Єдиний унікальний №331/7835/23 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В.
Провадження №33/807/300/24 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
15 березня 2024 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Барчука В.І., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Барчука В.І. на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2024 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, іпн: НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000, 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 17 листопада 2023 року о 14 годині 56 хвилин, водій ОСОБА_1 , поблизу будинку № 87 по пр. Соборному в м. Запоріжжі, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Барчук В.І. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням закону, не відповідає вимогам КУпАП, що потягнуло за собою однобічне та не повне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи, їх не дослідження та не надання їм належної оцінки, наслідком чого є ухвалення необґрунтованого судового рішення.
Вказує про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, зокрема, не вказано суть адміністративного правопорушення, дані внесені до протоколу не відповідають фактичним обставинам справи.
На відеозаписі події, який міститися в матеріалах справи відсутня фіксація виявлення у ОСОБА_1 та оголошення йому ознак наркотичного сп'яніння, зазначених у протоколі. Отже вважає, що вищевказані факти у сукупності вказують на не відповідність протоколу вимогам чинного законодавства, який не може бути визнаний належним та допустимим доказам у справі та покладений в основу обвинувачення.
Звертає увагу суду, що висновок медичного огляду щодо ОСОБА_1 складений із порушенням вимог інструкції № 1452/735. В обґрунтування вказаного, посилається на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Був доставлений працівниками поліції до медичної установи, проте не зміг здати необхідну кількість зразків біологічного середовища - сечі, з фізіологічних причин. Лікар-нарколог провів візуальний огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 та склав висновок, зазначивши, що ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду. Отже, відповідно до висновку: огляд проведено, стану сп'яніння не виявлено, між тим зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Зазначене свідчить про протиріччя змісту висновку матеріалам справи. При цьому, в порушення вимог ст. 266 КУпАП зазначений огляд ОСОБА_1 проведений поза межами 2-х годинного часу.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням порушення вимог законодавства при проведенні огляду на стан наркотичного сп'яніння, складанні медичного висновку та протоколу про адміністративне правопорушення, апелянт зазначає про недійсність результату такого огляду.
Просить постанову Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Барчук В.І. підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що висновок лікаря є суперечливим, оскільки в ньому зазначено, що ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено. Між тим, вказано про відмову останнього від проходження медичного огляду. Стверджував, що ОСОБА_2 не зміг здати біологічне середовище для проведення медичного огляду з фізіологічних причин.
У судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 підтримав апеляційну скарги та пояснив, що у медичному закладі перебував більше двох годин, але не зміг здати біологічне середовище для проведення медичного огляду. Займається специфічною сферою професійної діяльності, яку здійснює на висоті, тривалий час знаходиться без їжі та води. Разом з тим вказав, що захворювань, через яки не міг здати сечу, не має.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Барчука В.І., які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №620422 від 17.11.2023 року підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗНПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.11.2023 р., згідно якого у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів);
- даними Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №10567 від 17.11.2023 р, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду;
- відтвореним під час судового розгляду відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) поліцейських, який міститься на CD- диску, що долучений до матеріалів справи. Відповідно до вказаного відеозапису у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився, а також зафіксовані події, що мали місце у медичному закладі.
Суд дослідив всі докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, вимогами п.2.5 ПДР на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції за № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.
Порушень ст. 266 КУпАП строку направлення на медичний огляд не вбачається, з огляду на обставину виявлення ознак наркотичного сп'яніння, що мало місце одразу після зупинки водія, та вимоги ч.4 ст. 266 КУпАП щодо здійснення відповідного огляду не пізніше двох годин, який обраховується саме з моменту встановлення підстав для його проведення.
За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 факт керування не оспорює, а оспорює досліджені докази на предмет їх допустимості.
