Справа № 607/5384/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 33/817/259/24 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.184 КУпАП
28 березня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Строценя Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2023 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. в дохід держави.
Зобов'язано Службу у справах дітей Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вжити заходів, спрямованих на встановлення умов проживання та виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно даної постанови, ОСОБА_1 02.03.2023 року о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк апеляційного оскарження, а вказану постанову скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КупАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи мотивує тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази її вини, оскільки подія, яка є предметом дослідження в судовому засіданні, мала місце 02.03.2023 року і приїзд працівників поліції був зумовлений неналежним виконанням батьківських обов'язків саме батьком дитини ОСОБА_4 , що спричинив безлад у квартирі та неодноразово вчиняв домашнє насильство.
Зазначає, що в протоколі не зазначено, від яких саме передбачених законодавством обов'язків щодо виховання дитини ухилялася ОСОБА_1 .
Вважає, що вся доказова база ґрунтується тільки на протоколі, у якому не викладено суті правопорушення, а також відсутні покази свідків, які були присутні на місці події.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.
Як вбачається з постанови суду першої інстанції, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без участі останньої.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В даному випадку у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №119119 від 02.03.2023 року зазначено, що 02.03.2023 року о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , було виявлено, що гр. ОСОБА_1 ухилиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При цьому, суд першої інстанції визнав доведеним, що ОСОБА_1 02.03.2023 року о 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Разом з тим, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає притягнення до адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Зокрема, таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Тобто, у протоколі про адміністративне правопорушення за вказаною статтею має бути вказано які саме нормативні акти було порушено і якими конкретно діями особи. Відсутність чіткої вказівки на нормативний акт, який було порушено та які саме дії було вчинено (не вчинено), свідчить про неконкретність звинувачення особи і являється порушенням права на захист.
Окрім того, згідно ст. 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
4. Батьки зобов'язані поважати дитину;
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї;
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини;
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Таким чином, ухилення від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством.
Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не вказано, в чому конкретно полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання нею обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання її малолітнього сина, в яких її діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та яке конкретне порушення вимог ст. 150 СК України мало місце.
Натомість, визнаючи винуватим ОСОБА_1 у порушенні нею ст. 150 Сімейного Кодексу України, суд першої інстанції залишив поза увагою, що у протоколі взагалі відсутня вказівка на вказану статтю закону чи на будь-які інші нормативні акти.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст. 278 КУпАП, здійснюючи підготовку до судового розгляду справи, не перевірив чи відповідає протокол про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , вимогам ст.256 КУпАП.
Виходячи із практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, на підтвердження викладених у протоколі даних, всупереч вимогам ст.251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні будь-які докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею даного правопорушення, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.
В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, до матеріалів справи долучено виключно такі документи: акт обстеження умов проживання від 02.03.2023 року; довідка про проведення профілактичної бесіди, фотознімки, копія свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_3 ..
Відсутні також у матеріалах справи й письмові пояснення з приводу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення будь-кого із свідків чи інших осіб, заявників. Про відсутність на місці складання протоколу встановлених свідків події, свідчить й відмітка у самому протоколі про адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази, які поза розумним сумнівом підтверджують допущення порушення ОСОБА_1 обов'язків щодо виховання нею свого малолітнього сина.
Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а викладені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку з чим було постановлено помилкове рішення, яке належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП - скасувати, а провадження в даній справі - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя