Дата документу 29.03.2024 Справа № 336/10719/23
Справа № 22-ц/807/685/24 Головуючий у 1-й інстанції: Звєздова Н.С.
Є.У.№ 336/10719/23 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
29 березня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Кочеткової І.В.,
суддів: Бєлки В.Ю.,
Подліянової Г.С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2024 року,
У жовтні 2023 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Мопоbanк» від 05.07.2019 в розмірі 21 126,96 грн. станом на 08.08.2023 р., посилаючись на те, що відповідач 05.07.2019 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, положеннями якої визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 08.08.2023 складає 21 126,96 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.07.2019 р. у сумі 941,15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 119,15 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження умов кредитування, зокрема, щодо розміру відсоткової ставки.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставно, просить рішення районного суду залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Судом встановлено, що 05.07.2019 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої виявив бажання на відкриття поточного рахунку в АТ «Універсал Банк» в гривні на його ім'я (а.с. 15).
У п. 2 вказаної Анкети-заяви зазначено, що відповідач погодилася з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (п. 3 Анкети-заяви).
На підставі укладеного Договору відповідач 05.07.2019 отримав кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, який в подальшому був збільшений, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав заяву від 05.07.2019, Умови і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Мonobank) від 24.11.2021, витяг з Тарифів за Чорною карткою Мonobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки Мonobank.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 08.08.2023 становить 21 126,96 грн., яка є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідач користувався кредитними коштами, про що свідчить банківська виписка по рахунку ОСОБА_1 про рух коштів по картці, з якої вбачається, що останній розраховувався кредитною карткою, здійснював перерахування на інші платіжні картки, а також погашав кредит. Вказане відповідач підтвердив у своєму відзиві на позовну заяву , яка була надана до суду першої інстанції, проте стверджував про ненадання належних доказів про правомірність таких нарахувань (відзив на позовну заяву а.с.69-70).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» станом на станом на 08.08.2023 року 21 126,96 грн. та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) Із зазначеного документу також вбачається, що Банком проводилось списання коштів, зокрема: списання відсотків (а.с. 9-11).
До позовної заяви, окрім Анкети-заяви, позивач додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) з паспортом споживчого кредиту, тарифи картки «Чорна картка» (а.с.16- 28).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем були нараховані проценти за користування кредитом, а відповідач станом на 08.08.2023 сплатив позивачу відсотків на загальну суму 20 185,81 гривень за наданим кредитом. При цьому нараховані відсотки погашались самим позивачем за рахунок тіла кредиту. Втім, оскільки позивачем не надані докази того, що при укладанні кредитного договору сторони погодили його умови по сплаті процентів за користування кредитом, нараховані ним проценти, які були сплачені за рахунок тіла кредиту, у сумі 20 185,81 гривень необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.
Втім, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 та частиною першою статті 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором, це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ОСОБА_1 з метою отримання кредитних послуг 05.07.2019 підписав Анкету-заяву до Договору надання банківських послуг в системі «Monobank» (а.с.15).
У заяві-анкеті зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві позичальника від 05.07.2019 процентна ставка не зазначена.
Втім, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування,позивач крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 05.07.2019, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Monobank» та паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_2 електронним підписом (а.с.31-33)
Матеріали справи містять надані банком Тарифи при надані банківських послуг щодо карткових продуктів. Пунктом 7 додатків визначено, що інформація, надана кредитодавцю зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 (а.с.31-33).
Згідно розрахунку заборгованості, вже після 01.01.2023 року відсотки за користування кредитом АТ «Універсал Банк» не нараховувались та не списувались. (а.с.11)
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув у зв'язку з чим прийшов до помилкових висновків.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд у відповідності до статті 376 ЦПК України вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та стягнути загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у розмірі 21 126,96 грн.
Окрім того, відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, скасовуючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі, то і витрати понесені Банком у зв'язку з розглядом вказаної справи в суді першої та апеляційної інстанції також підлягаю задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 6710,00 грн.
Керуючись статтями 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2024 у цій справі скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 05.07.2019 року в сумі 21 126,96 гривень (двадцять одна тисяча сто двадцять шість гривень 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір в сумі 6710,00 гривень шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Головуюча: І.В. Кочеткова
Судді: В.Ю. Бєлка
Г.С. Подліянова