Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 335/10604/23
Провадження №: 2/332/685/24
28 березня 2024 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
Головуючого судді - Марченко Н.В.,
при секретарі - Петракей Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
01.11.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2023 року передано вищевказану цивільну справу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України на розгляд до Заводського районного суду м. Запоріжжя, яка надійшла до Заводського районного суду м. Запоріжжя 28.11.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з відповідачем перебувала шлюбі, який рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2023 року розірвано. Від шлюбу подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом із позивачкою. Відповідач є здоровим та працездатним, працює не офіційно, та отримує заробітну плату в розмірі 20000 гривень, а отже, має змогу сплачувати аліменти. За таких підстав, у позові позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачу до суду позову і до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача на її користь понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 4000 гривень.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилась, через підсистему «Електронний суд» надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань від нього до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено, що 26.05.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який зареєстрований Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, за актовим записом № 476, який в подальшому розірвано заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.06.2023 року (а.с.7-8). За час подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 яке видане 29.08.2017 року Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.9). Дитина проживає разом із позивачем. Позивач не в змозі сама забезпечити належний рівень життя дитини. Відповідач є здоровим та працездатним, працює не офіційно, та отримує заробітну плату в розмірі 20000 гривень, а отже, має змогу сплачувати аліменти.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до Закону України від 17.05.2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів": п. 2 статті 182 СК України було викладено у наступній редакції «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства щодо зобов'язання батьківутримувати дітей до досягнення їх повноліття та приймати участь у їх вихованні, а також стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є працездатним, офіційно не працевлаштованим, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення щомісячно з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів зможе забезпечити дитину всім необхідним для її належного розвитку та зберегти той рівень життя, який дитина мала би при сумісному проживанні з обома батьками.
Частиною 2 ст. 184 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. У зв'язку з чим, суд вважає необхідним стягнути аліменти з відповідача з 01.11.2023 року, тобто з дня пред'явлення позову до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При пред'явленні позову позивач ОСОБА_1 не сплачувала судовий збір, оскільки на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», вона звільнена від його сплати, тому в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.
Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на її користь судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так, позивачем в якості підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 231023 від 23.10.2023, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та копію квитанції від 23.10.2023 року про оплату коштів за договором про надання правової допомоги № 231023 на суду 4000 гривень (а.с.11-13).
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п'ята статті 135 ЦПК України).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів віднесена до категорії малозначних справ, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.
Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу в розумінні статті 137 ЦПК України, а отже не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137 ЦПК України частини третьої статті 141 ЦПК України.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі по стягненню аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 137, 141, 263-265, 268, 280-284, 288, 430 ЦПК України, ст.. ст. 180 -182 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, а саме з 01.11.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць.
У задоволені вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Н.В. Марченко