних обов'язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України. Про такий висновок слідчий суддя приходить виходячи з підозри та даних про особу підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 181,183, 193,194, 196 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
у задоволенні клопотання слідчого слідчої групи у кримінальному провадженні - старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 , в межах кримінального провадження №12024170000000183 від 22.02.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці у межах строку досудового розслідування, з 28.03.2024 року по 28.05.2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду на визначений час;
- Не залишати житло за місцем проживання - за адресою: АДРЕСА_2 .
Утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим та іншим підозрюваним у кримінальному провадженні для запобіганню спробам незаконно впливати на вказаних осіб.
Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Запобіжний захід діє по 28.05.2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1