Так, відеозаписом зафіксовано: зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поверхневий огляд водія та транспортного засобу, під час якого працівник поліції виявляє у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Після цього поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у спеціалізованому медичному закладі на виявлення стану наркотичного сп'яніння. Відеозаписом зафіксована згода ОСОБА_1 на запропонований працівниками поліції медичний огляд. По прибуттю до закладу охорони здоров'я водію ОСОБА_1 лікарем було надано ємність для збору сечі. Проте, вийшовши з кімнати для збору біологічного матеріалу, ОСОБА_1 повідомив, що не може зібрати біологічний матеріал. Зафіксовано час очікування для повторної змоги ОСОБА_1 зібрати біологічний матеріал (сечу), який триває з 15 години 33 хв. до 17 години 30 хвилин. Зі спливом майже трьох годин, ОСОБА_1 біологічний матеріал - сечу, для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння не надав. Далі, зафіксовано проведення лікарем візуального огляду ОСОБА_1 на виявлення клінічних ознак наркотичного сп'яніння та складання лікарем медичного висновку, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду. Внаслідок чого, працівниками поліції складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних заперечень від ОСОБА_1 не надходило, висновок та протокол він підписує без зауважень.
Перевіряючи доводи апеляції стосовно того, що ОСОБА_1 фізіологічно не міг здати біоматеріал з метою виявлення стану сп'яніння, апеляційний суд виходить із наступного.
Так, відповідно п. 1.1 розділу І методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених Міністерством охорони здоров'я України (2011р.), конкретизовано, який саме біоматеріал використовується для проведення тих чи інших лабораторних досліджень а саме, визначено, що «матеріалом для дослідження виявлення та визначення наркотичних речовин є сеча». Методиками дослідження сечі на вміст наркотиків, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України, є імунохроматографічне дослідження швидкими тестами та тонкошарова хроматографія. Методики для дослідження крові на вміст наркотиків не застосовуються у зв'язку з відсутністю в закладах охорони здоров'я необхідного для цього лабораторного обладнання. Згідно з вимогами розділу 1.1.3 зазначених методичних рекомендацій, обстежувана особа при неможливості здати достатній об'єм сечі для лабораторного дослідження повинна випити приблизно 1 літр води і протягом трьох годин забезпечити здачу необхідного обсягу.
Між тим, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксовано, що працівники поліції разом із ОСОБА_1 очікували з 15 години 33 хв. до 17 години 30 хвилин повторну змогу водія зібрати біологічний матеріал (сечу). Між тим, ОСОБА_1 протягом трьох годин сечу для лабораторного дослідження не здав, що і відображено у висновку лікаря та зафіксовано відеозаписом. Таким чином, провести токсикологічне дослідження для визначення наявності або відсутності в організмі ОСОБА_1 психоактивних речовин, які б могли викликати стан сп'яніння, не було можливим. Враховуючи вищевикладене, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 було винесено висновок «відмовився від повного медичного огляду» (а.с. 4).
Така поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп'яніння, а навпаки здійснював активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності.
При цьому суд бере до уваги і фізіологічні потреби людини через призму достатньої тривалості часу, що були надані ОСОБА_1 для здачі біоматеріалу.
Відомості з оглянутого відео свідчать про тривалий проміжок часу з моменту зупинки водія (о 14 год. 56 хв.) до часу його відмови здати у медичному закладі біоматеріал та складання висновку лікарем-нарколога (о 17 год. 40 хв.), переконують апеляційний суд у достатності у ОСОБА_1 часу для його здачі, що обумовлено також і фізіологічними потребами людини.
Вищевказаний медичний висновок складений за формою, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
У вказаному висновку № 10567 від 17.11.2023 р. встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від повного медичного огляду, що підтверджується як матеріалами справи так і відеозаписом події.
Отже, у апеляційного суду відсутні сумніви щодо правильності складеного висновку лікаря № 10567 від 17.11.2023 р. про відмову водія ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду.
При цьому, ОСОБА_1 чи його адвокат не були позбавлені права оскаржити в установленому законом порядку висновок лікаря щодо результатів медичного його огляду № 10567 від 17.11.2023 р., однак останні таким правом не скористалися.
Отже, у апеляційного суду не виникає сумнівів щодо відмови з боку водія ОСОБА_1 пройти повний медичний огляд і, на переконання апеляційного суду, порушень щодо процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, якого згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу, не виявлено.
Посилання апелянта те, що протокол складений з порушеннями не знайшло свого підтвердження.
Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відомості про відеофіксацію події.
Зазначені в протоколі обставини щодо відмови ОСОБА_1 від проходження повного медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та відсутність з його боку заперечень на складання вказаного протоколу зафіксовано на технічні засоби відеозапису, що відповідає положенням ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Отже, матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження а складений відносно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Барчука В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 331/7835/23