29 березня 2024 року
м. Київ
справа № 404/5706/23
провадження № 51-1640 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу було подано без додержання п. 4 ч. 2, частин 3, 5 цієї норми процесуального права.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі зазначається правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами саме норм права і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК.
Зазначене при зверненні до Верховного Суду скаржник залишив поза увагою.
За змістом поданої скарги, у ній захисник не погоджується з призначеним засудженому покаранням, яке вважає надмірно суворим. Однак усупереч законодавчим приписам у зверненні не наведено обґрунтування явної несправедливості обраного ОСОБА_5 заходу примусу, як це передбачено ст. 414 КПК, з урахуванням статей 50, 65 Кримінального кодексу України, особливостей застосування інституту умовного звільнення (ст. 75 цього Кодексу) та дискреційних повноважень суду.
Крім того, попри те, що вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, в скарзі не наведено доводів на підтвердження допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які з огляду на статті 370, 412, 419 КПК перешкодили чи могли перешкодити йому ухвалити законне рішення.
Отже, не зазначено й обґрунтування необхідності зміни вироку й ухвали на підставі п. 3 ч.1 ст. 438 КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Також усупереч ч. 1 ст. 50 КПК, правовому висновку, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа № 648/3629/17) захисник не надав на підтвердження своїх повноважень копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю і не долучив до скарги копій вироку та ухвали, засвідчених належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу від 17 жовтня 2023 року №485) або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (долучена роздруківка вироку з Єдиного державного реєстру судових рішень містить знеособлену інформацію про учасників судового розгляду).
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6