вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
29 березня 2024 рокуСправа № 912/273/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/273/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 47 725,19 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - ТОВ "Бізнес Позика", позивач) звернулось до господарського суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 47 725,19 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 23 575,19 грн; суми прострочених платежів за комісією - 3 150,00 грн, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку із порушенням зобов'язань за договором про надання кредиту № 270951-КС-001 від 28.03.2021, з відповідача підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою 02.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/273/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Окрім того, даною ухвалою частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребувано у АТ КБ "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 );
- про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за 28.03.2021.
Відповідач відзиву на позову не подав, будь-яких заяв, клопотань щодо розгляду справи не заявив.
Відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с. 47).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Будь-яке клопотання про інше від сторін не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З підстав викладеного та в межах законодавчо визначених строків, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.
28.03.2021 між ТОВ "Бізнес Позика" (Кредитодавець) та ФОП Побережник А.Ю. (Позичальник) укладено договір №270951-КС-001 про надання кредиту (надалі - Договір), шляхом надсилання позивачу та підписання договору одноразовим ідентифікатором, відповідно до п. 1 якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 21 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (а.с. 16).
Розмір та порядок нарахування плати за користування, термін дії кредиту і Договору визначено в п. 1 договору, а саме: строк кредиту 16 тижнів; процентна ставка: в день 0,99345239, фіксована; комісія за надання кредиту 3 150,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 21 000,00 грн; термін дії договору до 18.07.2021; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту 40 960,00 грн.
Пунктом 2 Договору передбачено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом нараховується на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно Графіку платежів.
Графік погашення кредиту визначений в пункті 3 Договору, згідно якого передбачено повернення кредиту частинами з кінцевим строком останнього платежу 18.07.2021.
Також у пункті 5 Кредитного договору Позичальник підтвердив, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, укладає Договір.
Відповідно до пункту 9 Договору, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Позивачем надано до суду Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (а.с. 22-27).
Згідно вказаних Правил, Позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором про надання кредиту до закінчення терміну його дії (підпункт 4.2.2.2. пункту 4.2.).
Відповідно до пункту 5.1. Правил, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно).
Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Кредитодавця в строк відповідно до графіку платежів, встановленого Договором про надання кредиту. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами Договору про надання кредиту при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця (п. 5.3. Правил).
Відповідно до п. 5.5. Правил у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про надання кредиту в повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця в такій черговості:
1) у першу чергу - відшкодовуються витрати Кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо);
2) у другу чергу - нараховані Кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту - у разі їх нарахування;
3) у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту;
4) у четверту чергу - Проценти за користування кредитом;
5) у п'яту чергу - сума кредиту.
28.03.2021 ТОВ "Бізнес Позика" на підставі кредитного договору № №270951-КС-001 від 28.03.2021 видав відповідачу кредит у розмірі 21 000,00 грн на картковий рахунок, вказаний ФОП Побережника А.Ю. в Анкеті клієнта (а.с.20).
Надання вказаних грошових коштів підтверджується квитанцією від 28.03.2021 (а.с. 21).
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не сплатив заборгованість за Договором в загальній сумі 21 000,1010 грн.
Викладені обставини та відсутність повного розрахунку за Договором стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
1. Щодо розгляду справи господарським судом.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено, договір про надання кредиту №270951-КС-001 від 28.03.2021, щодо якого виникла заборгованість, яка є предметом стягнення, укладений з відповідачем, як з фізичною особою-підприємцем.
Відповідач припинив свою підприємницьку діяльність 21.04.2021, тобто після укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.
За вказаних обставин позивачем обґрунтовано визначено належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
2. Щодо укладення договору в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. ч. 1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Частиною 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
30.09.2015 набрав чинності Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII "Про електронну комерцію", який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Вказаний Закон визначає, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (ст. 1 Закону).
В ч. 3 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За частинами 4, 6 наведеної норм, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Також, положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як було встановлено судом, Фізичною особою - підприємцем Побережником А.Ю. через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, було здійснено вхід до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подано Заявку на отримання кредиту, де вказано номер свого поточного (карткового) рахунку.
ТОВ "Бізнес позика" направило Фізичній особі - підприємцю Побережнику А.Ю.через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G2037 - для підписання кредитного договору на номер телефону, який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.
Укладання Кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями та підписанням його одноразовим ідентифікатором відповідач не спростовує.
Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи візуальну форму послідовності дій Клієнта ФОП Побережником А.Ю. щодо укладення електронного договору (а.с. 19).
У справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 Верховний Суд зазначив, що оскільки оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Наведене вище підтверджує укладення між сторонами кредитного договору №270951-КС-001 від 28.03.2021.
З огляду на зазначене, 28.03.2021 між ТОВ "Бізнес позика" та ФОП Побережником А.Ю. укладено договір №270951-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
3. Щодо зобов'язань за кредитним договором та їх виконання відповідачем у справі.
Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як підтверджується зазначеними вище доказами , на виконання кредитного договору №270951-КС-001 від 28.03.2021 позивач надав відповідачу 28.03.2021 кредит в сумі 21 000,00 грн з кінцевим строком повернення остаточного платежу 18.07.2021.
Договір містить погоджений Графік платежів, який за розрахунком позивача недотриманий відповідачем, а саме не було сплачено жодного платежу згідно Графіку.
Внаслідок вказаного, а також враховуючи закінчення кінцевого строку повернення кредиту, за ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 21 000,00 грн кредитних коштів.
Заборгованість за кредитом не спростована відповідачем під час розгляду справи.
За правилами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У зв'язку з викладеним, є підтвердженими підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 21 000,00 грн суми кредиту.
Окрім кредиту позивач також нарахував та заявив до стягнення проценти за користування кредитом і комісію.
Як встановлено, сплата процентів за користування кредитом узгоджена Договором. Розмір процентів є фіксованим та становить 0,99345239 % від суми неповернутого кредиту.
Перевіривши розрахунок процентів суд зазначає, що нарахування процентів за період з 28.03.2021 по 18.07.2021 в загальній сумі 23 575,19 грн, відповідає даті фактичного надання кредитних коштів та даті закінчення строку кредитування, а також розміру і порядку розрахунку.
Відповідач зазначений позивачем розрахунок не спростував, власного контррозрахунку до суду не подав.
Також умовами Договору погоджено сплату комісії за надання кредиту в загальній сумі 3 150,00 грн. Згідно графіку платежів, кінцевий строк сплати комісії за надання кредиту визначено 18.07.2021.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
У ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України закріплено загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із принципів належного виконання є його виконання у строк (термін), встановлений договором. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, порушення відповідачем строку виконання зобов'язання за Договором порушує права позивача, як іншої сторони за Договором, та надає підстави для виконання зобов'язання примусово.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ "Бізнес Позика" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №270951-КС-001 від 28.03.2021 в розмірі 21 000,00 грн кредитних коштів, 23 575,19 грн процентів та 3 150,00 грн комісії є обґрунтованими, належним чином підтвердженими, а тому підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.
При цьому, суд враховує, що згідно ухвали господарського суду від 04.09.2023 №912/1558/23 було відмовлено ТОВ "Бізнес Позика" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Побережника Андрія Юрійовича заборгованості у сумі 47725,19 грн.
Згідно ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При сплаті позивачем судового збору у даній справі було враховано зазначене, а тому судовий збір покладається на відповідача в розмірі з урахуванням викладеного.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість в сумі 47 725,19 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21 000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 23 575,19 грн; сума прострочених платежів за комісією - 3 150,00 грн, а також 2 422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до електронного кабінету з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 29.03.2024.
Суддя В.В.Тимошевська