Справа № 308/5511/24
про залишення позовної заяви без руху
28 березня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №13446 від 15.07.2023 року,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №13446 від 15.07.2023 року.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви в тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161вказаного Кодексу.
Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 160 КАС України, а саме, не містить:
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України);
зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України);
Разом, з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані вимоги.
Відповідно до п. 2, п. 8, п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позивачем не надані повні відомості щодо відповідача відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (не зазначене повне найменування відповідача).
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як додаток до позовної заяви позивач зазначив: «оригінал квитанції про сплату судового збору», однак такий був відсутній в матеріалах справи, про що начальником відділу документального забезпечення ОСОБА_2 , завідувачем сектору ведення вхідної кореспонденції ВДЗ (канцелярія) ОСОБА_3 , головним спеціалістом (з судової статистики) відділу інформаційно-аналітичної роботи ОСОБА_4 , було складено відповідний акт №11 від 27.03.2024 року, що при реєстрації позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови, було виявлено відсутність квитанції про сплату судового збору.
Вирішуючи дане питання суддя бере до уваги мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.
Так, Велика Палата Верховного Суду виходячи із системного, цільового та граматичного тлумачення наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права дійшла висновку про те, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України у постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), про те, що за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем і відповідачем судового рішення.
Документи, які б слугували підставою для звільнення від сплати судового збору позивачем не надано.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов до висновку, що позивач на підставі ст. 288 КУпАП не звільняється від спати судового збору, та сума судового збору у даній справі повинна становити 605,60 гривень, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, копії документів, які додані позивачем до позовної заяви, оформлені в порушення приписів ч. ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України, згідно з якими письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Вимоги до засвідчення копій документів визначені пунктом 5.26 Національного стандарту Державної уніфікованої системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 N 144).
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.160,161,169,248,256 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови №13446 від 15.07.2023 року - залишити без руху, надавши позивачці 5-денний строк з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. У разі неусунення недоліків у встановлений строк заява повертається позивачеві.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Дергачова