Дата документу 29.03.2024
Справа № 334/971/24
Провадження № 2-а/334/22/24
29 березня 2024 року м.Запоріжжя
Ленінський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючої судді Новікової Н.В.,
секретар судового засідання Сухова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №334/971/24 (2-а/334/22/24) за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департамету патрульної поліції Національної поліції України; інспектора 3-го батальйону 1-ої роти 1-го взводу УПП в Запорізькій області старшому лейтенанту поліції Смолій Лідії Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за участі: позивача ОСОБА_1 ,
установив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1310168 від 29.01.2024 р., якою її було визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень; провадження у справі закрити.
Як на підстави скасування даної постанови позивач посилається на те, що відповідачем при складанні адміністративного матеріалу допущені грубі порушення та не досліджені усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою та незаконною, вона не вчиняла правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, оскільки на жодні належні докази на підтвердження факту скоєння правопорушення в постанові посилання відсутні і викладена лише суб'єктивна думка інспекторки ОСОБА_2
09.02.2024 провадження у справі відкрито.
16.02.2023 до канцелярії суду представником Департаменту патрульної поліції надано Відзив на адміністративний позов, в якому представник просить відмовити в позові, з підстав його необґрунтованості. До Відзиву наданий електронний рапорт єдиного обліку та диск з відеозаписом з боді камер поліцейських. Також представник просив розглянути позов за його відсутності.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, з підстав викладених в позові. Просила позов задовольнити. Вважає, що здійснила виклик поліції правомірно, оскільки їй слід було йти до дому прийняти прописані лікарем ліки, однак ОСОБА_3 її не пускав. Коли приїхали працівники поліції вона рознервувалась та не змогла пояснити свої дії, крім того поліцейська сама провакувала її та вона, ще більш нервувала.
Представник Управління патрульної поліції в Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення справи не надав.
Заслухавши позивача, оголосивши відзив, дослідивши докази надані в обґрунтування вимог позову та відзиву, дослідивши відеозапис, наданий представником відповідача, суд повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою ЕГА № 1310168, винесеною 29.01.2024 інспектором 3-го батальйону 1-ої роти 1-го взводу УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, а саме за те, що 28.01.2024 в м.Запоріжжі, вул. Ватутіна, 63 остання здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомила, що її не пускають додому, хоча цього факту насправді не було, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., що підтверджується копією оскаржуваної постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення громадського порядку, зокрема за ст. 183 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положення ст. 280 КУпАП закріплюють обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається зі змісту ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наданих до відзиву документів вбачається, що 28.01.2024 о 22 год. 45 хв. до ЗРУП ГУНП в Запорізьккій області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 28.01.2024 о 22-44 за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ватутіна, 63 співмешканець не відпускає додому, зі слів заявниці.
Згідно з п. 5 розділу 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 року № 357, зареєстрованого в Мінюсті України 15.05.2020 року за № 443/34726, - з урахуванням отриманої від заявника (інших джерел) інформації про вид, ступінь тяжкості, стадію та наслідок правопорушення або події, їх завершеності (закінченості), часу, який минув після вчинення правопорушення або виникнення події, місця перебування правопорушника та його суспільної небезпеки, заяви (повідомлення) поділяються на такі, що:
мають високий ступінь загрози особам та поліцейським (повідомлення категорії «Альфа»);
потребують негайного оперативного реагування (повідомлення категорії «Бета»);
відпрацьовуються в звичайному режимі (повідомлення категорії «Гамма»);
не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії «Дельта»).
Вказана заява зареєстрована як Конфлікт, який потребує негайного оперативного реагування (БЕТА). Зміст та заявник: ОСОБА_1 повідомила, що співмешканець не відпускає заявницю додому, зі слід заявниці вона живе на сусідній вулиці, заявниця за голосом не твереза, що підтверджується копією документів, доданих до відзиву.
28.01.2024, екіпажу патрульної поліції на службовий планшет надійшов виклик «Конфлікт».
Відповідно до запису з бодікамери поліцейських, вбачається, що вказаний відеозапис тривалістю 2 год. 03 хв.
28.01.2024 о 22-56 екіпаж патрульної поліції приїхав на виклик, при цьому у дворі будинку ОСОБА_4 повідомив поліцейському, що він зі ОСОБА_1 вживав спиртні напої (22-57) та запросив поліцейських у будинок.
22-58 по 23-00 ОСОБА_3 пояснює працівникам поліції, що він не ображав та не чипав ОСОБА_5 , при цьому він надає працівникам поліції документи, що підтверджують його особу та пояснює, що ОСОБА_6 намагається його вигнати разом з його сином.
На запитання працівника поліції ОСОБА_2 про причину виклику, ОСОБА_6 пояснює, що вона не може говорити, оскільки перебуває під «гіпнозом» ОСОБА_7 , так як останній за національністю циган. Після чого ОСОБА_6 почала проклинати поліцію, з'ясовувала чи включена камера та просила надати їй слово на камеру, при цьому зверталась до влади України з приводу опікування нею ОСОБА_8 та його сином, збройної агресії та допомоги ООН.
З відео запису також вбачається, що на столі в кімнаті стоїть розпочата пляшка горілки, 2 стакани та сік (23-03).
23-05 - 23-07 ОСОБА_6 почала знову дзвонити до служби 102 та пояснювати, що вона утримує громадян України, приютила ОСОБА_4 , просила порушити кримінальну справу тощо
О 23-08 ОСОБА_6 повідомила, що поліція звинувачує її у тому, що вона випила, вказує, що випила у своєму домі. В той же час ОСОБА_4 вказує ОСОБА_9 , що вона викликала поліцію і поліція приїхала та пропонує їй сказати з якого приводу.
О 23-09 ОСОБА_6 вказує про те, що вона викликала поліцію для того, щоб вони утримували ОСОБА_10 , оскільки на це виділяються кошти ООН.
В подальшому ОСОБА_6 була затримана та доставлена до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання адміністративних матеріалів в тому числі і постанови за ст. 183 КУпАП.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_6 не вживала спиртні напої, він не пускав її до дому, а тому вона викликала поліцію (при цьому як вона викликала поліцію та що при цьому казала він не знає); коли приїхали працівники поліції ОСОБА_6 не пішла до дому, оскільки він був «випивший» та вона боялась, що він спалить будинок. Вказані твердження свідка повністю спростовані дослідженим відеозаписом, на якому сам ОСОБА_4 пояснював, що вживав спиртні напої разом зі ОСОБА_11 та вона хоче його вигнати з будинку. При цьому жодного разу на відеозапису ОСОБА_6 не зазначає, що їй потрібно до дому для прийняття прописаних лікарем ліків. Не надано таких доказів і в суді.
Диспозицією ст. 183 КУпАП передбачена відповідальність, крім іншого, за завідомо неправдивий виклик поліції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає в дії, що полягає в завідомо неправдивому виклику, серед іншого, поліції.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Таким чином, правопорушник, викликаючи поліцію чи іншу визначену ст.183 КУпАП екстрену службу, повідомляє певну неправдиву інформацію, усвідомлюючи, що вона є неправдивою, і бажає безпідставного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
В ст.10 КУпАП зазначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію України» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов'язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Дослідивши постанову, заяву по суті справи та надані докази і відеозапис, суд встановив, що позивач телефонувала до поліції на лінію «102» та викликала поліцію тому, що ОСОБА_4 не пускав її додому. При цьому інформація про яку вона повідомила поліції була завідомо неправдивою, оскільки не знайшла свого підтвердження при прибутті працівників поліції про що відображено в оскаржуваній постанові та збігається з встановленому в судовому засіданні при огляді відеозапису.
А тому, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 183 КУпАП як завідомо неправдивий виклик поліції.
Таким чином, поліцейський склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП вірно оцінивши фактичні обставини, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.
Доводи, викладені позивачем в позові не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 243-246, 250, 255, 257-263, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Залишити постанову серії ЕГА №1310168 від 29.01.2024 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн. без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департамету патрульної поліції Національної поліції України; інспектора 3-го батальйону 1-ої роти 1-го взводу УПП в Запорізькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: